Педагогічні науки/5 Сучасні методи викладання

Асистент Гоцуляк К.І.

Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника. Україна

Варіативність організаційних форм навчальної діяльності молодших школярів

Сучасне суспільство ставить нові вимоги до особистості,що формується,тобто до учня. Він повинен мати такі навички:думати,розуміти суть речей,осмислювати ідеї і концепції,а також на основі цього вміти шукати потрібну інформацію,трактувати її і застосовувати в конкретних умовах. Досвід і очевидність вказують на те,що навчання окремої особи посилюється співпрацею. Ділитись ідеями,пояснювати одне одному свої погляди,вміти знайти надійні компроміси і висновки,це вже само собою – освіта.

Процес реформування освіти в Україні вимагає застосовувати нові форми роботи з учнями початкової школи. Вдосконалення навчально-виховного процесу спрямовується на особистість школяра. Для підвищення ефективності організації навчання потрібно удосконалювати та розвивати його форми.

Варіативність – це концептуальні основи дидактики,теоретичне визнання об’єктивної різноманітності технологій навчання і їх практичної реалізації. Щоб краще зрозуміти проблему варіативності форм організації навчання необхідно розглянути специфіку кожної з форм,а також виділити особливості їх застосування у навчально-виховному процесі. Визначальним принципом при виборі конкретних форм навчання виступає індивідуальний підхід до кожного учня,що забезпечує гармонійний розвиток особистості. Значний внесок в обгрунтуванні даного питання зробив К.Д.Ушинський. Особливого значення він надавав розподілу дітей на групи у процесі навчання на групи,залежно від здібностей. Йому належить ідея колективних і групових форм роботи на уроках,що забезпечує індивідуальний підхід. Кожній дитині потрібно надавати можливість проявити себе. Цілісну систему навчальної діяльності становить фронтальна,індивідуальна та групова діяльність. На уроці з молодшими школярами можуть використовуватись різні форми організації навчальної роботи,а урок можна розглядати як сукупність організаційних форм. Принцип варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів початкових класів недостатньо враховується у процесі навчання принцип варіативності реалізується на таких рівнях :через створення різноманітних освітніх програм, освітніх закладів, гнучкість навчальних програм, підручників, програмно-методичного забезпечення освітніх технологій. Особливу вікову групу складають учні молодшого шкільного віку,адже саме в цей період закладається той фундамент, на якому вибудовується навчальна діяльність на наступних щаблях шкільної освіти,забезпечується інтелектуальний розвиток особистості.

Варіативність організаційних форм навчальної діяльності забезпечить урахування пізнавальних можливостей та особливостей емоційно-вольової сфери молодших школярів. Проблема організаційних форм навчальної діяльності залишається актуальною і на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і привертає до себе увагу дослідників,педагогів-практиків,оскільки успішне розв’язання проблеми організації навчання сприяє підвищенню його ефективності. Потрібно використовувати різноманітність організаційних форм навчальної діяльності,а також поєднювати їх відповідно до дидактичної мети.

Варіативність можна вважати одним із демократичних принципів перебудови освіти в Україні,який означає різноманітність навчальних закладів різного типу власності,освітніх програм,змісту,форм і методів навчання. Принцип варіативності спрямований на забезпечення максимально можливого ступеня диференціації та індивідуалізації освіти і тим самим забезпечує організацію особистісно орієнтованого підходу через різноманітність освітніх технологій, змісту, форм і методів навчання.

Аналіз документів які стосуються організації освітнього процесу в сучасній українській школі, педагогічної літератури, публікацій, свідчать, що поняття варіативності вживається в різних аспектах: варіативний компонент у змісті освіти, варіативні підручники, варіативні програми (О.Савченко, М.Ярмаченко),варіативні заклади освіти (І.Бондар), принцип варіативності в якості концептуальної основи дидактики.

Сутність поняття «варіативність організаційних форм навчальної діяльності молодших школярів»- це один із принципів організації навчання, який передбачає використання різноманітних форм навчальної діяльності учнів (фронтальної, групової, парної, індивідуальної та їх поєднання) при врахуванні індивідуальних особливостей кожної дитини.

Модель варіативності організаційних форм навчальної діяльності містить 4 взаємопов’язаних компонентів: концептуальний, технологічний, змістовий та контрольно-регулюючий. Застосування принципу варіативності зумовлює індивідуалізацію навчання а також можливість диференційованого підходу до учнів початкових класів. Вказані положення визначають сутність концептуального компоненту моделі варіативності організаційних форм навчальної діяльності. Технологічний компонент передбачає застосування моделі на практиці і включає систему дій вчителя, які спрямовані на застосування різноманітних організаційних форм навчальної діяльності. Змістовий компонент передбачає відповідність змісту, складності та обсягу навчального матеріалу. Контрольно-регулюючий компонент включає узгодження методів, засобів навчання і змісту навчального матеріалу.

Література:

1. Педагогічний словник / За ред.М.Д. Ярмаченка.-К.:Педагогічна думка,2001.-363с.

2. Зубко А.М. Забезпечення ефективності навчального процесу під час підвищення кваліфікації педагогічних кадрів // Збірник наукових праць. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Випуск 4. – К.: Логос, 2001. – С.109-115.

3. Олійник В.В. Методичні та організаційні засади реформування післядипломної освіти України//Управління якістю професійної освіти: Зб. наукових праць.-Донецьк:ТОВ «Лебедь»,2001.-С.23-26.

4. Перець М. Індивідуально-психологічні особливості навчальної діяльності учнів 6-7 – річного віку // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка.-2006.-№3.-С.127 -131.