Педагогические науки

Стратегические направления реформирования системы образования

Дубич С. Я., Петришина Т. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Кафедра загальної та медичної психології

Сприйняття інклюзивної освіти студентами

Проблема соціальної адаптації інвалідів до повноцінного способу життя у суспільстві здорових людей набула за останні роки особливої значущості. Адже за чисельністю інваліди складають значну частину населення. Зокрема, в Україні 6% населення інваліди. Завдання полягає в тому, щоб інвалідів не відлучати від активного життя, а навпаки, дати їм можливість вести активний спосіб життя, разом з усіма вчитись і працювати, приймати участь у поліпшенні добробуту всього народу. В цьому аспекті прийняті важливі міжнародні і внутрішньодержавні документи й закони. 9 грудня 1975 року в ООН прийнята «Декларація про права інвалідів» / Генеральна Асамблея ООН. Офіційні звіти. Тридцята сесія. – Додаток № 34 (А/10034). – С. 114 – 115). 20 грудня 1993 р. в ООН затверджені «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів» резолюцією 48/96 Генеральної Асамблеї. Україна підписала «Конвенцію про права інвалідів, ратифіковану Законом України № 1767-VI від 16.12.2009 р., яка набрала чинності 06.03.2010р. У відповідності з цими документами організована і діє програма «Інклюзивна освіта для дітей з особливими освітніми потребами в Україні» Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» (термін реалізації 2007 – 2013р.). Інклюзивна або включена освіта це процес навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх (масових) школах. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей та забезпечує рівне ставлення до всіх людей і створює сприятливі умови для дітей, що мають особливі освітні та соціально-психологічні потреби. Інклюзивна освіта – перспективний процес розвитку загальної освіти, який передбачає доступність освіти для всіх, в плані пристосування її до різних потреб всіх дітей, що забезпечує доступ до освіти для дітей з особливими потребами, їх повноцінний розвиток і оволодіння знаннями та уміннями, які в подальшому можуть забезпечити освоєння ними професійно необхідних якостей.

Студенти університету в недалекому майбутньому мають практично вирішувати задачі, пов’язані із впровадженням інклюзивної освіти. Питання становлення студента-професіонала як провідника в життя ідеї інклюзивної освіти не було досліджено. Актуальність такого дослідження визначається зростаючими вимогами до вузу як провідного інституту по введенню інклюзивної освіти – одного з найефективніших методів отримання освіти дітьми-інвалідам. В зв’язку з цим була поставлена задача дослідити стан готовності студентів до нововведення в освіту інклюзивної освіти як процесу навчання дітей з особливими потребами. Для проведення дослідження нами складена наступна авторська анкета з метою оцінки уявлень про різні аспекти запровадження інклюзивного навчання.

Інструкція

Уважно прочитайте запитання і всі варіанти наведених відповідей. Підкресліть ті відповіді, що є дійсними. 1. Чи знаєте Ви, що є діти з особливими освітніми потребами ? Так. Ні. 2. Чи знайомі Ви з поняттям «інклюзивне навчання» ? Так. Ні. 3. Яке Ваше відношення до нововведення інклюзивного навчання ? Позитивне. Нейтральне. Негативне. Свій варіант. 4. Чи остерігаєтесь Ви інклюзивного навчання ? Так. Ні. Не знаю. 5. В чому по Вашому суть інклюзії ? ………………………………………………. 6. Чи часто Ви бачили інвалідів на вулицях, у дворі в інших місцях ? Часто. Іноді. Рідко. 7. Які емоції Ви переживаєте бачачи людину з обмеженими можливостями ? Жаль. Страх. Огиду. Дружелюбність, бажання допомогти. 8. Чи цікавить вас спосіб життя людей-інвалідів, чи порівнювали їх коли-небудь із здоровими людьми ? Так. Ні. Не задумуюсь над цим. 9. Чи обговорювалась дома проблема інвалідності ? Так. Ні. 10. Чи навчались ви в спеціальній школі ? Так. Ні. 11. Чи були діти-інваліди у Вашому класі ? Так. Ні. Не пам’ятаю. 12. Як Ваші батьки відносились до наявності інвалідів у класі, до Вашого навчання у спецшколі ? ………………………………………………………….. 13. Чи змогли б Ви працювати у спецшколі для дітей з особливими освітніми потребами ? Так. Ні. Не знаю. 14. Чи плануєте Ви в майбутньому працювати в інтернаті з дітьми-інвалідами ? Так. Ні. Не знаю. 15. Чи приймали Ви участь у волонтерських рухах ? Так. Ні. 16. Чи приймали Ви участь у благочинних акціях ? Так. Ні. 17. Яке Ваше відношення до можливого народження дитини з патологією ? А) пропоную припинення вагітності; Б) ростити таких дітей необхідно в ізоляції від спільноти; В) виховання такої дитини повинне спиратись на переконані в її повноцінності як громадянина країни (включення в суспільні організації, секції за здібностями, захопленнями). 18. Чи підтримали б Ви ідею про включення Вашої здорової дитини в спільну діяльність з дітьми, що мають особливі освітні потреби ? Так. Ні. Не знаю. 19. Чи повинна держава виділяти кошти на оснащення спеціалізованих шкіл для дітей з особливими потребами (1), чи їх учінням повинні займатись самі батьки в домашніх умовах (2) ? Варіант 1. Варіант 2. 20. Чи вплинуло навчання у вузі на Ваші погляд, відношення до дітей з особливими потребами в освіті ? Так. Ні. Не знаю.

Дякую за участь у дослідженні !

В емпіричному дослідженні ставлення до інклюзивної освіти брали участь 60 студентів 1-3-го курсів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара факультетів психології, фізико-технічного та механіко-математичного, віком 18 – 25 років, жіночої та чоловічої статі у рівному співвідношенні. Аналіз результатів дослідження показав, що 90% випробуваних знають про існування значної кількості дітей з особливими потребами. Але з поняттям «інклюзивна освіта» знайома лише половина студентів. Серед них позитивне ставлення до інклюзивної освіти в середніх школах мали 48% опитаних, а негативне – 11%, решта 41% - нейтральне. Близько 71% студентів при вигляді інвалідів відчувають жалість, 37% - бажання сприяти, допомагати, дружелюбність, 10% - страх. Лише в 36% сімей обговорювалась проблема інвалідності. 36% студентів-психологів та 18% студентів іншої професійної спрямованості розглядають як бажану свою роботу в школах з інклюзивною освітою. 60% студентів-психологів та 67% студентів технічної спрямованості відзначать у себе позитивні зміни рівня емпатії до дітей з особливими потребами за період навчання у вищому навчальному закладі. Суть інклюзії на думку випробуваних полягає в забезпеченні нормального розвитку, формуванні цілісної особистості, соціалізації, адаптації дітей-інвалідів, комунікації між дітьми з обмеженими можливостями і здоровими.