Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Громадські формування як інститути громадянського суспільства

 

Громадянське суспільство активно сприяє  процесам  політичної демократизації,   набуття   державою  ознак  правової,  відстоюючи матеріальну і духовну незалежність людини від держави, домагаючись правової   гарантії   такої   незалежності,  захисту  приватних  і суспільних інтересів людей. Дослідженням стану  формування   в   Україні   громадянського суспільства  займаються  українські  дослідники та вчені О.Гарань, А.Карась, А.Колодій, В.Полохало, С.Рябов, В.Сидоренко, В.Ткаченко, М.Томенко та інші.

  Прийнято вважати,  що  в  основі  розвинутого  громадянського суспільства лежить активна діяльність громадських інститутів.  При цьому,  донедавна  поняття  інститутів  громадянського суспільства було більше філософською чи політологічною категорією.

     У листопаді  2007 року актами Кабінету Міністрів було закріплено, що до інститутів громадянського суспільства віднесено: громадські  організації,  професійні   та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства.

     В Україні  громадянами  створена  велика кількість інститутів громадянського  суспільства  (громадські  організації,  благодійні організації,  профспілки  і  організації  роботодавців,  друковані засоби масової  інформації  тощо).  Через  фіксацію  зростання  чи зменшення  кількості утворених і легалізованих об'єднань громадян, інших  громадських  формувань  можна   оцінити   стан   формування громадянського суспільства в Україні. Об'єднання громадян створюються для  задоволення  та  захисту законних     соціальних,     економічних,     творчих,    вікових, національно-культурних,  спортивних та інших спільних інтересів їх членів.

     Громадські формування  мають  різну  мету,  завдання,  рівень повноважень,  територію діяльності,  проте їх  соціально-політичне призначення полягає насамперед у тому, що вони допомагають людям у розв'язанні  проблем  повсякденного  життя,   відкривають   широкі можливості    для   виявлення   суспільно-політичної   ініціативи, здійснення функцій самоврядування.

    Кожне із громадських об'єднань охоплює своєю діяльністю певні сектори суспільного життя,  які,  на відміну від політичних партій чи  профспілок,  не  обмежуються політичною діяльністю чи захистом соціально-економічних  прав   працюючих.   Їх   діяльність   також

поширюється і на гуманітарну,  інформаційну, екологічну, охорону та інші сфери суспільного та державного життя України. Прикладами такої діяльності може слугувати, зокрема: активна взаємодія  та  співпраця  з громадськими організаціями,  в т.ч.  і міжнародними,  з  питань  гендерної  політики,  сприяння  розвитку проектів  гуманітарної  допомоги в Україні,  з питань вирішення проблеми    ВІЛ/СНІДу,  маркетингу  ринку нерухомості; культурно-просвітницька діяльність,     проведення  заходів, спрямованих на відродження та розвиток  національних,  історичних, духовних  традицій;  діяльність, спрямована  на  розвиток освіти, науки  і техніки;  діяльність  у  галузі  охорони здоров'я  та пропаганди здорового способу життя, у галузі екології.

   Таким чином,  розглядаючи   громадянське   суспільство   як органічну  систему,  громадські  організації  можна   визначити первинними  і універсальними елементами, своєрідними "клітинами" цієї системи.    

    Взаємодія громадянського суспільства і державної влади забезпечує виявлення і реалізацію такої важливої функції, як формування і реалізація суспільного інтересу. Хоч треба зазначити, що , як правило, в сферу здійснення політичної влади включаються лише окремі інститути громадянського суспільства. Однак у     разі проведення референдуму все громадянське суспільство безпосередньо входить у сферу політики і правотворчості. Водночас в цьому дістають вияв вплив суспільства на державну владу і форма безпосередньої демократії, змістом якої є волевиявлення громадян щодо будь – якого суспільно значущого питання, яке має найвищу юридичну силу і є обов’язковим для виконання органами, організаціями і громадянами. Велике значення для взаємодії держави і громадянського суспільства має участь у політичній діяльності різних суб’єктів останнього, зокрема політичних партій, громадських об’єднань, груп за інтересами, засобів масової інформації, профспілок, громадсько – політичних рухів. Вони можуть знаходитись в опозиції до державної влади чи чітко висловлювати свою позицію щодо урядової стратегії розвитку. Завдяки цим суб’єктам здійснюється постійний зв'язок між суспільством і державою, який відіграє важливу роль у функціонуванні всієї політичної системи суспільства. Саме громадські об’єднання, політичні партії та групи за інтересами формулюють і репрезентують перед державою зорганізовані інтереси та забезпечують ефективний діалог з державою з приводу їх захисту. Особливе місце у відносинах між демократичною державою і громадянським суспільством посідають політичні партії, які сприяють політичному волевиявленню громадянського суспільства. Вони є тим механізмом, що виконує важливі функції по консолідації держави і громадянського суспільства або пом’якшують конфлікти між ними.

      Історія створення і  розвитку громадянського  суспільства  в Україні,  досвід  його розвитку в інших країнах,  безперечно,  має велике значення для держави. Кожен українець має усвідомити власну відповідальність  за  розвиток  країни,  наше  спільне  майбутнє. Об'єднавшись в  інститути  громадянського суспільства,  громадяни несуть   солідарну   відповідальність  з державними  органами  за формування правового поля, виконання Конституції та законів  України, охорону  громадського порядку,  державного  кордону. Результатом цієї спільної роботи має стати реальне впровадження у щоденну діяльність демократичних інститутів влади принципів демократії та верховенства права.