Корсун Г.О.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Аналіз соціально-педагогічних передумов активізації професійного самовизначення старшокласників у школах України

Зростаючі потреби сучасного виробництва у високому рівні професійної підготовленості кадрів в ще більшій мірі, ніж раніше, значно актуалізують проблеми професійного самовизначення молоді, оскільки професійні наміри значної частини учнів все ще не відповідають потребам і вимогам ринку праці України. Ринкові відносини проникають у всі сфери життєдіяльності суспільства. Однак, як показує світовий досвід, основною діючою силою прогресу людства продовжує залишатись особистість, яка правильно обрала свій трудовий шлях і віддано працює.

Слід зазначити, що в результаті ринкових реформ та перетворень у молоді здебільшого склалося спрощене уявлення про ринок як розподільну систему. У підлітків значно зросли прагматичні цілі, формується небезпечна установка на максимальне збагачення будь-якою ціною, без найменших правових та моральних обмежень. Швидко розповсюджуються зразки та стандарти поведінки молоді, що орієнтуються на високий матеріальний рівень життя при досить сумнівних або відверто протиправних способах його досягнення.

Виходячи з цього, одним з найважливіших завдань сучасної системи освіти має бути підготовка учнівської молоді до професійного самовизначення, підготовка висококваліфікованих працівників, які здатні до гнучкого ділового реагування, вміють самостійно приймати рішення щодо вибору напряму подальшого професійного зростання та вчасно коригувати власні життєві плани й цілі.

Соціально-вікова ситуація життєдіяльності особистості старшокласника формує у них потребу вирішення питання майбутньої життєдіяльності і професійної зокрема. Виникнення такої потреби спонукає підлітка до активності та пошуку засобів для її задоволення. Ефективність цього процесу перш за все залежить від досягнення достатнього рівня розвитку всіх сторін кожної окремо взятої особистості, а також рівня загальної та спеціальної підготовки.

З метою визначення основних факторів вибору професії та професійного самовизначення старшокласників нами було проведено опитування учнів 10 та 11 класів загальноосвітніх шкіл Києва.

На сьогоднішній день дуже поширеними є тестові методики ведення професійно орієнтаційної роботи зі школярами, але ми вважаємо, що слід також брати до уваги інформацію, яка певним чином характеризує особливості життєдіяльності учня, як у загальноосвітньому закладі, так і поза ним. Результати діагностичних методик повинні давати об'єктивну та достовірну інформацію щодо розвитку особистості як в цілому, так і окремих її сторін. Підбираючи питання до схеми-карти, ми намагалися врахувати всі вищезазначені фактори.

В опитування взяли участь учні політехнічного ліцею при НТУУ"КПІ" Загальна інформація щодо опитаних учнів наводиться нижче в таблиці 1.1

Таблиця 1.1.

		10 клас	11 клас	Всього
Кількість осіб		42 чол.	62 чол.	104 чол.
Вік		15-16 років	16-17 років	15-17 років
Стать	жіноча	18 чол.	23 чол.	41 чол.
	чоловіча	24 чол.	39 чол.	63 чол.
Освіта		Неповна середня	Неповна середня	Неповна середня

Досліджуючи мотиви вибору професії старшокласниками, ми спиралися на результати досліджень К.Шендеровського і В.Уруського, аналіз та інтерпретація яких є показовими для характеристики стану проблеми на сучасному етапі розвитку суспільства [1].

Використовуючи розробки вищезазначених авторів, нами були отримані дані, що підтверджують тенденції посилення процесу професійного самовизначення серед випускників середніх навчальних закладів порівняно з учнями 10 класів. Даний висновок зроблений нами на основі аналізу відповідей старшокласників на питання чи визначилися вони з майбутньою професією.

Схоже на те, що старшокласники-випускники більш впевнені у житті і своєму професійному майбутньому, аніж їхні молодші друзі. Але водночас слід звернути увагу на те, що при таких високих показниках, що свідчать про сформованість в учнів уявлення про майбутню професію, старшокласники нічого не роблять для оволодіння нею. На дане запитання відповіді всіх учнів звелися до 3 пунктів: нічого не роблю (87%), відвідую підготовчі курси (9%) та читаю книжки (4%).

