Психология Общая психология

Дубич С. Я., Кобец Л. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Кафедра загальної та медичної психології

Психологічне здоров’я у людей похилого віку

Психологія здоров’я – це вчення про психологічне здоров’я особистості, яке тільки затверджується як нова область психологічної науки. То ж новизна даної роботи полягає в тому, що нами вперше було проведено дослідження показників психологічного здоров’я у людей похилого віку. Актуальність такого дослідження визначається практикою індивідуального психологічного консультування, потребами геронтології, у профілактичних та психотера-певтичних заходах відносно психологічного здоров’я людей похилого віку. На думку американського фізіотерапевта П. Брегга люди похилого віку і старіші наражаються на шкідливі для їх психологічного здоров’я шести видів страху: бідність, хвороби, старість, втрату любові, людський осуд і близькість смерті. Обгрунтуванням психології здоров’я є розуміння психологічного здоров’я не негативним чином, а позитивним – як здатність особи до постійного психічного розвитку і розвитку особистості. Психологічне здоров’я розглядається не як медичний фактор, тобто відсутність недоліків, а як наявність переваг і можливостей в психічній діяльності людини. Метою даного дослідження було визначити та описати особливості психологічного здоров’я у людей похилого віку. В дослідах взяли участь 64 практично здорових особи чоловічої та жіночої статі в рівних кількісних відношеннях віком від 55 років (жінки) – 60 років (чоловіки) до 75 років. Показники психологічного здоров’я визначали за методиками «Психологічне благополуччя» (К. Ріфф), «Прогноз» (ЛВМА імені С. М. Кірова), «Адаптивність» (МЛО-АМ) Маклакової А. Г. і Чермяніної С. В., «Копінг-стратегії» (Ендлера, Паркера). Дослідження проводились індивіду-ально з кожним клієнтом. Усі досліджувані були проінформовані про цілі та задачі дослідження. Більшість з них жили з родиною ( чоловік\дружина, діти, внуки). Вони мали здебільшого середню чи середню-спеціальну освіту. За методикою «Психологічне благополуччя» в адаптації Т. Д. Шевеленкової та П.П. Фесенко (2005) визначали такі показники психологічного здоров’я: «Позитивні відносини з оточуючими», «Автономія», «Керування оточенням», «Особистісний ріст», «Мета в житті», «Самосприйняття», «Баланс афекту», «Осмисленість життя», «Людина як відкрита система».За методикою «Прогноз» визначали рівень нервово-психічної стійкості. За методикою «Адаптивнісить» визначали показники «Моральна нормативність», «Особистісний адаптаційний потенціал», «Дезадаптивні порушення», «Комунікативний потенціал», «Поведінкова регуляція». За методикою «Копінг-стратегії», адаптованою Крюковою Т. А. (2002) визначали три типи поведінки в проблемних ситуаціях: «Орієнтація на вирішення задач», «Орієнтація на емоції», «Орієнтація на уникнення», яка в свою чергу поділяється на субшкали «Відволікання» та «Соціальне уникнення».

Аналіз результатів дослідження показав, що психологічне здоров’я чоловіків і жінок похилого віку суттєво не відрізнялися за виключенням чотирьох з них. Показники «Мета в житті» та «Орієнтація на емоції» у жінок були вищі, ніж у чоловіків при рівні значущості р 0,05. Інші показники: «Поведінкова регуляція», «Астенічні реакції та стани» у жінок були нижчі, ніж у чоловіків при р 0,05. В зв’язку з тим, що решта показників психологічного здоров’я у людей похилого віку обох статей суттєво не відрізнялися, їх аналіз проведено сумісно. При порівнянні показників психологічного здоров’я у людей похилого віку з нормативними показниками у дорослих були відзначені їх різні відхилення такі як перевищення норми, тенденція до підвищення в межах норми, середня норма, нижня норма, і нижче норми. Вищими за норму були показники за шкалою «Комунікативний потенціал» (методика «Адаптивність»). Тенденція до підвищення в межах норми визначена за шкалою «Моральна нормативність» (методика «Адаптивність» та шкалою «Баланс афекту» (методика «Психологічне благополуччя»). Середній рівень показників психологічного здоров’я у людей похилого віку зареєстровано за шкалами «Позитивні відношення з оточуючими» та «Осмисленість життя» (методика «Психологічне благополуччя»). Біля нижньої межі норми виявились показники за шкалами «Автономія», «Управління середовищем», «Самоприйняття», «Мета у житті» (тільки у жінок), «Людина як відкрита система», «Особистісне зростання» (за методикою «Психологічне благополуччя») та показник за шкалою «Дезадаптивні порушення» (методика «Адаптивність»). За межею норми, а саме, нижче норми були показники за шкалами «Астенічна реакція» ( методика «Адаптивність») та «Мета у житті» (тільки у чоловіків) за методикою «Психологічне благополуччя».

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що структура психологічного здоров’я у людей похилого віку взагалі не виходить за межі психологічної норми. Разом з цим слід відзначити, що у більшості показників психологічного здоров’я (9-ти з 15-ти ) є тенденція до їх зниження, а 5 показників психологічного здоров’я, навпаки, були підвищені або знаходились на середньому рівні. Це «Комунікативний потенціал», «Моральна нормативність», «Баланс афекту», «Позитивні відношення з оточуючими», «Осмисленість життя». Загалом серед осіб похилого віку спостерігалась наступна позитивна специфіка психологічного здоров’я: позитивна самооцінка, здатність набувати та підтримувати контакти з оточуючими людьми, бажання встановлювати з ними довірчі відносини та проявляти турботу. Людям похилого віку властиві високий рівень соціалізації, адекватна оцінка своєї ролі в колективі, орієнтація на дотримання загальноприйнятих норм поведінки, потреба у спілкуванні, встановленні та підтриманні соціальних зв’язків. Натомість у осіб похилого віку визначаються і негативні аспекти психологічного здоров’я такі як тенденція до зниження автономності, труднощі в адаптації до змінюваних умов, низький рівень нервово-психічної стійкості, зниження здатності до засвоєння нової інформації, тенденція до зниження самоприйняття, невдоволення собою, що пов’язане з процесом біологічного старіння та соціальним станом.