Економічні науки/ 7. Облік і аудит

Бакалавр Бондар М. О.

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»

Хеджувальні операції як об’єкт бухгалтерського обліку

Невизначеність зовнішнього економічного середовища в якому функціонує підприємство спричиняє появу значної кількості фінансово-економічних ризиків. Ризик – це ймовірність (загроза) втрати частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або виникнення додаткових витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій. Суб’єкти господарювання піддаються ризику через свою залежність від таких ринкових факторів, як процентні ставки, обмінні курси і ціни товарів.

Мінімізація ризиків може здійснюється шляхом лімітування, диверсифікації та хеджування. Лімітування – це установлення відповідних фінансових лімітів за окремими напрямами фінансової діяльності з метою фіксації можливих фінансових втрат на припустимому для підприємства рівні. Диверсифікація – це метод, який дозволяє знижувати окремі види фінансових ризиків і полягає у зменшенні рівня їхньої концентрації. Хеджування - це застосування одного чи декількох інструментів хеджування похідних фінансових інструментів з метою повної чи часткової компенсації змін справедливої вартості об’єкта хеджування або пов’язаного з ним грошового потоку

В основу хеджування покладено принцип фіксації умов контракту шляхом створення позабалансової позиції, що за строковим контрактом є обов'язковою до реалізації в майбутньому. У цілому, процес хеджування дозволяє відчутно зменшити або повністю усунути ризик.

Об’єктом хеджування є актив, зобов’язання або майбутня операція, що створюють для підприємства ризик зміни справедливої вартості цього активу і зобов’язання або зміни грошових потоків, пов’язаних з майбутньою операцією.

За технікою здійснення хеджування може бути коротке – продаж строкових контрактів або довге – купівля страхових контрактів. В залежності від цілей розрізняють такі види хеджування: чисте (звичайне), абстрактне, випереджувальне, селективне.

Відповідно міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», розрізняють хеджування справедливої вартості, грошових потоків, фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами території країни.

Ефективна програма хеджування не ставить за мету повністю усунути ризик; вона розробляється для того, щоб трансформувати ризик із неприйнятних в прийнятні для підприємства. При прийнятті рішення про хеджування потрібно оцінити величину потенційних втрат, які підприємство може понести у разі відмови від хеджу. Якщо потенційні втрати несуттєві, то вигоди від хеджування можуть виявитися меншими, ніж витрати на його здійснення. В такому випадку компаніям краще утриматись від хеджування. Програма хеджування потребує розробки внутрішньої системи правил та процедур.

МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» визначає інструмент хеджування як призначений похідний або (лише для хеджування ризику змін курсів обміну іноземних валют) призначений непохідний фінансовий актив або непохідне фінансове зобов’язання, справедлива вартість якого (або грошові потоки від якого), за очікуванням, згортатимуться зі змінами справедливої вартості призначеного об’єкта хеджування або грошових потоків від нього.

У міжнародній практиці найпоширенішими видами похідних фінансових інструментів є форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони і своп – контракти, а найбільш використовуваними видами базових фінансових інструментів — валюта, грошові кошти у формі кредитів та депозитів, цінні папери, фондові індекс.

Бухгалтерський облік операцій з похідними фінансовими інструментами базується на певних правилах визначення, запису, класифікації та інтерпретації цих операцій.

Порядок бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами визначається не тільки видом інструменту (форварди, ф’ючерси, опціони, своп - контракти), але і метою операції, оскільки облік спекулятивних операцій відрізняється від обліку операцій, які здійснюються з метою хеджування.

Бухгалтерський облік операцій хеджування здійснюється, по-перше, у разі наявності документації щодо здійснення операції хеджування з метою управління ризиком, де визначається інструмент хеджування, сутність ризику, що хеджується, спосіб оцінки ефективності інструмента хеджування. По-друге, очікується, що значення коефіцієнта ефективності хеджування буде в межах 0,8 – 1,25. По-третє, справедливу вартість або грошові потоки від об’єкта хеджування та справедливу вартість інструмента хеджування можна достовірно оцінити.

Синтетичний облік операцій хеджування на підприємстві ведеться на позабалансовому рахунку 03 «Контрактні зобов’язання», 352 «Інші поточні фінансові інвестиції», 379 «Розрахунки за операціями з деривативами». Ці рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність та рух зобов'язань за укладеними контрактами, а також контролю за їх виконанням. Списуються контрактні зобов'язання з рахунку у разі виконання, ліквідації, відмови від виконання, передачі або продажу зобов'язання за контрактом іншим особам. Припинення обліку операцій хеджування здійснюється у разі закінчення строку дії контракту (його виконанню); або хеджування більш не відповідає вимогам обліку операцій хеджування.

При використанні операцій хеджування можуть використовуватися кореспонденції, які наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Кореспонденції при застосування операцій хеджування

№	Зміст господарських операції	Дт	Кт
1	Придбано опціон (перераховано премію)	352, 379	311
2	Переоцінка опціону до справедливої вартості	352, 379	746
3	Зменшення часткової вартості опціону	977	352, 379
4	Погашено опціон «кол»	311	352
		977
7	Відображено збільшення справедливої вартості похідного інструмента	352, 379	746
8	Відображено зменшення справедливої вартості боргових цінних паперів	977	143
11	Отримано розрахунковий платіж за контрактом «своп»	311	732
12	Відображено збільшення ринкової вартості контракту «своп»	143	746
13	Виникнення зобов’язання, спричинене зміною ставок відсотка	977	521
14	Відображено ф’ючерсний контрактна поза балансі	03
15	Відображено збільшення вартості ф’ючерсного контракту	352, 379	425
16	Отримано розрахунковий платіж за ф’ючерсний контракт	311	352, 379

В процесі використання інструментів хеджування підприємство може зіткнутися з такими проблемними питаннями, як визначення моменту виникнення операційного валютного ризику; дата виписки рахунку-фактури або дата підписання договору; визначення валюти більше схильної до ризику - валюти контракта або валюти платежу; відображення у фінансовій звітності повної та достовірної інформації щодо операцій хеджування та використання його інструментів.

Напрямами вдосконалення бухгалтерського обліку операцій хеджування, на нашу думку, є:

- удосконалення законодавчо-нормативної бази, яка б відповідала міжнародним стандартам використання похідних фінансових інструментів в операціях хеджування та їх обліку;

- запровадження політики державного регулювання строкового ринку;

- моніторинг розвитку строкового ринку і, на основі цього, проводити дослідження ефективності використання операцій хеджування з метою мінімізації ризиків.