В результаті опитування було виявлено, що старшокласники дали однакові відповіді на питання, які предмети вам подобаються і які предмети вам легко даються у вивченні. Тобто, на даному етапі учні не відокремлюють ці два поняття і зацікавлення в дисципліні роблять пріоритетними у виборі майбутньої професії. Але як стверджують ряд вчених, це є помилково, оскільки зацікавлення у вивченні дисципліни та здатність до оволодіння певною професією це абсолютно різні речі. Зацікавлення у вивченні предмету може виникнути у підлітка під впливом суб'єктивних факторів, наприклад, подобається методика викладання дисципліни окремо взятим викладачем, або інформація в підручнику подається зрозуміло і не потребує додаткових пояснень. А під впливом таких суб'єктивних факторів формується у учнів хибне та неправильне уявлення про зміст самої професії.

Виходячи з усього вище перерахованого, можемо зробити висновок, що слід провести профорієнтаційну бесіду з старшокласниками з цього питання з метою уникнення небажаних наслідків.

Одержані результати відповідей учнів на питання стосовно зацікавленості в предметах можна простежити в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

	10 клас		11 клас
	чоловік	%	чоловік	%
Алгебра	18	43	25	40,4
Астрономія	0	0	36	58,1
Біологія	13	31	13	21
Всесвітня історія	18	43	22	35,5
Географія	18	43	19	30,7
Геометрія	25	59,6	34	54,9
Економіка	0	0	24	38,7
Зарубіжна література	20	47,7	27	43,5
Іноземна мова	25	59,6	50	80,7
Інформатика	15	35,7	32	51,7
Історія України	14	33,5	38	61,3
Українська література	12	28,6	14	22,6
Українська мова	13	31	25	40,4
Фізика	16	38,1	26	42
Фізкультура	2	5	6	9,7
Хімія	12	28,6	26	42

Якщо узагальнити вищенаведені результати, то можемо сказати, що спостерігається ярко виражена зацікавленість учнів у вивченні іноземної мови, більше половини одинадцятикласників віддали перевагу історії України, інформатиці, геометрії та астрономії. Середні показники зацікавлення учнів 10 класів у вивченні конкретних дисциплін суттєвої різниці не показали, що свідчить про те, що учні ще не самовизначилися в пріоритетних напрямках навчання, не обрали майбутній фах і процес усвідомлення свого місця в трудовому житті соціуму ще триває.

Як стверджують вітчизняні та зарубіжні вчені, в процесі професійного самовизначення старшокласників, провідна роль відводиться сімейному вихованню та ролі батьків. Виходячи з цього, одним з завдань нашого опитування було визначити під впливом чого респонденти, які вже визначилися з майбутнім фахом, зробили свій вибір. Основними критеріями, які ми винесли в анкету були: думка батьків, друзів, книги, кінофільм, радіопередачі, поради вчителів, заняття в гуртках та інше. Отримані результати були зведені нами в таблицю 1.3.

Таблиця 1.3.

Що вплинуло на ваш вибір професії:	10 клас		11 клас
	чоловік	%	чоловік	%
- думка батьків	11	42	11	38
- думка друзів	4	15	6	20
- книжки, газети, журнали	3	12	4	14
- кінофільм, радіо	2	7	2	5
- поради вчителя	3	12	3	9
- заняття в секціях та гуртках	3	12	4	14
Всього	26	100	30	100

При дослідженні основних чинників, що впливають на професійне самовизначення старшокласників, невід'ємною залишається роль батьків та сімейного виховання. Виходячи з цього ми окремо поставили запитання в нашій анкеті про те чи прислуховуються учні до порад батьків у вирішенні питання професійного самовизначення.

