Педагогічні науки / 4. Стратегічні напрями реформування системи освіти

К.п.н. Кузнецова О. Ю.

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Україна

Гендерна освіта молоді у Великій Британії на початку ХХІ століття

Активне використання в багатьох європейських країнах поняття «гендер» свідчить, що в останні десятиріччя відбулось не лише переосмислення проблеми відносин статей та специфіки їх навчання та виховання, а й те, що їх тепер стали розглядати як форму соціальної організації. Сутність поняття «гендер» сучасні вчені розглядають як спосіб соціальних відносин між жінками й чоловіками, не тільки безпосередніх відносин і відносин у родині, але й у головних інститутах суспільства, таких як соціальні класи, ієрархії великих організацій і структура зайнятості. Таким чином, ми можемо констатувати, що термін «гендер» визначає «соціальну» стать людини, її статеву роль, що має суспільне забарвлення і несе в собі суспільний досвід, накопичений у поведінці багатьох чоловіків і жінок. Тобто, гендер – це своєрідний підсумок соціалізації людини в суспільстві відповідно до її статевої приналежності.

Особливостями державної гендерної політики у Великій Британії є створення інформаційно-освітнього середовища для реалізації гендерного підходу у шкільну практику. Зазначимо, що характерними рисами гендерної освіти учнівської молоді Великої Британії є його комплексність і послідовність. Гендерна освіта здійснюється підчас занять з англійської мови та літератури, іноземної мови, історії, природознавства, суспільствознавства. Також ефективному впровадженню гендерної освіти сприяє викладання таких спеціальних предметів, як «Статеве виховання та побудова взаємин між статями», «Особистісний добробут», «Економічний добробут і фінансова спроможність». Виховання гендерної культури молодого покоління здійснюється шляхом створення гендернонейтральних стратегій і програм, уведення до статутів шкіл норм і правил, принципів гендерної рівності, які формують партнерські взаємини між статями.

Необхідно відмітити, що Британський уряд, Департамент освіти та місцеві органи управління шкільною освітою забезпечують розробку відповідних концепцій, директив, постанов, спрямованих на реалізацію принципу гендерної рівності у середніх навчальних закладах, а саме: «Безпечне навчання – гендернонейтральна робота в школах», «Скорочення гендерного розриву у навчанні англійської мови» тощо. Департамент освіти видає спеціальні гендерні директиви та рекомендації і здійснює моніторинг організації навчально-виховного процесу у школах в контексті утвердження принципу гендерної рівності.

Зазначимо також, що до головних завдань гендерної освіти молоді у Великій Британії на початку ХХІ століття слід віднести наступні:

- відновлення та збагачення в суспільстві взірців жіночої та чоловічої поведінки, сфер їх реалізації, які є основним джерелом гендерної ідентифікації, формування гендерної свідомості дівчат-підлітків та хлопців-підлітків;

- урізноманітнення джерел і механізмів засвоєння гендерних моделей жіночої та чоловічої поведінки в межах соціалізації особистості;

- забезпечення дівчатам та хлопцям рівного доступу до всіх різновидів знань, гендерної рівності у родинному й громадському житті.

Проаналізувавши вище зазначене, ми можемо зробити висновок, що сутність проблеми гендерної освіти молоді у Великий Британії полягає у впровадженні гендерної стратегії у процес їх освіти, що забезпечить дівчат та хлопців доступною інформацією з проблем, які з’являються у них, допоможе їм здобути знання і вміння, необхідні майбутнім жінкам та чоловікам у подальшому житті.

На підставі історико-генетичного аналізу становлення та розвитку гендерної освіти молоді у Великій Британії, ми можемо констатувати, що до головних психолого-педагогічними умов гендерної освіти ми можемо віднести наступні:

• створення сприятливого мікросередовища для гендерної освіти дівчат та хлопців;

• врахування соціокультурних факторів країни при організації гендерної освіти молоді;

• орієнтація та врахування в процесі виховання психологічних та вікових особливостей дітей та підлітків, специфіки становлення гендерної самосвідомості і ціннісних орієнтацій;

• взаємодія всіх соціальних інститутів, координація їх діяльності у формуванні гендерної культури молоді;

• підвищення гендерної культури суспільства, зокрема, педагогів та батьків, використання педагогічної спадщини народів британських островів у гендерній освіті учнів.

Таким чином, підбиваючи підсумки підкреслимо, що основними напрямами гендерного виховання в британських середніх навчальних закладах є формування гендерної культури дівчат і хлопців шляхом упровадження гендернонейтральних стратегій у навчально-виховний процес, профорієнтаційна робота та професійне навчання учнів, підготовка педагогів до гендерного виховання учнів через навчання їх основ гендерних знань та поглиблення їх гендерної компетентності. Успішну реалізацію цих напрямів забезпечує постійна підтримка держави, Департаменту освіти, місцевих органів управління шкільною освітою та психолого-педагогічних служб.

Литература:

1. Arnot M. Gender, equality, pedagogy and citizenship: affirmative and transformative approaches in the UK / M. Arnot // Theory and Research in Education, 2006. – Vol. 4. - № 2. – p. 131 -150.

2. Dixon C. Pete’s Tool: Identity and sex-play in the design and technology classroom / C. Dixon // Gender and Education. – 1997. – Vol. 9. - № 1. – P. 69 – 104.

3. Millard E. Differently literate; boys, girls and the schooling of literacy / E. Millard. – London: Routledge, 1997. – 224 p.