Экономические науки /7.Учет и аудит

К.е.н., доцент Ілляшенко К.В.

Таврійський державний агротехнологічний університет

АУДИТ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Кожне підприємство здійснює певну діяльність, спрямовану на досягнення своїх стратегічних цілей і задоволення потреб. Будь-яку діяльність можна розбити на функціонально закінчені процеси. Так, роль інформаційних технологій полягає у підтримці діяльності підприємства. Вони повинні забезпечити вироблення правильного управлінського рішення у кожній конкретній ситуації, тобто вчасно й у потрібному обсязі надати достовірну інформацію, необхідну для ухвалення такого рішення.

На сучасному етапі залежність підприємств від інформації значно збільшилася. Більші обсяги початкових і наступних інвестицій в інформацію та інформаційну систему припускають планування й обґрунтування інвестицій, створення продуманої обґрунтованої політики інвестування. Зростає уразливість інформаційних систем у зв'язку з підвищенням їхньої складності, територіальним розкидом, підключенням до Інтернету, порушенням конфіденційності за допомогою хакерських атак тощо. Все це обумовлює проведення на підприємствах аудиту інформаційних систем.

Аудит – це системний процес одержання й оцінки об'єктивних даних про економічні дії та події, що встановлює рівень їхньої відповідності певному критерію та надає результати зацікавленим користувачам [1, с. 56].

Інформаційні системи (ІС) – це організаційно впорядкована сукупність документів і інформаційних технологій, у тому числі з використанням засобів обчислювальної техніки та зв'язку, що реалізують інформаційні процеси.

Аудит ІС відбувається у декілька етапів, які включають [2, с. 64]:

- узгодження із власником системи цілей і змісту аудита;

- одержання об'єктивної інформації про поточний стан ІС;

- оцінка інформації й установлення рівня відповідності ІС певним критеріям, стандартам аудиту;

- подання результатів оцінки та рекомендацій з оптимізації власникові системи;

- контроль за виконанням рекомендацій.

Результати аудиту інформаційних систем дозволяють [1, с.82]:

- оцінити відповідність ІС вимогам бізнесу: виявити недоліки та недогляди; обґрунтувати інвестиції в інформаційні технології;

- прогнозувати розвиток ситуації: ефективно планувати розвиток інформаційних технологій підприємства; розуміти вигоди та ризик при внесенні змін до ІС; передбачати виникнення проблемних ситуацій;

- приймати рішення: обґрунтовано вирішувати проблеми безпеки та контролю; отримувати або модернізувати апаратно-програмні засоби; займатися аутсорсінгом; планувати підвищення кваліфікації співробітників;

- контролювати виконання рішень: управляти інформаційними технологіями складових проектів, контролювати час і вартість їхньої реалізації, оцінювати повноту досягнення цілей; контролювати вартість володіння ІС.

Результати аудита ІС можна поділити на три основних групи:

- організаційні – планування, керування, документообіг, функціонування ІС;

- технічні – виправлення несправностей, оптимізація роботи елементів ІС, безперервне обслуговування, створення інфраструктури тощо;

- методологічні – підходи до рішення проблемних ситуацій, управлінню та контролю, загальна впорядкованість і структуризація.

В ході аудиту можуть бути створені наступні документи: довгостроковий план розвитку ІС, політика інформаційної безпеки підприємства, методологія роботи та доведення ІС, план відновлення ІС у надзвичайних ситуаціях.

У допомогу професійним аудиторам, керівникам відділів інформаційно-технічної підтримки, адміністраторам і зацікавленим користувачам асоціацією ІSACA і залученим фахівцями із провідних світових консалтингових компаній був розроблений відкритий стандарт CobiT (скорочення від Control Objectives for Information and Related Technology – завдання інформаційних і суміжних технологій), перше видання якого у 1996 р. було продано в 98 країнах світу та полегшило роботу аудиторів у сфері інформаційних технологій [1, с.49].

Управління й аудит у відповідності зі стандартом CobiT надає підприємству наступні додаткові переваги:

- можливість одержання результату у порівняно короткий термін;

- гарантія того, що при проведенні аудиту будуть охоплені усі рівні інформаційних технологій;

- після проведення «первинного» аудиту відбувається наповнення інформаційної бази, що робить процеси проведення наступних перевірок простіше, легше і, як наслідок, дешевше;

- як інструмент керування, CobiT залишається та впроваджується на підприємстві, автоматично переводячи його на рівень управління, який можна порівняти з другим рівнем моделі зрілості CMM (Capability Maturity Model) - еволюційної моделі розвитку здатності компанії розробляти та супроводжувати програмне забезпечення.

Таким чином, регулярне проведення аудита ІС не менш необхідно, ніж аудит фінансової звітності, тому як негативні наслідки пробоїв у функціонуванні ІС можуть призвести до серйозних наслідків, починаючи від фінансових втрат, втрати довіри з боку клієнтів і партнерів, і закінчуючи втратою ліцензії або повною зупинкою діяльності бізнесу.

Литература:

1. Подольский В. И. Компьютерный аудит. Практикум : учеб. пособие / В.И. Подольский, Н.С. Щербакова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 128 с.

2. Федорова Г. В. Информационные технологии бухгалтерского учета, анализа и аудита : учеб. пособие / Г.В. Федорова. – М. : ОМЕГА-Л, 2011. – 182 с.