Криворізький коледж економіки та управління
ДВНЗ КНЕУ ім.Вадима Гетьмана.
Метод
проблемного навчання на заняттях з географії.
Пізнавальний інтерес
стає одним з найважливіших стимулів навчання студентів. Зацікавлення
матеріалом, який вивчається, допомагає успішно оволодівати ним з мінімальними
витратами часу і енергії.
Проблемне навчання, суть якого - самостійне одержання знань учнями, стає
все більш цікавим. Саме цей вид процесу навчання може забезпечити найбільшу
активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку супроводжує один з
постійних стимулів навчання задоволення від процесу роботи та результату.
Сьогодення націлює навчання на формування ініціативної і самостійної
особистості, наділеною творчою уявою, мисленням. Справжній педагог сьогодні не
стільки той, хто навчає, стільки той, хто відчуває, як дитина навчається.
Корисними та доцільними в організації навчально-пізнавальної діяльності в
умовах проблемного навчання є використання таких методичних принципів: прийоми
зацікавленості студентів привабливістю вивчення даної теми; знаходження
цікавого кута зору на тему, під яким матеріал стає дивовижним; використання
відомостей з інших предметів; "естафета”; "опанування”; випереджаючі
завдання; географічні новини; вправи з логічного мислення.
Географія – єдиний загальноосвітній предмет, що вивчає природу й
суспільство у їх взаємодії. У зв’язку з цим я вважаю, що дуже корисним є
питання та завдання для студентів, відповідь на які вимагає кількох джерел
знань, а також дуже часто ставить питання типу: якими джерелами знань ви
користувалися й чому? Такі питання орієнтують студентів на усвідомлення
способів власної діяльності, що значно підвищує рівень їх знань і вмінь з
предмета.
Застосування методів
проблемного навчання в їх взаємозв'язку з новими нетрадиційними методами
навчання сприяє активізація навчально – виховного процесу, удосконаленню форм і
методів сучасного заняття, викриває нові можливості широкого впровадження в
навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності студентів. Застосування
проблемного навчання на заняттях географії дозволяє залучити всіх студентів до
активного набуття знань, творчої діяльності, де всі студенти стають
викладачами, а група – діяльною громадою тих, хто вчиться. Створення творчої
атмосфери на занятті сприяє активному залученню студентів до процесу навчання.
Зацікавлення на заняттях виникає тоді,
коли студенти залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені
запитання і знають практичну користь одержаних знань.
Ще Ушинський писав,
що порівняння є основою пізнання і навчання. Тому я прагну, щоб цифровий
матеріал учні запам'ятовували не самий по собі, а у порівняннях.
Так, при вивченні теми "Мінеральні
ресурси світу” використовую кросворд. Робота з цим кросвордом вимагає від
студентів пошуку в атласах мінеральних ресурсів і назв кількох зарубіжних країн
в яких вони розташовані, і це збагачує їхні знання конкретним матеріалом.
Оскільки методи, прийоми і стратегії,
поєднані в проблемному навчанні, направлені на особистісно орієнтовану модель
освіти, то використовують їх у різних формах:
Сенкан. Цей
вид роботи застосовують для закріплення чи виділення найсуттєвіших явища чи
об'єкта.
Тема: Країни Європи .
1. «Старий світ»
2. Епоха колоніалізму
3. Перша і Друга світова війна
4. Країни «Великої сімки»
5. ЄС
Передбачення наслідків.
Етапи:
- На дошці записую проблему
- Кожна група передбачає
наслідки
- Зачитування і коментатор
наслідків
Тема: Населення світу.
Відтворення населення.
Міграційні процеси
населення.
Але для того, що уникнути формалізму в активізації діяльності студентів, я
намагаюсь, ретельно відбирає зміст матеріалу, який найбільш доцільно вивчати в
процесі проблемного навчання, розробляю відповідну систему завдань наростаючої
складності з урахуванням реальних можливостей студентів групи.
Дуже часто
намагаюсь створити на занятті навчальні проблемні ситуації, за яких студенти
усвідомлюють свої труднощі та намагаються подолати їх висувають певну мету і
знаходять раціональні шляхи для її досягнення можуть здійснити самоконтроль,
тобто співвіднести одержаний результат з метою. Лише так студенти відчувають
себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишає їх байдужими.
Задача 1(на спосіб). У прохолодну погоду
вікна житлових будинків вкриваються вологою, а в мороз – крижаним візерунком.
Як це пояснити.
Задача 2 (на спосіб). Як пояснити
те, що в гарячій воді цукор розчиняється швидше, ніж у холодній.
Задача 3 (на результат). Чому лисиця
і заєць не заготовляють їжу на зиму?
Важливе місце у роботі викладача займає використання краєзнавчого матеріалу
на заняттях. Це дає можливість учням збагатити свої знання, закріпити вміння і
навички.
Таким чином, критерієм оцінки роботи студентів є не стільки обсяг
навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати,
пояснювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки,
застосовувати на практиці і в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати
знання. При цьому важливо використовувати під час вивчення курсу «Географія»
мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до
самоаналізу, самооцінки, самопізнання.