Экономические науки/ Учет и аудит

Асистент Здирко Н.Г., студ. Шкарпітна Г.В.

Вінницький національний аграрний університет

Проблеми аудиту фінансової звітності

В умовах розвитку сучасного бізнесу та міжнародної співпраці виникає нагальна проблема довіри до українських підприємств як в середині країни, так і на міжнародному рівні. Щоб впевнитися в достовірності даних, відображених у фінансовій звітності підприємств необхідно бути впевненим в тому, що вона складена вірно, а для цього потрібно підтвердження; ним може бути аудиторський висновок, наданий незалежним аудитором.

Тому сьогодні постає питання вивчення та усунення основних проблем, що виникають під час аудиту фінансової звітності суб’єктів ведення діяльності.

Вивченням основних проблем аудиту фінансових звітів підприємств займалися такі вітчизняні науковці як: Бутинець Ф.Ф., Петренко Н.І., Шишкоєдова Н.Н., Янок Д., Амеліна Ю. Ю., та інші, але це питання потребує подальшого розвитку і вивчення й надалі.

В аудиторській практиці нерідко виникають ситуації, коли звітність не можна вважати достовірною, тобто не всі її показники ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та не відповідають нормативним вимогам порядку заповнення звітності. Для позначення такої звітності часто використовують такі поняття як «фальсифікована звітність», «прикрашена звітність», «спотворена звітність», «викривлена звітність», «звітність, що містить перекручення, завуальовані дані, приписки» [1, c. 230].

Згідно з вимогами П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова звітність повинна формуватися із дотриманням таких її якісних характеристик: зрозумілість; доречність; достовірність; зіставність [5].

Виходячи з цього аудитор і проводить оцінку стану формування та правдивості фінансової звітності підприємства. Проте часто виникають проблеми, пов’язані з перевіркою звітних форм підприємств.

Перевіряючи звітність з точки зору якості її змісту слід переконатися у відповідності звітності передбаченим національними стандартами бухгалтерського обліку якісним вимогам: доречності, значимості, достовірності та порівнянності її показників. Звичайно, ці вимоги можуть бути забезпечені лише дотриманням законодавчих вимог до складання фінансової звітності та відповідності її показників даним бухгалтерського обліку [1, c. 233].

Проте інколи ні законодавчі норми, ні знання аудитора не дозволяють йому впевнено висловити висновок про звітність, це спричиняють проблеми різного характеру.

Спеціалісти, які досліджують проблеми зі складання та подання фінансової звітності відзначають, що деякі з помилок, які допускаються при формуванні показників звітності, можна виявити лише шляхом складання оборотної відомості в розрізі субрахунків [2, c. 20].

В літературних джерелах вказано на досить велику кількість проблем, пов’язаних з проведенням аудиту фінансової звітності, серед них:

- нестабільність нормативної бази проведення аудиту форм фінансової звітності;

- незрозумілість керівництву підприємства мети проведення фінансової перевірки звітів, і виходячи з цього ненадання повного обсягу необхідної інформації;

- формальний підхід до проведення такого аудиту через брак інформації;

- намагання стандартизувати фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів.

Існує також і ряд інших проблем, пов’язаних із складною економічною ситуацією, що нині склалася. Це неповне розуміння аудиторами особливостей діяльності вітчизняних підприємств. Підприємства України не ставлять цілей найкраще надати послугу чи створити найкращий товар – їх основне завдання отримати прибуток і продовжити свою діяльність в умовах економіки сьогодення.

Як зазначає Д. Янок для вирішення проблем проведення аудиту фінансової звітності доцільно застосовувати такі рекомендації, а саме: удосконалення нормативно-правового забезпечення фінансової звітності; коригування фінансової звітності відповідно до міжнародних вимог; освоєння «культури спілкування» з фінансовою звітністю, її складанням та вмінням читати; підвищення рівня поінформованості керівників підприємств з питань аудиторських перевірок; використання аудитором індивідуального підходу до об’єкта перевірки; удосконалення документального оформлення аудиторської перевірки [3].

Стосовно вирішення проблеми стандартизації аудиту відповідно до вимог міжнародних стандартів, то як зазначено в праці Амеліної Ю.Ю., напрямами вдосконалення аудиту фінансової звітності в умовах користування міжнародними та внутрішньофірмовими стандартами з урахування практики та досвіду є:

1. максимальне наближення методологічних засад бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів;

2. створення ефективної та досконалої системи контролю якості, оскільки сьогодні якість вітчизняного аудиту взагалі й аудиту фінансової звітності зокрема викликає багато нарікань;

3. удосконалення методики складання та ведення аудиторських робочих документів та порядок реалізації результатів аудиту на підставі внутрішньофірмових стандартів аудиту;

4. вивчення аспектів використання меморандуму виправлених помилок за результатами аудиту та врегулювання законодавством відповідних питань щодо обов’язкового використання аудитором даного документа;

5. створення ефективної та досконалої системи щодо законодавчого врегулювання реалізації результатів аудиту [14, c. 12].

Отже, ми можемо з впевненістю констатувати той факт, що сьогодні існує досить багато проблем проведення аудиту фінансової звітності. Їх вирішення сприятиме полегшенню проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств та зменшенню аудиторського ризику не виявлення помилок.

Література:

1. Петренко Н.І. Методика аудиту фінансової звітності та шляхи її удосконалення // Вісник ЖДТУ. – 2010. - №1. – С. 230-236

2. Шишкоедова Н.Н. Ищем и устраняем ошибки в годовой отчетности / Н.Н Шишкоедова // Бухгалтерский учет в издательстве и полиграфии. – 2004. – № 3 (63). – С. 18-37.

3. Янок Д. Аудит фінансової звітності у вирішенні проблеми підвищення якості інформації про фінансові результати діяльності підприємства // Банківська справа. – 2005. – №1.

4. Амеліна Ю. Ю. Проблеми покращення якості аудиту фінансової звітності та напрями його вдосконалення в умовах міжнародних стандартів // Управління розвитком. – 2011. - №2. – С. 11-13

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: Міністерство фінансів України від 31 грудня 1999 року № 31