Історія / 1. Загальна історія

К.і.н. Демочко Г.Л.

Харківський національний медичний університет

ГРОМАДСЬКІ ІНІЦІАТИВИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УРСР У 20-30-Х РР. ХХ СТ.

(НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКРАДИ)

У квітні 1929 року в Харківській міськраді створили секцію охорони здоров'я, що працювала на громадських засадах [1, ф. Р-855, оп. 1, спр. 38, арк. 1]. При секції діяла лікувально-профілактична інспектура, яка займалася безпосередньо керівництвом і контролем медико-санітарних закладів міста [2, с. 20–22]. У 1929 році в Харкові, вперше в СРСР, було реорганізовано міськраду з наданням багатьом секціям прав оперативно-господарських органів, що керували певними галузями народного господарства. До таких реорганізованих секцій належала також і секція охорони здоров’я, що перебрала на себе не лише контроль, а й функції планового регулювання, тобто керівні повноваження.

За окружною інспектурою, головою якої був Самуїл Саратіков, лишилося загальне керівництво, планування й інспектування справи охорони здоров’я в окрузі, а практична медико-санітарна, профілактична, лікувальна робота і здійснення оздоровчих заходів по місту концентрувалися в секції охорони здоров’я міськради [3, с. 18]. Новою настановою для секції охорони здоров’я міськради стало «долучення до роботи всіх державних і громадських органів, пов’язаних з питаннями перебудови промисловості, сільського господарства і побуту, які своєю участю мали допомагати і сприяти розвиткові всього народного господарства» [4, с. 5].

Секція налічувала 231 члена ради та кандидатів і 87 «долучених». Вона організувала комісії з оздоровлення праці і побуту (КОПіП) при поліклініках, до складу яких входили представники великих підприємств міста. Кількість членів цих комісій становила 1500 осіб. При житлових комітетах і домоуправліннях утворили 98 здоровосередків і санкомісій, що об’єднали загалом 1000 осіб [4, с. 6]. Головним органом секції був її пленум, що відбувався раз на місяць. Зі свого складу пленум виділяв президію секції з 9 членів та 3 кандидатів. У періоди між пленумами фактичне керівництво справою охорони здоров’я в Харкові здійснювала президія секції. Два члени президії – голова (Г.І. Овдієнко) та заступник голови секції (І.С. Лур’є) – були «звільненими» працівниками і між засіданнями президії керували медичними справами у місті [3, с. 19]. Решта членів президії працювали на підприємствах і обов’язки в секції виконували як громадське доручення.

Засідання президії відбувалися раз на декаду. Пленум секції було поділено на 3 комісії: лікувально-профілактичну (голова – М.Г. Розинський), санітарно-профілактичну (голова – М.В. Томашевський) і охорони материнства та дитинства (голова – А.С. Варфоломєєва) [3, с. 19]. Кожна комісія мала свій пленум і президію в складі 7-9 осіб, керувала відповідною галуззю охорони здоров’я і мала кадри штатних інспекторів. Інспектором доров осередки допомоги був призначений І.Б. Тер-Мікаельянц, лікарняної допомоги – К.Й. Гуфельд, інспектором амбулаторій – Н.В. Красовська, інспектором охматдиту – А.С. Варфоломєєва, охорони здоров’я дітей та підлітків – Л.С. Зетлер, інспектором санітарної освіти – А.С. Подражанський, доров осередки була Д.П. Склярська, а фармацевтичним інспектором – Д.Ф. Біненбаум [3, с. 19]. Основна форма масової роботи членів секції і «долучених» – це прикріплення до тих чи інших закладів з метою контролю за їх діяльністю. В такий спосіб члени секції контролювали 137 закладів [1, ф. Р‑855, оп. 1, спр. 105, арк. 1].

Зі складу активу секції обирали 33 позаштатних інспекторів, між якими розподіляли (за територіальним і функціональним принципами) всі лікувально-санітарні установи міста і окремі напрями роботи. Кожен позаштатний інспектор контролював роботу членів міськради і «долучених». Оперативну роботу секції здійснювали відповідний штат інспекторів і технічний апарат з 18 осіб. Отже, секція мала можливості для повного управління діяльністю лікувальних закладів Харкова, які перебували на міському бюджеті чи на бюджеті фонду меддопомоги (він складався з відрахувань підприємств на лікування хворих).

Література:

1. Державний архів Харківської області

2. Положення про лікувально-профілактичну інспектуру міської мережі // Хроника здравоохранения. – 1929. – № 2. – С. 20–22.

3. Медичні установи, організації та підприємства Харкова. Довідник. ‒ Харків, 1930. – 167 с.

4. За здоров’я трудящих (Звіт секції охорони здоров’я) – Х.: «Інв.-друк.», 1930. – 68 с.