Радківська О.В., студентка

Науковий керівник: Скорук О.П.

Вінницький національний аграрний університет

Виробництво твердого біопалива в Україні

Світовий досвід переконує, що виробництво біопалива – сприятлива можливість для економіки кожної країни, зокрема дає змогу створювати нові робочі місця не тільки в сільській місцевості, а й у промислових центрах, покращує екологічну ситуацію в країні та в регіонах.

Вагомий внесок у вирішення проблем розвитку сировинних ресурсів для виробництва біопалив та розвитку ринків твердого біопалива в Україні здійснили такі вчені: В.Г. Андрійчук, А.О. Бабич, В.І. Бойко, В.П. Галушко, М.Я. Дем'яненко, І.Г. Кириленко, Г.М. Калетнік, М.О. Корчемний, П.Т. Саблук, Б.Я. Панасюк, В.П. Ситник.

Метою роботи є дослідження виробництва твердого біопалива, яке дасть змогу оцінити сучасний стан та виділити основні напрямки розвитку.

Занепокоєні постійним підвищенням цін на енергоносії українці в останні роки серйозно зайнялися питаннями відновлюваних джерел енергії, серед яких особливе місце займають продукти, отримані в результаті переробки біомаси – біоетанол, біодизель, біогаз.

Виробництво і ринок біопалива в Україні тільки починають розвиватися, проте вже демонструють гарні результати. Україна володіє значним потенціалом у відновлювальній енергетиці. За останніми даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, технічно досяжний енергетичний потенціал відновлювальних джерел складає 98 млн. тонн умовного палива на рік, з них біоенергетика – 31 млн. тонн, вітроенергетика – 28 млн. тонн, сонячна енергетика – 6 млн. тонн. Перевагою біомаси є її відновлюваний характер та відносно дешева собівартість у порівнянні з традиційним паливом. Ціна альтернативної енергії від 3 до 17 разів нижча за природну, яка використовується у промисловості та бюджетній сфері. На жаль, частка відновлювальних джерел енергії в енергетичному балансі України не перевищує 1%, в той час як у Швеції цей показник складає 31,5%, в Австрії – 22,4%, в Данії – 9,9%, в США – 7%, в Німеччині – 6,9%.

Якщо говорити про тверде біопаливо, то в першу чергу потрібно розрізняти паливо, отримане внаслідок переробки відходів деревообробної промисловості та паливо, отримане з відходів агропромислового комплексу. Деревообробна промисловість – це тирса та маленькі гілки, кора дерев. Цієї сировини в Україні є вдосталь, переважна її більшість донедавна висипалася в яри, залишалася в лісах чи просто спалювалася, що погіршувало екологічну ситуацію в Україні. Загалом, за даними Держкомлісгоспу, щорічно в українських лісах залишається близько 2 млн. куб. м. відходів. Зростає попит на вітчизняну продукцію, відповідно, з’являються нові лінії по виробництву твердого біопалива, і ці відходи, які гнили в українських лісах, починають використовуватися. В 2010 році виробництво твердого біопалива в порівнянні з 2009 роком зросло на 45-50% і склало близько 500 тис. тонн. І 75-80% цих об’ємів – це тверде біопаливо з відходів деревообробної промисловості. Інші 20-25% – продукт, вироблений з відходів АПК (солома, лузга соняшника і т.д.). Така пропорція пояснюється тим, що тверде біопаливо з відходів деревини має вищий показник теплотворності, ніж з відходів АПК.

За підсумками квітня-червня 2011 року в Україні спостерігалося стрімке падіння обсягів виробництва паливних брикетів та пелет - на 52% порівняно з січнем-березнем цього року. Станом на 1 липня більше 80% компаній, що займаються виробництвом брикетів та пелет, повністю зупинили випуск продукції (близько 120 підприємств).

Головним негативним фактором для галузі в 2011 р. став гострий дефіцит і подорожчання сировини: деревних відходів та лушпиння соняшника. Також на багатьох виробників палива негативно вплинув вступ в силу з 1 квітня 2011 р. нової редакції Податкового кодексу, що передбачає обмеження у веденні господарської діяльності для суб'єктів на єдиному податку. Крім цього, для більшості виробників актуальна проблема низької ефективності виробництва через технологічну відсталість устаткування.

В таблиці 1 наведено рівень цін на тверде біопаливо.

Таблиця 1

Вартість твердого біопалива на серпень-жовтень 2012 р., грн.

Період	Пелети			Брикети
	Лушпиння соняшнику	Солома	Деревина	Лушпиння соняшнику	Солома	Деревина
Серпень	860	730	830	830	680	700
Вересень	870	760	840	830	690	700
Жовтень	750	750	833	800	680	700

Практично 100% малих і середніх виробників біопалива (з обсягом виробництва від 300 до 500 т в місяць), що домінують на ринку, призупинили випуск продукції в літній період, що пояснюється сезонним характером їх діяльності і збільшеним дефіцитом сировини. Зокрема, виробникам біопалива з деревних відходів доводиться сьогодні конкурувати на сировинному ринку з виробниками будівельних матеріалів (ДСП).

Ринок твердого біопалива ще знаходиться на стадії формування, а переобладнання ТЕС та ТЕЦ на споживання біопаливно-енергетичних ресурсів

дасть змогу стимулювати пропозицію виробництва твердого біопалива та покращить умови для зростання доходів та розвитку сільськогосподарських товаровиробників. Оскільки сьогодні у сфері енергозбереження особливу увагу приділяють не тільки ролі та значенню біомаси для забезпечення надійності енергопостачання, а й зниженню негативного техногенного впливу.

Література:

1. Габрель М.С. Виробництво твердого біопалива в Україні: стан та перспективи розвитку / М.С. Габрель // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. - №21.9. – С. 126-131.

2. Климчук М. М. Розвиток ринку твердого біопалива в Україні / М. М. Климчук // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. – № 2. – C. 143-147.

3. Кулаковська Т. А. Аналіз українського ринку біологічного палива з відходів сільськогосподарських і промислових підприємств / Т. А. Кулаковська, С. С. Шекера // Зернові продукти і комбікорми. – 2012. – № 1. – C. 5-7.