Як показали результати нашого опитування профорієнтаційну роботу слід проводити не лише в школі, а й залучати до неї батьків, оскільки більш ніж дві третини учнів підтвердили, що вони прислухаються до порад батьків, хоча розглядають й інші варіанти. Особливу увагу слід звернути на роль позашкільних навчальних закладів, оскільки більше ніж 12% старшокласників зазначили, що на їх вибір професії вплинуло саме заняття в секціях та гуртках.

На запитання: "Які професії, крім обраної, Вам подобаються?", відповіді були отримані різноманітні і узагальнити їх всі неможливо, але слід звернути увагу на той факт, що лише 7% з всіх опитаних респондентів зазначили в цьому пункті професію одного з батьків. Тобто діти не поспішають наслідувати своїх батьків, а намагаються самоствердитися в житті та самостійно прийняти рішення щодо майбутньої трудової діяльності.

На завершення розгляду проблем соціально-професійних орієнтацій учнівської молоді розглянемо фактори, які здійснюють вирішальний вплив на формування в старшокласників інтересу до обраної професії. Нами було виділено основні чинники, які відіграють ключову роль у процесі професійного самовизначення старшокласників. Учням було запропоновано оцінити кожен з чинників за десятибальною шкалою та розставити їх у порядку значимості. Результати відповідей зведено в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4

	10 клас	11 клас	Середнє значення
У мене є здібності до цієї професії	8,1	8,6	8,35
Можливості професійного зросту	8,1	8,1	8,1
Висока оплата праці	10	9,8	9,9
Творчий характер праці	4,8	4,2	4,5
Сучасна професія	7,5	6,7	7,1
Цікава професія	7,9	8,1	8
Дає можливість спілкуватися з людьми	5,9	7,3	6,6
Престижна професія	8	8,3	8,15
Почесна професія (всі поважають людину цієї професії)	5	5,7	5,35
Не викликає фізичної перетоми	8,8	8	8,4
Професія близька до улюбленого предмету	7,5	8,5	8
Мені байдуже, по якій професії працювати у майбутньому	1,9	1,5	1,7
Можливість самостійного прийняття рішень	5,9	7,6	6,75
Спокійна робота	9	8,8	8,9
Підвищена відповідальність	5,2	6,1	5,65
Часті поїздки, відрядження	7,5	6,8	7,15

Проаналізувавши результати відповідей на дане запитання, можемо зробити загальний висновок, що немає суттєвої різниці між відповідями учнів 10 та 11 класів. Тому вбачаємо за потрібне не відокремлювати дані результати, а підрахувати загальне середнє арифметичне цих показників. Результати обрахунків наведені в таблиці 1.4.

Як ми можемо побачити з вищенаведеної інформації, для більшості з опитаних учнів старших класів характерна пасивна життєва позиція, вони не прагнуть до лідерства, менше орієнтовані на суспільно значимі цінності, а пріоритети віддають пасивним чи другорядним благам – працювати в хороших умова, мати достатньо вільного часу, не перевтомлюватись фізично та мати високу заробітну плату тощо. Більшість учнів обирають професію тому що вона цікава та близька до улюбленого предмету, але вони не хочуть працювати на виробництвах з підвищеною відповідальністю та навчатися почесним професіям. Тобто, можемо зробити висновок, що серед сучасних старшокласників побутує думка, що почесні професії мало оплачувані, а відповідно на них і знижується попит.

Протягом останніх років Україні доводиться жити в складних соціально-економічних умовах, наслідками яких є спад виробництва, порушення господарських зв'язків, падіння життєвого рівня населення, інфляції, зростання безробіття, політична нестабільність тощо. Зрозуміло, що всі ці зміни певним чином вплинули і на сферу освіти України. Якщо розглядати загальноосвітні середні навчальні заклади, то за останні 10 років кількість шкіл по Україні скоротилась на 2,7%. Але особливу увагу слід звернути на поступове і постійне зменшення кількості учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. В період з 1991 по 2005 роки кількість учнів зменшилась з 7132 тис. чол. до 5731 тис. чол., тобто на 19,64%. Одним з пояснень може бути демографічна криза, в якій на сьогоднішній день перебуває наша держава. З точки зору державного сектора економіки України повинен знизитись рівень безробіття в країні, але водночас виникає потреба у висококваліфікованих фахівцях здатних вчасно та бездоганно реагувати в складних ситуаціях та за непередбачуваних умов праці. Тому професійній орієнтації відводиться особливе місце в системі середньої освіти. Задля підвищення професійного рівня фахівців, слід не насаджувати зовнішні чинники вибору професії учням, а намагатися створити максимально сприятливі умови для старшокласників з метою їх подальшого професійного самовизначення.

