История /2. Общая история

Євангелій С. Ю.

Науковий керівник: асистент Горшков М.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТУ, Україна

Тези. Особливості реформ в постсоціалістичних країнах

Розпад СРСР у 1991 році привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав. Кожна держава почала проводити реформи в усіх сферах життя. Одні держави робили це швидше, одні повільніше.

Проблемами реформ було те, що більшість держав не маючи досвіду у ведені особистої політики, потрібно було виходити на зовнішні ринки для покращення економіки, соціального становища населення, збільшення безробіття.

Серед дослідників із проблем реформ в постсоціалістичних країнах Зигмунта Баумана, Кристофера Брайанта, Стивена Холмса, Андреаса Пікеля. У вітчизняній науці до даних проблем зверталися В. Бодров, Н. Гранберг, П. Леоненко, П. Юхименко та ін..

Метою даної статті є висвітлення різних трансформаційних стратегій, що застосовувалися в постсоціалістичних країнах, та дослідження їх ефективності.

В постсоціалістичних країнах, незважаючи на національну специфіку, здійснювався однаковий перелік реформ, досвід яких є корисним для України.

Земельна реформа. Вона здійснювалася на основі приватизації землі в сільському господарстві і супроводжувалася компенсацією за вилучену в минулому земельну власність. Поверталася земля колишнім власникам чи їхнім нащадкам у межах, що були до колективізації, компенсації іншими землями, приватизаційними ваучерами у їх ваучерному вигляді. З’являються малі господарства сімейного типу, а також з орендною землею. Поширеною формою колективного господарювання є об’єднання в сільськогосподарські кооперативи, ґрунтується на приватній власності на землю членів об’єднання. Ні в одній постсоціалістичний країні немає вільного земельного ринку і необмеженого права приватної власності на землю та без контрольних операцій з купівлею й продажем земель.[4, c. 135]

Економічна реформа. Виділялись два види господарських реформ — управлінські (або демократичні) і технократичні. У першому випадку (Угорщина, Чехословаччина) на зміну централізованому розподілу ресурсів і обов'язковим прямим завданням прийшли досить жорстко регульований ринок, що допускав лише деяку гнучкість цін, і комплексна система непрямих регуляторів (переважно податків і субсидій). Вони впливали на рентабельність — головний показник діяльності підприємств (об'єднань).У другому випадку відбувалася лише певна адміністративна децентралізація за умови збереження фіксованих цін, які час від часу переглядалися у централізованому порядку, і обов'язкових планових показників для підприємств. Постсоціалістичні країни не мали своєї грошової і мусили створювати її. Створювалась система за допомогою, якої можна було б керувати економікою держави. Впровадження нової валюти, в середині країни. Використання безгрошового розрахунку за допомогою банків.[1, c.11]

Ринкові реформи. Витрати ринкових реформ виявилися істотно вище, ніж припускали ініціатори. У країнах різко знизився середній рівень реальних доходів населення й одночасно збільшилася нерівність у їхньому розподілі. У той час як тільки п'ята частина населення колишнього соціалістичного табору поліпшила життєвий стандарт, майже третина перетворилася в шар "нових бідних". При цьому розширення зони бідності значною мірою відбувалося за рахунок розмивання сформованого в минулому середнього класу (кваліфіковані робітники, інженерно-технічна інтелігенція, учені, працівники культури, освіти, охорони здоров'я). За роки реформ у всіх країнах колишнього соціалізму помітно збільшилося безробіття, становлячи нині 10-20% працездатного населення (1,5-2% в 1998 р.). Швидко і рішуче пішли на скасування експортних обмежень, квотування і ліцензування, енергійно ввели митні тарифи, які відповідають європейським і міжнародним стандартам і тому досягли значних результатів і в зовнішньоекономічній діяльності.[3, c.527]

Правова реформа. Реформування організації державної влади та структур місцевого самоврядування. Досягнення в розвитку правової держави і громадянського суспільства. Порівняльний аналіз змін у національних законодавствах.

Наслідками реформ в постсоціалістичних країнах були: перехід до ринкової економіки, що позитивно вливає на ВВП; створення кожною країною власної конституції, запровадження державних символів; створення нової грошової системи; вихід на міжнародну арену торгівлі та правових відносин; створення міжнародних зв’язків з різними країнами світу та створення нових міжнародних організацій, покращення ставлення влади до народу; громадяни новостворених держав отримували доступ до інформації про економічне становище держави; вдосконалення судової системи та ін.

Література:

1. Гринберг Н. Результаты экономических реформ в постсоциали-стических странах // Проблемы теории и практики управления. -2003. -№ 3. - С. 10-17

2. Заблоцький Б. Перехідна економіка: Посібник/ Богдан Заблоцький,. -К.: Академія, 2004. -511 с.

3. Леоненко П. М., Юхименко П. І. Економічна історія : підручник / П. М. Леоненко, П. І. Юхименко. : К.: Знання-процес, 2005. – 583 с.

4. Шуфрич Н. Реформування земельної власності у постсоціалістичних країнах Східної Європи / Н. Шуфрич // Економіка А П К. – 2003. – №1. – С.135-137