Особливості проведення ревізії стану та руху матеріальних цінностей

Запорізький національний університет

Студентка 4 курсу Яненко Майя

Науковий керівник: к.е.н., доц. кафедри обліку і аудиту Урусова З.П.

Особливості проведення ревізії стану та руху

матеріальних цінностей

У сучасних умовах значення державного фінансового контролю за рухом матеріальних цінностей для підприємства залишається актуальним. Ефективний контроль за рухом матеріальних цінностей забезпечує нормальну роботу підприємства, що сприяє його розвитку в цілому.

Крім того необхідно відзначити, що відхилення під час ревізії матеріальних цінностей виявляються досить часто. Найбільш поширеними порушеннями є понаднормове списання матеріальних цінностей, недостачі матеріальних цінностей тощо. Причиною виникнення таких відхилень може бути відсутність в установі належних процедур контролю, слабка система розподілу відповідальності тощо [1, с.19-20].

Основними завданнями ревізії руху матеріальних цінностей є перевірка:

- правильності та своєчасності оформлення операцій з надходження та використання запасів;

- стану збереження матеріальних цінностей за місцями їх зберігання та на всіх стадіях руху;

- системи матеріально-технічного постачання, правильності та своєчасності розрахунків з постачальниками;

- дотримання встановлених норм витрачання матеріалів;

- стану складського та бухгалтерського обліку матеріалів.

Ревізія операцій з матеріальними цінностями, як і ревізія за будь-яким іншим питанням, розпочинається з ознайомлення з бюджетною установою, вивчення матеріалів попередніх перевірок та складання програми та робочого плану ревізії.

Наступним етапом ревізії є фактична і документальна перевірка операцій з товарно-матеріальними цінностями, яка включає в себе систему органолептичних, розрахунково-аналітичних, документальних прийомів контролю та процедур узагальнення і реалізації його матеріалів.

Ревізію операцій із матеріальними цінностями доцільно розпочинати з їх інвентаризації та обстеження складського зберігання матеріалів. Проведення інвентаризації матеріальних цінностей регламентується Інструкцією з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України №90 від 30.10.1998. Інвентаризація матеріальних цінностей має проводитись не рідше, ніж один раз на рік перед складанням річної фінансової звітності. Також обов’язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально відповідальної особи.

Ревізор не може входити до складу інвентаризаційної комісії, однак необхідно, щоб інвентаризація проводилась в його присутності, оскільки при її проведенні важливо встановити фактичну наявність матеріальних цінностей, стан їх збереження та шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку установити їх лишки чи нестачі. Також обов’язковою є присутність матеріально відповідальної особи [2].

Інвентаризацію необхідно проводити раптово і одночасно на всіх об’єктах. До початку інвентаризації ревізор має отримати всю первинну документацію з руху матеріальних цінностей, звіти матеріально відповідальної особи, інші документи. Матеріально відповідальна особа зобов’язана написати розписку про те, що всі прибуткові та видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, що надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули – списані [3].

Інвентаризація повинна проводитися суцільним або вибірковим методом.

Суцільна інвентаризація проводиться у таких випадках:

- у разі зміни матеріально відповідальної особи;

- при виявленні значних відхилень під час вибіркової інвентаризації;

- у разі наявності невеликої кількості матеріальних цінностей на складі.

При проведенні інвентаризації вирібковим методом необхідно обрати обґрунтований спосіб відбору. Наприклад, перевіряється кожне п’яте найменування згідно з картотекою та оборотною відомістю.

Результати інвентаризації оформлюються інвентаризаційним описом, де необхідно вказати найменування матеріальних цінностей, одиниці виміру, фактична кількість кожного виду метріальних цінностей. З метою уникнення порушень всі члени інвентаризаційної комісії мають підписати кожну сторінку інвентаризаційного опису.

На основі даних інвентризаційного опису в бухгалтерії складається порівняльна відомість за тими позиціями, за якими наявні відхилення, з виведенням лишків або нестач. При цьому лишки мають оприбутковуватися з віднесенням результатів на збільшення доходу підприємств, а недостача цінностей списується на витрати у межах затверджених норм втрат. Норми природних втрат застосовуються лише у разі виявлення фактичних нестач та після заліку нестач цінностей над лишками у пересортиці.

Суми нестач матеріальних цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей, крадіжок, знищення, за якими встановлено винні особи, списуються з балансу з віднесенням сум крадіжок на рахунок винних осіб з метою відшкодування завданих збитків. Відшкодування сум збитків здійснюється відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №116.

Із сум, стягнутих відповідно до встановленого порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі. Решта коштів перераховується до Державного бюджету України [2].

Поряд з інвентаризацією цінностей під час ревізії підприємств здійснюється обстеження дотримання умов їх збереження. Зберігання матеріальних цінностей розмежовується за матеріально відповідальними особами. У процесі обстеження перевіряють огородження території і можливість безконтрольного доступу на територію підприємства, стан охорони складів і території установи. Перевірці підлягає дієвість пропускної системи контролю вивезення вантажів із території установи.

При значних крадіжках, порушеннях пропускного режиму, неприйнятті відповідних заходів з боку посадових осіб складається опис затримань із вкраденим майном на прохідній підприємства. Дані беруть із книги чи журналу затримань, який веде охорона підприємства. Сукупні порушення призводять до того, що державний бюджет недоотримує значні кошти для реалізації соціальних і гуманітарних програм [4].

Таким чином, головною особливістю технології ревізії з надходження і витрачання матеріальних цінностей є застосування як документальних, так і фактичних методів контролю. Особливе значення під час ревізії має використання ревізором процедур, пов’язаних з інвентаризацією матеріальних цінностей.

Література:

1. Чорнуцький С. Ревізії КРУ: Типові порушення, або вчимося на чужих помилках // Всеобуч. – 2010. – № 32 (287). – С.15-21.

2. Наказ Державної фінансової інспекції № 90 від 14.12.2011 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України» [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://document.ua/metodichni-rekomendaciyi-shodo-zdiisnennja-inspektuvannja-or-doc87927.html.

3. Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України №90 від 30.10.1998 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0728-98.

4. Дмитренко Г.В. До проблеми організації ефективного фінансового контролю за рухом матеріально-технічних цінностей [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/dtr/du/2010_1/files/ DU110_07.pdf.