Гапонова О.Ю.

Заведующий лабораторией методики преподавания информатики,

Одесский институт совершенствования учителей

СИСТЕМА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ІНФОРМАТИКА

За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти, створено правову базу, розпочато практичне реформування галузі на основі прийнятої Урядом Програми “Освіта. Україна ХХІ століття”.

Структурною складовою освіти є післядипломна освіта. Сутність її визначено Законом України “Про вищу освіту” (ст.10): “Післядипломна освіта – спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду”. У сучасних умовах реформування освіти в Україні відводиться значне місце модернізації післядипломної освіти, яка дає можливість кожному фахівцю постійно поновлювати та поглиблювати загальні і фахові знання та вміння.

Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб громадян у особистісному та професійному зростанні а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

Серед завдань системи післядипломної освіти, що мають бути вирішеними, основними є:

ü приведення обсягів та змісту перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у відповідність із поточними та перспективними потребами держави;

ü формування змісту навчання, виходячи з його цільового спрямування, посадових обов'язків фахівців, попередньо здобутої ними освіти, досвіду діяльності , індивідуальних інтересів і потреб громадян;

ü застосування сучасних навчальних технологій, що передбачають диференціацію, індивідуалізацію, запровадження дистанційної, очно-заочної та екстернатної форм навчання;

ü розробка та постійне вдосконалення змісту післядипломної освіти;

ü забезпечення органічної єдності з системою підготовки фахівців шляхом урахування потреб ринку праці;

ü оптимізація мережі навчальних закладів системи післядипломної освіти на засадах поточного та стратегічного планування потреб у професійному навчанні фахівців [2].

Післядипломна освіта – це система:

ü навчання та розвитку фахівців із вищою освітою, що спрямована на приведення їхнього професійного рівня у відповідність до світових стандартів, вимог часу, індивідуально-особистісних та виробничих потреб;

ü удосконалення наукового та загальнокультурного потенціалу особистості, яка реалізується у діяльності спеціалізованих державних або приватних навчальних закладів та засобами самоосвіти і керується державними стандартами відповідно до фаху певних рівнів кваліфікації, відповідно до вимог суспільно-економічного та науково-технічного прогресу[1, 46-53]

Система післядипломної освіти передбачає професійне навчання фахівців, які відзначатимуться:

ü здатністю запроваджувати цінності демократичної, правової держави;

ü професійними уміннями та навичками, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях, критичному мисленні, здатності застосовувати наукові надбання на практиці.

Серед завдань системи післядипломної освіти, що мають бути вирішеними, основними є: збільшення часових термінів і значущості етапів самоосвіти; приведення обсягів та змісту перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у відповідність із поточними та перспективними потребами держави; підвищення ролі засобів навчання, особливо розроблених на основі сучасних інформаційних технологій; формування змісту навчання, виходячи з його цільового спрямування, посадових обов’язків фахівців, попередньо здобутої ними освіти, досвіду діяльності , індивідуальних інтересів і потреб громадян; застосування сучасних навчальних технологій, що передбачають диференціацію, індивідуалізацію, запровадження дистанційної, очно-заочної та екстернатної форм навчання; розробка та постійне вдосконалення змісту післядипломної освіти; забезпечення органічної єдності з системою підготовки фахівців шляхом урахування потреб ринку праці; оптимізація мережі навчальних закладів системи післядипломної освіти на засадах по точного та стратегічного планування потреб у професійному навчанні фахівців.

Післядипломну освіту слід розглядати не тільки як систему підвищення кваліфікації та перепідготовки дипломованих спеціалістів, а і як форму освіти дорослих, виходячи з їх індивідуальних потреб у здобутті певних знань, напрацюванні навичок і умінь, особистісного і професійного зростання. [3, 33-39].

Новий Державний стандарт початкової школи передбачає вивчення курсу «Сходинки до інформатики. 2-4 класи» з 2013-2014 навчального року. Це потрібно для формування у дітей вже початкової школи первинних навичок інформаційної культури, початків комп’ютерної грамотності, що, в свою чергу, підготує мислення учнів до сприйняття сучасних інформаційних технологій. І це завдання покладено на вчителів початкової школи. Тому актуальним є питання підвищення кваліфікації вчителів саме цієї ланки.

Успішна реалізація завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки щодо подальшого реформування післядипломної педагогічної освіти неможлива без широкого впровадження інноваційних технологій навчання у процес підвищення кваліфікації фахівців-практиків.

Литература

1. Дудар З., Ревенчук І. Проблеми і перспективи післядипломної освіти в Україні // Інформаційний бюлетень., Післядипломна освіта. Досвід, проблеми та перспективи розвитку., №3Київ - 2010, с 46-53.

2. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні / http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1021.5675.0

3. Шаповал Р.В. - Сучасні проблеми та перспективи післядипломної о світи в Україні // Європейські перспективи № 1 ч.2, 2011 с.33-39.