Урусова З. П. к.е.н., доцент кафедри обліку та аудиту, Руснак Л. О.

Запорізький національний університет

м. Запоріжжя

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РЕВІЗІЙ ТА ПЕРЕВІРОК В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Нинішні умови економічного розвитку держави потребують упровадження в життя нових напрямів та методів здійснення контрольних функцій. Одним із кроків по підвищенню дієвості контрольно-ревізійної служби має стати суттєве посилення аналітичної роботи її органів з питань фінансової дисципліни та виявлення основних чинників ,що призводять до неефективного використання фінансових ресурсів [3, c. 309].

На сьогодні органами контрольно - ревізійної служби поряд із проведенням заходів щодо виявлення фактів незаконного та нецільового використання бюджетних коштів, забезпечення максимального рівня їх відшкодування впроваджується в практику така робота з аналізу стану фінансово-господарської діяльності як окремих бюджетних установ,так і галузей в цілому з метою поліпшення економічної ситуації [4].

Диктується це такими обставинами:

- контрольно-ревізійна служба, як орган, що забезпечує всебічний фінансовий контроль у бюджетних установах, разом із іншими контролюючими органами повинна доповнювати аналітично-консультативне обґрунтування та здійснювати підтримку політики Президента, КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, посилювати вплив управлінських дій і рішень;

- виходячи із необхідності інформаційно-аналітичного контролю за управлінням економікою, фінансами, органи ДКРС повинні, по можливості, забезпечувати центральні та місцеві органи виконавчої влади такими матеріалами [3, c. 309].

В цілому аналітична робота необхідна для виявлення причин, що призводять до порушень державної фінансової дисципліни, злочинів у бюджетній сфері, і внесення пропозицій щодо змін у чинному законодавстві з метою усунення негативних явищ.

Метою аналітичної роботи є забезпечення єдиного підходу до порядку інформування центральних та місцевих органів виконавчої влади і самоврядування про факти порушення фінансової дисципліни, виявлених за певний період часу за результатами ревізій фінансово-господарської діяльності установ і організацій, поліпшення спільної з ними роботи щодо зміцнення фінансової та бюджетної дисципліни, виявлення чинників, що призводить до її порушень та внесення пропозицій щодо усунення і попередження таких негативних явищ, притягнення до відповідальності посадових осіб у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до практики контрольно-ревізійної роботи в бюджетних установах можна виділити такі основні напрямки попередження органами ДКРС фінансових порушень:

1. Забезпечення відкритості планування контрольно-ревізійної роботи.

2. Забезпечення періодичності (систематичності) контролю бюджетних установ.

3. Висвітлення контрольно-ревізійної роботи по здійсненню ревізій грошових коштів та видатків бюджетних установ в засобах масової інформації.

4. Участь органів ДКРС в засадах по підвищенню рівня знань працівників бюджетної сфери з фінансових питань.

5. Аналітична робота щодо виявлення причин, які призводять до порушень, розроблення і внесення пропозицій щодо змін у чинному законодавстві [1].

Належне виконання всіх вказаних вище положень безумовно сприяє попередженню фінансових порушень у бюджетній сфері, і це підтверджує практика контрольно-ревізійну роботи.

Для підвищення ефективності заходів, що вживаються органами ДКРС для зміцнення фінансової дисципліни бюджетних установ, необхідно забезпечити:

- дотримання в ході контролю прав і свобод громадян та інших суб’єктів адміністративного права;

- відкритість процесу планування основних напрямів контрольно-ревізійної роботи, проведення ревізій видатків бюджетних установ і реалізації ревізійних матеріалів;

- повноту ревізійних дій і об’єктивність висновків за результатами проведених ревізій і перевірок;

- зрозумілість завдань, що виконує ДКРС, як для посадових осіб бюджетних установ, так і пересічних громадян держави.

Ефективність контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Виконання цих функцій покладено на ДКРС [4].

З огляду на проблеми контролю та ревізій грошових коштів та видатків, що існують в Україні, Головне КРУ України визначило 3 основні напрями удосконалення контролю:

1) підвищення якості контрольно-ревізійної роботи у межах чинного законодавства;

2) внесення за результатами проведених ревізій пропозицій щодо удосконалення законодавства з даного виду ревізій з метою недопущення зловживань з грошовими коштами та незаконних нецільових бюджетних витрат;

3) удосконалення нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів ДКРС, із метою підвищення ефективності їх роботи [2].

Література:

1. Стратегія діяльності державної контрольно-ревізійної служби в Україні на 2003-2005 роки: ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 26.11.2002 № 997.

2. Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України: Затверджено Указом Президента України від 28.11.2000 №1265.

3. Казначейська система: Підручник / Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. -

Тернопіль, 2002. – 394.

4. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України. Прийнятий Верховною Радою України 26.01.93 № 2939-ХII, зі змінами та доповненнями.