Экономические науки /7.Учет и аудит

К.е.н., доцент Безверхня Ю.В.

Таврійський державний агротехнологічний університет

Аналіз точки беззбитковості

У сучасному управлінському обліку аналіз беззбитковості здійснюється на основі дослідження співвідношення «витрати – обсяг – прибуток», що відбиває взаємозв'язок витрат, виторгу, обсягу виробництва та прибутку. Цей метод зводиться до визначення точки беззбитковості виробництва (критичної точки) такого обсягу продукції, при реалізації якого досягається нульовий результат: підприємство не одержує прибутки, але й не несе збитків. Для визначення точки беззбитковості застосовують такі методи, як математичний, метод маржинального доходу та графічний.

При використанні математичного методу для розрахунку точки беззбитковості визначається обсяг реалізації в одиницях продукції, що необхідний для покриття усіх витрат: виторг від реалізації – сумарні змінні витрати – постійні витрати = прибуток [1, с.55-57].

З огляду на те, що виторг від реалізації = ціна на одиницю продукції обсяг реалізації; сумарні змінні витрати = змінні витрати на одиницю продукції обсяг реалізації, формула для розрахунку прибутку підприємства може бути представлена в наступному виді: (ціна одиниці продукції Х) – (змінні витрати X) – постійні витрати = прибуток, де X – це обсяг реалізації в точці беззбитковості.

Тому що прибуток прирівнюється до нуля (мета розрахунку полягає у визначенні обсягу реалізації або критичної точки, при якому у підприємства немає прибутку), то для розрахунку обсягу реалізації використовують наступну формулу: X (ціна одиниці продукції – змінні витрати на одиницю продукції) – постійні витрати = 0.

Таким чином, для того щоб розрахувати обсяг реалізації, при якому прибуток дорівнює нулю, або точку беззбитковості, необхідно величину постійних витрат розділити на різницю між ціною продажу та величиною змінних витрат на одиницю продукції: X = постійні витрати: (ціна – змінні витрати на одиницю продукції).

Визначення точки беззбитковості з використанням маржинального доходу являє собою альтернативу математичному методу. Маржинальний метод ґрунтується на визначенні різниці між виторгом від реалізації та змінних витрат. Отже, до складу маржинального доходу входять прибуток і постійні витрати. Точка беззбитковості буде досягнута в тому випадку, коли підприємство одержить доход, достатній для покриття постійних витрат.

Для розрахунку прибутку використовується наступна формула: сумарний маржинальний доход – сумарні постійні витрати = прибуток. З того що у точці беззбитковості прибутку не має, маржинальний доход на одиницю продукції обсяг реалізації = сумарні постійні витрати.

Таким чином, формула для розрахунку точки беззбитковості з використанням методу маржинального доходу має такий вигляд: точка беззбитковості = сумарні постійні витрати / маржинальний доход на одиницю продукції [1, с.76-77].

Точку беззбитковості, як ми вже відзначали, можна визначити й за допомогою графічного методу. Основу цього досить розповсюдженого методу становить розподіл витрат на постійні та змінні. Уперше він був запропонований У. Раутенштраухом у 1930 р. й одержав назву графіка критичного обсягу виробництва, або графіка беззбитковості [2]. При його побудові передбачається, що в розрахунковий період не відбувається зміни цін сировини та продукції; постійні витрати вважаються незмінними в обмеженому діапазоні продажів; змінні витрати на одиницю продукції залишаються постійними при зміні обсягу продажів; реалізація здійснюється рівномірно.

При побудові графіка по горизонтальній осі зображується обсяг виробництва в одиницях виробів, а по вертикальній – витрати на виробництво та доход. При цьому змінні та постійні витрати відкладаються по осі окремо.

Точка беззбитковості перебуває в точці перетинання ліній виторгу та сумарних витрат. Обсяг виробництва, що відповідає точці беззбитковості, називається критичним. При обсязі виробництва менше критичного підприємство отриманим виторгом не може покрити витрати, отже, у результаті зазнає збитків. Якщо обсяг виробництва та продажів перевищує критичний, то підприємство має прибуток. Запас безпеки показує, до якого моменту можна скорочувати обсяг реалізації, перш ніж підприємство стане збитковим. На графіку запасу безпеки відповідає область, розташована між запланованим обсягом виробництва та реалізації продукції, і точкою беззбитковості. Варіюючи величинами витрат і обсягів продажів можна домогтися зміни положення точки беззбитковості, наприклад, якщо фірма прагне збільшити обсяг реалізації при незмінному попиті. У даній ситуації потрібно в першу чергу впливати на сам попит, що приведе до збільшення витрат на рекламу, маркетинг тощо. У цьому випадку зсув точки беззбитковості відповідно відбудеться вправо. Зсув точки беззбитковості вліво (тобто наближення моменту одержання прибутку) відбувається при скороченні витрат, у першу чергу постійних.

Графік беззбитковості у різних його модифікаціях широко використовується у сучасній економіці. Безсумнівна перевага цього методу полягає у тому, що за його допомогою можна швидко одержати досить точний прогноз основних показників діяльності підприємства при зміні умов на ринку.

Однак недолік розглянутого методу полягає у тому, що встановлення ціни залежить від еластичності попиту за цінами, а графік беззбитковості цього не відбиває. Тому фірма повинна проаналізувати всі можливі варіанти встановлення ціни, перш ніж прийняти остаточне рішення.

Литература:

1. Домашенко Ю.В. Управлінський облік в схемах / За ред. Ю.В. Домашенко. – М.: Мелітополь, 2005. – 164 с.

2. Кац В. История затрат / В. Кац // Финансы. – №5. – 2009. – С.8-11