Педагогические науки/3. Методические основы воспитательного процесса

Золотарьов О.С.

Українська інженерно-педагогічна академія

Стан патріотичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів

Водночас сучасний інженер, окрім фахових знань, умінь і навичок, має володіти загальною культурою, розумінням екологічних та соціальних наслідків своєї діяльності, світоглядними орієнтирами та духовними цінностями. Тому одним із завдань гуманітаризації та гуманізації вищої технічної освіти повинна стати орієнтація її на загальнолюдські культурні цінності, залучення студентів до національних джерел духовності, формування у них патріотичних якостей. Сучасна вища технічна школа має формувати не тільки фахівця у галузі техніки, але й громадянина-патріота, небайдужого до долі української держави, економіки, освіти та культури. Вирішення цього завдання вимагає належної організації патріотичного виховання майбутніх інженерів.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури свідчать, що проблема патріотичного виховання привертала увагу багатьох дослідників. Так, сутність патріотизму, як моральної якості, визначалася Й.Песталоцці, А.Дістервегом, Г.Сковородою, як стрижневий принцип національного виховання – К.Ушинським, М. Грушевським, І.Огієнком, Г.Ващенком, О.Вишневським. Теоретичні й методичні засади патріотичного виховання дітей і молоді розглядали О.Духнович, С.Русова, Г.Ващенко, А.Макаренко, В.Сухомлинський. Для нашого дослідження особливо цінними є сучасні наукові розробки: концепція українського виховання О.Вишневського; наукові праці, присвячені засобам патріотичного виховання студентської молоді: Т.Анікіної (художнього краєзнавства), О.Гевко (декоративно-ужиткового мистецтва), Є.Франківа (туристично-краєзнавчої діяльності), Ю.Красильника (української етнопедагогіки), Ю.Каюкова (героїчних традицій українського козацтва), Ю.Руденка (національно-патріотичних ідеалів юних козаків).

Дослідження педагогічної, психологічної, філософської, історичної літератури показали, що формування патріотичних рис у молоді є складною, багатоаспектною педагогічною проблемою, яка потребує вирішення як на теоретичному, так і на практичному рівнях.

У результаті теоретичного аналізу ми дійшли висновку про те, що набутий у цьому плані досвід у вигляді методології, окремих положень і висновків вчених, дослідників, педагогів, які займалися проблемами патріотичного виховання як особистісним чи суспільним утворенням, слід розглядати як наукові передумови для дослідження обраної нами проблеми.

Наступним етапом дослідження було проведення в його межах констатуючого експерименту з вивчення стану патріотичного виховання студентської молоді вищих технічних закладів освіти з метою його подальшого удосконалення.

У процесі дослідження мали на увазі, що виховна функція вищої освіти базується на національній ідеї і спрямована на відродження національної свідомості і національної гідності українців. Головне завдання національного виховання на сучасному етапі – формування громадянина-патріота. Патріотизм майбутніх інженерів, передовсім, проявляється у сумлінному ставленні до навчання, процесу засвоєння основ наукових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, техніки як основи для прийняття оптимальних рішень; розумінні багатогранності і цінності науки для суспільства у цілому і кожної людини зокрема; знанні історії рідного краю, знайомстві з народними традиціями, небайдужому ставленні до людей, природи, держави, у бажанні бути корисним для Батьківщини; в опануванні рідною мовою, розвитку потреби у спілкуванні з людьми; оволодінні нормами поведінки у суспільстві; набутті навичок активної суспільної діяльності. Означені якості формуються у навчально-пізнавальному процесі вищого навчального закладу.

На етапі констатуючого експерименту вивчався стан організації патріотичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів під час вивчення соціально-гуманітарних дисциплін та у позааудиторній виховній роботі. Для виявлення стану патріотичного виховання студентської молоді здійснювалося опитування студентів та викладачів за спеціально підготовленими анкетами, педагогічне спостереження та індивідуальні бесіди.

Інформаційними об’єктами дослідження стали: навчальні плани і робочі програми, індивідуальні плани викладачів, перспективні плани основних заходів виховної роботи університету та кафедр, інформація про роботу клубів, секцій за інтересами, гуртків (плани засідань, тематичні плани), про результати навчально-виховного процесу, наявність видань засобів масової інформації, університетських часописів (газети, журнали, радіо-, телепередачі); бібліотечні карточки.

Все це дало можливість виявити реальний стан організації патріотичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів, його позитивні сторони і недоліки.