Филологические науки. 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Скобникова Оксана Владимировна

Национальный Технический Университет Украины «КПИ», Украина

Використання прийомів конкретизації та генералізації в творах українського фольклору

Проблема перекладацьких трансформацій є однією з найактуальніших у сучасному перекладознавстві. Для того, щоб вірно відтворити зміст іншомовного тексту перекладачі вдаються до різноманітних трансформацій, які повністю або частково змінюють структуру речень оригіналу. Так, Я. І. Рецкер вважає трансформації прийомами логічного мислення, які допомагають розкривати значення іншомовного слова в контексті і знайти йому український відповідник, який не збігається зі словником [1, с. 38]. Суть трансформації полягає в заміні лексичної одиниці, що перекладається, словом або словосполученням, яке реалізує сему цієї одиниці початкової мови (ПМ) [2, c.12].

Мовознавці виділяють сім різновидів лексичних трансформацій, хоча не завжди можна чітко класифікувати кожен приклад перекладу із-за переплетення категорій.

1. Диференціація значень.

2. Конкретизація значень.

3. Генералізація значень.

4. Смисловий розвиток.

5. Антонімічний переклад.

6. Цілісне перетворення.

7. Компенсація втрат в процесі перекладу.

Нерідко прийоми трансформацій поєднуються, наприклад, перші два [1,c.12].

Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація конкретизації значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення. Конкретизація значення – це лексична трансформація, внаслідок якої слово ( термін) широкої семантики в оригіналі замінюється словом (терміном) вужчої семантики. Зрозуміло, що цей спосіб перекладу частіше застосовується тоді, коли перекладаються слова із (дуже) широким, навіть можна сказати, розмитим, значенням на кшталт thing, matter, piece, affair, entity, unit, challenge, range, claim, concern, weakness, fine, good, useful, to be, to go, to get, to come тощо. Необхідно зауважити, що англійські слова широкої семантики можуть перекладатися на українську мову за допомогою не тільки конкретизації, а й вилучення їх у перекладі взагалі, а також шляхом використання їхніх словникових відповідників. Слід мати на увазі, що застосування конкретизації у перекладі лексики вимагає творчого підходу з боку перекладача. [3, c. 300].

В процесі перекладу лексичних елементів перекладні відповідники можуть утворюватися за рахунок не тільки звуження значення англійських слів, а й розширення значення. Лексичною перекладацькою трансформацією, що при цьому використовується і що протилежна за напрям трансформації конкретизації, є генералізація, внаслідок якої слово із вужчим значенням, що перекладається, змінюється у перекладі на слово із ширшим значенням, нерідко гіпонімом.[3, c. 306]. Оскільки її застосування може призвести до певної втрати точності інформації, використовувати її слід обачно у тих випадках, коли вживания у перекладі словникового відповідника слова, що перекладається, може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу.[4, с. 46].

Урахування специфіки фольклорних картин світу допомагає виявити етномовну залежність давньої людини від способу життя, особливостей навколишнього середовища, клімату, географії, історії й культури етнічної спільноти. Національна специфіка знайшла яскраве вираження в етномовному компоненті народної казки.

Народна казка завжди має певну мовну структуру, яка організує розповідь і тим самим допомагає читачу відчути казковий світ та повірити в нього. Ця структура представлена наявністю назв казкових персонажів, певних казкових формул (вирази на позначення початку і завершення казкової розповіді, переходу від однієї події до іншої тощо), емотивних виразів, слів реалій, повторів і паралельних конструкцій, які створюють враження нагнітання подій. Однак з огляду на суттєві граматичні і мовленнєві розбіжності між англійською та українською мовами при перекладі казок спостерігаються різні лексико-граматичні трансформації. Так, назви казкових персонажів і реалії часто являють собою культурологічно марковані слова і тому не знаходять прямих відповідників в мові. Саме тому останні передаються за допомогою так званого адаптованого перекладу, тобто відповідників, які є зрозумілими читачу. Характерною рисою саме англійських казок є використання лексичних і граматичних архаїзмів, для перекладу яких застосовуються різні лексичні трансформації. Наприклад, лексичні архаїзми часто передаються за допомогою українських лексичних одиниць, а граматичні архаїзми, такі як давні англійські присвійні займенники або флексії, вилучаються, що повністю відповідає нормам граматики і стилістики англійського тексту оригіналу та українського тексту перекладу.

На певних мовних ділянках англійські повтори можуть мати свої точні відповідники в українському перекладі. Однак існують випадки, коли зі стилістичних причин перекладачу доводиться зменшувати кількість таких повторів або зовсім їх уникати, використовуючи прийом генералізації. Перфектна форма, яка є відсутньою в українській мові, передається за допомогою різних українських синтаксичних конструкцій та трансформацій. Інверсія, яка в українській мові не є стильоутворювальним фактором, також підлягає трансформаціям. В казках також використовується дуже багато громіздких складних речень, які в перекладі дуже часто розпадаються на окремі речення, оскільки буквальний їх переклад обтяжував би розповідь в цільовій мові. На певних мовних ділянках українська казка може видаватися більш емоційною, ніж англійська, що змушує перекладача додавати при перекладі більш емотивні фрази. Крім трансформації конкретизації зі стилістичних причин в перекладі народних казок використовуються трансформації заміни, компенсації, генералізації, об’єднання речень, транскодування при перекладі власних імен та назв.

Література:

1. Рецкер Я. И. Перевод и переводческая практика / Я. И. Рецкер. – М.: Международные отношения, 1974. – 244 с.

2. Коломейцева Е.М., Макеева М.Н. Лексические проблемы перевода с английского языка на русский: Учеб. пособие. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2004. – 94 с.

3. Карабан В.І. Переклад Англійської наукової і технічної літератури, «Нова книга», Вінниця 2004. – 575 с.

4. Левый И. Искусство перевода / Пер. В. Россельс. – М.: Прогресс, 1974. – 394 с.