Денисенко О.С., Клімович І.М

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Деякі напрями удосконалення обліку основних засобів

В умовах переходу до ринкової економіки питання, пов’язані з різноманітністю форм власності, повинні стати предметом глибокого економічного дослідження. Цей перехід передбачає зміни в обліку і контролі господарської діяльності підприємств. Особливо гостро стає питання з використанням основних засобів. Забезпеченість основними засобами в необхідній кількості та асортименті й більш повне їх використання є одним із найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва. Основні засоби створюють матеріально-технічну базу підприємства, визначають його виробничу потужність, рівень техніко-технологічної відповідності виробництва вимогам, які висуває ринкове середовище до якості й надійності продукції. Ефективність використання основних засобів залежить від організації, своєчасного одержання надійної і повної обліково-економічної інформації. У цьому зв'язку зростає роль та значення обліку як однієї з найважливіших функцій управління. При цьому облік основних засобів в останній час дещо ускладнився, а ряд проблем негативно впливають на процес управління виробництвом, знижуючи ефективність використання основних засобів. Отже, удосконалення обліку основних засобів є досить актуальним питанням.

Теорії та методології обліку основних засобів присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних вчених: І.Т. Балабанов, Л.П. Бєлих, Ф.Ф., М.Т. Білуха, Бутинець, С.Ф. Голов, В.А. Горемикін, В. П. Завгородний, В.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, М.В. Кужельний, В.Б. Моссаковський, Л.В. Нападовська, М.Ф. Огійчук, В.В. Сопко, Л.К. Сук, Я.Б. Фрідман, Д. Цукерман та ін.

Метою даної роботи є висвітлення проблемних питань обліку основних засобів та можливих шляхів їх вирішення.

Основні засоби відіграють особливу роль, не лише як матеріальна основа діяльності, їхнє економічне і раціональне використання – одна з основних умов ефективної діяльності будь-якого підприємства. Звідси випливає необхідність підвищення ефективності використання основних засобів. Для цього необхідно випереджальними темпами проводити реконструкцію виробництва, створювати умови для інтенсивних інвестицій, витримувати курс на динамічну структурну перебудову, швидко замінюючи застарілі технології новими, конкурентоздатними.

Для досягнення вищевказаного пропонуємо шляхи екстенсивного та інтенсивного поліпшення використання основних засобів та підвищення фондовіддачі. Екстенсивне поліпшення використання основних засобів означає, що, з одного боку, буде збільшений час роботи діючих технічних засобів в календарний період, а з іншого, - підвищена питома вага цих засобів у складі всіх засобів, що має підприємство. Найважливішими напрямками збільшення часу роботи технічних засобів є скорочення і ліквідація їх внутрішньозмінних простоїв шляхом: підвищення якості їх ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, паливом тощо.

Інтенсивне поліпшення використання основних засобів означає підвищення ступеня завантаження виробничих потужностей в одиницю часу, що може бути досягнуте шляхом модернізації діючих машин і механізмів, встановленні оптимального режиму їхньої роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних засобів, без росту чисельності працюючих і при зниженні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції.

Організація обліку основних засобів повинна бути цілісною, єдиною системою взаємопов’язаних, взаємоузгоджених способів і методів обліку, які охоплюють увесь комплекс облікових процедур з виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації, тому основними шляхами її удосконалення можуть бути:

– вибір оптимальної за складом та обсягом облікової інформації, яка забезпечить реалізацію завдань, поставлених перед обліком основних засобів;

– розробка та запровадження раціональних схем документообігу, що дозволять із найменшими затратами трудових, матеріальних та фінансових ресурсів забезпечити своєчасне виконання поставлених завдань;

– розробка та запровадження раціональної технології вирішення облікових завдань, що забезпечить злагоджене функціонування облікового механізму тощо.

Важливим етапом удосконалення обліку основних засобів є гармонізація П(С)БО№7 з М(С)БО№16 “Основні засоби”, зокрема:

– варто запровадити способи можливого визначення справедливої вартості об’єкта основних засобів, яка повинна бути документально засвідчена;

– при операціях обміну варто оцінювати об’єкт основних засобів за справедливою вартістю, а не виходити з їх поділу на подібні чи неподібні об’єкти, що є досить абстрактним положенням;

– у П(С)БО№7 доцільно дати посилання на П(С)БО№28 “Зменшення корисності активів” щодо встановлення порядку зменшення корисності активів.

Отже, теоретичні і практичні засади організації обліку основних засобів необхідно удосконалювати у напрямі розширення її управлінських можливостей, максимально пристосовуючи до практичних потреб суб’єктів підприємницької діяльності, що виникають у процесі прийняття управлінських рішень щодо руху основних засобів та ефективності їх використання. У П(С)БО№7 наявні істотні розбіжності із міжнародними стандартами, тому запропоновані шляхи удосконалення нормативної бази бухгалтерського обліку основних засобів дозволять гармонізувати вітчизняний облік з міжнародними стандартами оскільки вони виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб’єктів господарювання, створює достовірну базу для оцінки активів і зобов’язань. Гармонізація національних стандартів з міжнародними дозволить також зменшити невідповідності й проблемні питання обліку основних засобів.