Бугас В.В.

Київський національний торговельно-економічний університет

Проблеми ризиків виробничого

середовища у професійній діяльності

працівників банківських установ

Сучасний стан службової діяльності фахівців фінансово-кредитної сфери характеризується збільшенням обсягів інформації, її переробки і кількості прийнятих рішень шляхом використання різноманітних технічних засобів. Взаємодія людини зі складними технічними системами збільшує відповідальність працівників за функціонування технічних засобів, значно підвищує ризик, пов’язаний із незнанням правил безпеки праці.

Тому надзвичайно важливим є визначення потенційного ризику чинників виробничого середовища для здоров’я працівників банку.

Статистика показала, що найбільша смертність спостерігається у працівників банків, військовослужбовців та льотчиків. При чому, якщо останні гинуть в ході військових дій, то перші від кримінальних розбором [3].

У той час, коли в Європі та Америці регулярні медогляди і страхування здоров'я - норма життя, в Україні більшість громадян і компаній продовжують діяти за принципом «доки грім не вдарить… ". Адже 40% українців нарікають на погане опалення офісів, а третина опитаних змушені робочий час проводити, сидячи в незручних кріслах і стільцях, що згодом позначається на поставі. Також, за даними rabota.ua (2012 р.), у разі хвороби співробітника, оплачувану і офіційно оформлений відпустку пропонують лише 50% роботодавців. 18% українців змушені перебувати на робочому місці, незважаючи на погане самопочуття. Все це відбувається тоді, коли на працівників банківської сфери впливають такі шкідливі виробничі чинники як: виробничий мікроклімат, освітлення, електромагнітні випромінювання різних частотних діапазонів, виробничий шум, вібрація, іонізація повітря, статична електрика, перенапруження зорового аналізатора, статичні, фізичні навантаження та недостатня рухова активність, нервово-емоційне напруження, розумове напруження, кримінологічні небезпеки [1].

Більш детально про це вказано на рисунку 1, що наведений нижче.

Рисунок 1 – Зведена характеристика впливу шкідливих професійних факторів на здоров’я працівників банківських установ (побудовано автором на основі досліджень та опитувань, що вказані в джерелах [1], [3])

Відповідно до Державних санітарних правил і норм (ДСанПіН 3.3.2-007-98) у виробничих приміщеннях та на робочих місцях операторів ПЕОМ мають забезпечуватися оптимальні значення параметрів мікроклімату. Але на практиці це виконується не завжди [2, c.27].

На підставі чинних нормативних документів і результатів проведених нами досліджень з метою мінімізації негативного впливу шкідливих виробничих факторів у професійній діяльності працівників банківських установ, збереження їхнього здоров’я і працездатності  рекомендується провести комплекс організаційно-технічних і медико-профілактичних заходів, які включають:

- організаційно-технічні заходи (вибір якісного апаратного забезпечення, розробка та застосування захисних засобів);

- ергономічну організацію робочого місця користувача ПЕОМ (правильне розташування робочого місця у виробничому приміщенні, ергономічне обґрунтування розміщення виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик конкретного працівника, раціональне компонування обладнання на робочих місцях);

- медико-профілактичні заходи (медичні огляди, раціональне і профілактичне харчування, виконання спеціальних профілактичних та психофізіологічних вправ)

Загальна тривалість робочого дня не повинна перевищувати 8 годин. Підчас робіт, які виконуються з великим навантаженням, регламентуються пе- рерви тривалістю 10 – 15 хвилин через кожну годину, а при неінтенсивній і одноманітній роботі – через кожні дві години. Під час перерви доцільно виконати комплекс спеціальних вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.

Література

1. Г.Гогіташвілі Потенційний ризик чинників виробничого середовища у професійній діяльності працівників банківських установ / Г.Гогіташвілі // Вісник Національного банку України. 2010.- №1. С. – 26-32.

2. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин: Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 р. № 7.

3. UBR:Заботятся ли украинские работодатели о здоровье сотрудников - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ubr.ua/labor-market/life-at-work/zabotiatsia-li-ukrainskie-rabotodateli-o-zdorove-sotrudnikov-177963