Технічні науки/4. Транспорт

Самісько Д. М., Насонкін Д. О.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ "ДонНТУ", м. Горлівка, Україна.

Системний вплив часу навантаження-розвантаження та часу руху на продуктивність процесу перевезень вантажів автомобільним транспортом

На автомобільному транспорті в якості підсумкових натуральних показників роботи рухомого складу, що виконує вантажні перевезення, прийняті: вантажооберт, що виражається в тонно-кілометрах та обсяг перевезень, що виражається в тоннах. Тому перевізний процес, що виконується вантажними автомобілями можливо розглядати як два самостійних види робіт: переміщення вантажу (виробництво тонно-кілометрів) та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (перевезені тонни) [1].

В даній роботі основна увага буде зосереджена на показнику «обсяг перевезення в тоннах на годину», адже перевізний процес є процесом, що існує в часі.

Вперше визначення продуктивності автомобіля було дано С.Р. Лейдерманом ще в 1932 році, на що вказано в роботі [2]. Подальші дослідження в галузі продуктивності автомобільного транспорту були проведені Афанасьєвим Л.Л. [3], Великановим Д.П. [4] та іншими авторами.

Формула для визначення продуктивності в тоннах на годину має наступний вигляд [3]:

, т/год; (1.1)

де Р_Q – продуктивність вантажного автомобіля в тоннах за годину, т/годину;

q_н – номінальна вантажопідйомність вантажного автомобіля, тонн;

γ_с – коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

V_Т – технічна швидкість вантажного автомобіля, км/годину;

β_ї – коефіцієнт використання пробігу;

l_їв – довжина їздки з вантажем, км;

t_н-р – час навантаження-розвантаження вантажного автомобіля, годин.

В більш згорнутому вигляді формулу (1.1) можна записати [5]:

, т/год; (1.2)

де t_р – час руху автомобіля маршрутом, годин, який визначається за формулою:

, год, (1.3)

де L_м – довжина маршруту, кілометрів.

Як можна побачити, в формулі (1.2) присутні показники, що відповідають і за переміщення вантажу (t_р) і за виконання навантажувально-розвантажувальних операцій (t_н-р).

Вочевидь, для показника обсяг перевезення в тоннах на годину рух автомобіля є складовою перевізного процесу, що спрямована на зменшення його продуктивності, а виконання навантажувально-розвантажувальних робіт – є такою складовою перевізного процесу, що її збільшує [1].

Існуюча залежність (1.2) для визначення продуктивності перевізного процесу в тоннах/годину не дає змогу виявити характер впливу кожного з видів робіт (переміщення вантажу та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт) на її зміну.

Тому, з метою більш ретельного дослідження продуктивності слід в формулі (1.2) відокремити процеси переміщення вантажу та його навантаження-розвантаження.

Виділимо в формулі (1.2) окремо складові продуктивностей, що пов’язані: 1) з виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт; 2) з рухом автомобіля. Для цього представимо праву частину формули (1.2) у вигляді сумми, кожен доданок якої міститиме в знаменнику або час руху автомобіля, або час простою під навантаженням-розвантаженням:

, т/год; (1.4)

де A та B – допоміжні, невідомі поки що, коефіцієнти, які виникають під час розділу одного члена, що міститься в правій частині формули (1.2).

В рівнянні (1.4) доданок є такими, що описують продуктивності процесу перевезення вантажу під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, а доданок - продуктивність процесу перевезення вантажу під час руху автомобіля.

Визначимо допоміжні коефіцієнти А та В. Для цього прирівняємо відповідно праві частини рівнянь (1.2) і (1.4):

, т/год; (1.5)

З метою спрощення рівнянь та знаходження значень коефіцієнтів А та В поділимо ліву та праву частини рівняння (1.5) на вираз :

, 1/год; (1.6)

Коефіцієнти A та B є безрозмірними, тому що рівняння (1.6) має в лівій та правій своїх частинах у знаменниках однакові розмірності, а саме час, а чисельники є безрозмірними.

Вирішимо рівняння (1.6), прийнявши постійний коефіцієнт А таким, що дорівнює 1.

, 1/год. (1.7)

Залишимо складову рівняння (1.7), що містить допоміжний коефіцієнт В з одного боку рівняння, інші складові перенесемо до іншої частини рівняння та обидві частини помножимо на :

. (1.8)

Зведемо праву частину рівняння (1.8) до загального знаменника та приведемо в ній подібні:

. (1.9)

Повернемось до початкового виразу для визначення продуктивності перевізного процесу в тоннах/годину, врахувавши, що А = 1, а В визначається рівнянням (1.9):

, т /год. (1.10)

В отриманому рівнянні (1.10) перший член є таким, що не залежать від другого, а другий – залежить від першого. Це вказує на наявність системного зв’язку між такими двома принципово різними процесами як процес транспортування вантажу та процес виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Таким чином, зроблено перехід від неявної залежності продуктивності до явної, де однозначно визначено продуктивність автотранспортного засобу від: 1) процесу перевезення; 2) навантажувально-розвантажувального процесу.

Проаналізувавши рівняння (1.4) можна зазначити, що множник, який стоїть при допоміжному коефіцієнті А за своїм фізичним змістом представляє максимально можливу продуктивність процесу навантаження-розвантаження в тоннах/годину. Допоміжний коефіцієнт В та множник, що стоїть при ньому можуть лише зменшити значення цієї максимальної продуктивності.

Рівняння (1.10) суттєво відрізняється від існуючого рівняння (1.2). Це обумовлено тим, що рівняння (1.10) описує продуктивність перевізного процесу в цілому як різницю між продуктивністю, що отримана під час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням та системно пов’язаною з нею продуктивністю під час руху автомобіля.

Таким чином, в роботі отримано залежність для визначення продуктивності роботи транспортних засобів в тоннах/годину з урахуванням системного зв’язку між часом руху та часом простою під навантаженням-розвантаженням.

Література:

1. Квитко Х.Д. Эффективность использования грузовых автомобилей. / Х.Д. Квитко – М.: Транспорт, 1979. –174 с.

2. Агабабов А.Г. Эффективность грузовых автомобильных перевозок / А.Г. Агабабов. – Ереван.: Издательство «Айастан» , 1978. – 168 с.

3. Афанасьев Л. Л. Автомобильные перевозки: Учеб. для автомоб.-дор. техникумов по специальности «Техн. обслуживание и ремонт автомобилей» / Афанасьев Л. Л. – М. : Транспорт, 1965. – 351 с.

4. Великанов Д. П. Эффективность автомобиля / Великанов Д. П. – М. : Транспорт, 1969. – 240 с.

5. Вельможин О.В. Теорія транспортних процесів і систем: Підручник для вузів / Вельможин О.В., Гудков В.О., Міротін Л.Б. - М.: Транспорт, 1998. - 167 с.