Виходячи з усього вищесказаного, все це вимагає систематичних досліджень проблем соціально-економічного становища молоді в старших класах. Поряд із соціально-економічним, усе відчутніше постає соціально-психологічний аспект цієї проблеми.

Професійне самовизначення молоді є проблемою не тільки педагогічною. Її правильніше назвати суспільною проблемою, для вирішення якої замало зусиль лише педагогів; потрібна співпраця батьків, шкіл, професійно-технічних училищ та технікумів, підприємств, засобів масової інформації, органів працевлаштування та ін.

Сутність професійного самовизначення як суспільної проблеми полягає у необхідності переборення суперечностей між об’єктивно існуючими потребами суспільства у збалансованій структурі кадрів і суб’єктивним професійним спрямуванням молоді, що склалося неадекватно. Зрозуміло, важливу роль в успішному вирішенні цієї проблеми відіграє діяльність педагогічних колективів шкіл, вчителів, відповідальних за трудову і професійну підготовку учнів [2].

Зміни в соціальній, економічній та політичній сферах життя суспільства істотно впливають на процес становлення особистості підлітка, а особливо на формування уявлення старшокласника стосовно майбутньої професії. Всі вищезазначені фактори, виявляються у таких явищах:

1. Престижність роботи, її висока оплата.

2. Всеохоплююча система державного регулювання, що допомагає оберігати економіку від руйнування.

3. Система соціального страхування, до якої залучені найширші верстви населення.

4. Розвиток колективної власності і відповідного демократичного управління.

5. Система державної і приватної підтримки підприємництва – великого, середнього і дрібного, створення гарантії вільної конкуренції.

6. Широкий розвиток фундаментальних досліджень, використання інтелектуального потенціалу.

7. Забезпечення профспілкам і іншим професійним організаціям умов для впливу на адміністрацію підприємств щодо платні і поліпшення умов праці.

8. Висока культура виробництва, праці, нова якість споживання і всього способу життя.

9. Доступність всіх благ сучасної цивілізації для переважної більшості населення.

На нашу думку, соціальна ринкова економіка насамперед означає зростання соціальної захищеності працюючих і прагнення до посилення гарантій, нормальних умов існування для кожного члена суспільства.

Школа завжди у повному обсязі віддзеркалювала всі процеси, що відбуваються у суспільстві. Більш того, як тільки суспільство зосереджувалось лише на вирішенні суто економічних питань, нехтуючи проблемами школи, відразу відбудувались кризові явища у народному господарстві, пов’язані з відтоком молоді з сфери виробництва, збільшення безробіття, ростом злочинності.

Таким чином, школа за будь-яких соціально-економічних обставин повинна виконувати свою основну функцію, а саме: виховувати людину, громадянина, майбутнього фахівця.

Отже, складність процесу професійного самовизначення школяра на сучасному етапі розвитку суспільства викликає необхідність у науково обґрунтованому педагогічному керівництві цим процесом. Тому буде доцільним вивчення досвіду закордонних держав та впливу вчителя на психологічну сферу особистості школяра відповідним арсеналом педагогічних засобів з метою підготовки учня до свідомого та самостійного вибору майбутньої професії.

Література:

1. Шендеровський К.С., Уруський В.І. Молодь в умовах ринку праці: проблеми, перспективи, тенденції. – Тернопіль, 1994. – 36 с.

2. Ендальцев В.С. Выбор профессии. Социальные, экономические факторы. – Киев-Одесса. Головное издательство издательского объединения: Высшая школа, 1982. – 151 с