Лескович Т.В., Кузічкіна Н.І.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФОРМУВАННЯ

Власний капітал виступає одним із найважливіших об’єктів фінансового та управлінського обліків, які є основою інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Він також виступає об’єктом фінансового аналізу підприємства. Облік власного капіталу є важливим моментом у відносинах підприємства із зовнішніми кредиторами, оскільки величина власного капіталу пов’язана з платоспроможністю підприємства.

Власний капітал є важливою складовою серед джерел формування ресурсів підприємства. До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Облік власного капіталу має досить велике значення з огляду на важливість даного виду капіталу для підприємства. Для обліку власного капіталу передбачені такі рахунки: 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал" [3, c. 96].

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється у процесі господарської діяльності підприємства, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і направляється на задоволення потреб господарюючого суб'єкта, проте він не закріплений за часткамих за кожним із учасників [2].

Складання Звіту про власний капітал регламентується П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал". У цьому звіті відображаються всі зміни, які відбулися з власним капіталом за звітний період, у розрізі елементів (статей) власного капіталу. Цей звіт поєднується з іншими формами звітності [1]. Відповідно до п. 14 П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал" власний капітал підприємства може зменшуватися в результаті виходу учасника, викупу або анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій [1]. За наявності вилученого капіталу розмір власного капіталу підприємства, або вартість його чистих активів, буде меншою від статутного капіталу за умови нульової арифметичної суми інших елементів власного капіталу.

Облік власного капіталу має важливе значення з огляду на те, що він використовується кредиторами для оцінювання кредитоспроможності підприємства, тому неправильний облік або ж фінансова звітність може потягнути за собою судові позови з боку тих суб’єктів ринку, які використовують цю інформацію для визначення своїх стосунків з даним підприємством. Окрім того, облік власного капіталу відіграє суттєву роль у стосунках між власниками підприємства, оскільки прибуток зазвичай розподіляється пропорційно частці у статутному капіталі кожного з власників чи засновників підприємства.

Аналітичний облік додаткового капіталу ведеться за видами. Субрахунки рахунку 42 є одночасно регістрами аналітичного обліку. Облік інших видів власного капіталу на багатьох підприємстві не ведеться. Необхідно зауважити, що за рахунок непокритих збитків відбувається фактичне зменшення власного капіталу підприємства, хоча в наказі про облікову політику питання можливості покриття збитків за рахунок додаткового чи резервного капіталу не зазначено. Організація синтетичного та аналітичного обліків власного капіталу має ряд недоліків. Серед них можна виділити:

- відсутність у наказі про облікову політику підприємств окремого пункту про облік власного капіталу;

- недостатню оперативність в одержанні облікової інформації через використання журнально- ордерної форми ведення обліку;

- невизначеність ситуації з покриттям збитків, оскільки без кардинальних змін у діяльності прибутків у найближчому майбутньому очікувати не слід;

- недосконалість аналітичного обліку статутного капіталу.

Ефективне використання власного капіталу полягає, з одного боку, в тому, щоб отримати як найбільший прибуток, тобто максимізувати рентабельність власного капіталу, а з іншого – не втратити фінансової стійкості, залишитися платоспроможним. Використання лише власного капіталу підприємства робить його стан абсолютно стійким, але зводить до мінімуму рентабельність власного капіталу, а отже, і доходи власників підприємства.

Облік власного капіталу має досить велике значення через важливість даного виду капіталу для діяльності підприємства; облік власного капіталу на підприємстві організований лише для виконання вимог чинного законодавства, в той час як правильна організація обліку є запорукою отримання точної і потрібної інформації, яка є основою ефективних управлінських рішень.

Зараз особливо гостро постала проблема необхідності уточнення та упорядкування існуючого методологічного забезпечення обліку капіталу підприємств. З цією метою пропонується створити зрозумілі для бухгалтерів облікові шаблони, що дозволить їм забезпечувати, згідно з концептуальною основою Міжнародних стандартів фінансової звітності, якісні характеристики консолідованих звітів, таких, як: зрозумілість, доречність, достовірність і зіставність.

Література:

1. П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал", затверджене наказом МФУ від 31.03.1999 р. № 7 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – № 14 (802).

2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, 19 – 20, 21 – 22.

3. Сопко В. В. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів) / В. В. Сопко. – К. : Центр навчальної літератури, 2011. – 312 с