Терещенко В.С., Москаленко А. И.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

СУТНІСНИЙ АНАЛІЗ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ ЯК ОСНОВА УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ЇХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

 

Актуальність теми. У сучасних умовах господарювання все більше уваги приділяється розробці механізму раціонального використання ресурсів. Засоби праці, як один із видів таких ресурсів, відіграють ключову роль у діяльності підприємств, оскільки результатом їх впливу на предмети праці є одержання кінцевого продукту. Слід зауважити, що незалежно від специфіки діяльності підприємства, у них будуть присутні основні та другорядні засоби праці. Без перших здійснення господарської діяльності неможливе, вони функціонують протягом декількох років та поступово зношуються. Друга група є допоміжною для основних засобів праці або обслуговує діяльність та представлена численним найменуваннями об’єктів обліку, що є причиною складнощів у процесі контролю та розпорядження ними. Однією із суттєвих проблем, з якими стикаються бухгалтери на практиці, є розмежування таких засобів праці на основні засоби (ОЗ), малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) та малоцінні швидкозношувані активи (МШП).

Проблемами визначення сутності МНМА та МШП для облікових цілей займалися такі вчені як В.М.Диба [8], М.С.Пушкар [1],  В.В.Сопко [4], Н.М.Ткаченко [3], Н.В.Чабанов [2] та інші. Не применшуючи значення вже проведених досліджень, слід констатувати, що розуміння сутнісного наповнення двох вказаних термінів є досить поверхневим, оскільки майже всі визначення зводяться до цитування норм положень бухгалтерського обліку [1-3]. Відсутність єдиного підходу щодо розмежування цих активів потребують подальших досліджень.

Метою даної роботи є проведення сутнісного аналізу МШП та МШМА для удосконалення методики їх обліку.

Основний зміст. Визначення сучасної економічної сутності МНМА та МШП доцільно починати з розгляду генезису бухгалтерської думки про них.

У радянські часи відповідно до пункту 1.1 Положення по бухгалтерському обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів від 18.10.1979 року №166 [6] не належали до ОЗ, а обліковувалися в складі засобів в обороті як МШП:

-              предмети, що служать менш одного року, незалежно від вартості;

-              предмети вартістю нижче ліміту, встановленого відповідними міністерствами й відомствами в межах 100 рублів за одиницю за ціною придбання, незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, дорослої робочої й продуктивної худоби (включаючи і дрібну), які належать до основних засобів, незалежно від вартості;

-              спеціальні інструменти й спеціальні пристосування, незалежно від вартості;

-              спеціальний одяг, спеціальне взуття й постільні приналежності, незалежно від вартості й терміну служби, за винятком постільних приналежностей готелів, які належать до основних засобів, незалежно від вартості;

-              знаряддя лову (трали, неводи, мережі, снасті, мережі й інші знаряддя лову), незалежно від вартості й терміну служби;

-              прилади, засоби автоматизації й лабораторне устаткування вартістю до 300 рублів за одиницю, придбані науково-дослідними організаціями (включаючи й організації, що є виробничими й структурними одиницями об’єднань), а також об’єднаннями й промисловими підприємствами для центральних заводських лабораторій.

Умовно цей перелік об’єктів МШП можна об’єднати в три групи активів: із терміном служби до одного року, предмети вартістю нижче встановленого державного ліміту та регламентований перелік предметів.

В часи становлення незалежної України до 2000 року відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку  і звітності в Україні №250 від 03.04.1993року, що вже втратило чинність, склад МШП був дещо змінений й включав в себе:

-              предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

-              предмети вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одиницю по ціні придбання незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, робочої та продуктивної худоби, які є основними засобами незалежно від їх вартості. Гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Мінфіном;

-              знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від їх вартості й терміну служби;

-              бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та інші);

-              спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення) незалежно від вартості;

-              спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості і терміну служби;

-              формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, а також одяг і взуття в закладах  охорони  здоров’я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну служби;

-              тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

-              тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах встановленого ліміту за вартістю придбання або виготовлення;

-              предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;

-              молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини;

-              багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадочний матеріал.

Із введенням в дію П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 9 «Запаси» розуміння економічної сутності МШП змінилось. В залежності від строку корисної експлуатації вони поділені на дві категорії: МШП, що повинні обліковуватися в складі оборотних активів на рахунку 22, та МНМА, які повинні обліковуватися в складі необоротних активів на рахунку 112. Слід відмітити, що у визначенні МШП, наведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і нема посилання на чітко визначений перелік таких предметів. В Інструкції про застосування плану рахунків визначено, що до складу МШП належать інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

До складу МНМА відносять предмети, які служать більше одного року або одного нормального операційного циклу (якщо він більше року), проте у зв’язку із незначною для підприємства вартістю не включаються до складу ОЗ. До складу МШП відносять засоби праці, що багаторазово беруть участь у виробництві, проте зношуються за короткий термін – до одного року.

Таким чином, можна відмітити, що до складу МШП на практиці не завжди входять малоцінні предмети.

Проф. В.В.Сопко [4] вказує на необхідність ведення обліку таких ресурсів як окремих об’єктів, тому ним запропоновано ввести рахунок до класу ІІ «Запаси» чинного плану рахунків із назвою «Дорогоцінні швидкозношувані предмети».

На нашу думку, більш доцільно просто виключити слово «малоцінні» із назви рахунку 22 та перейменувати його на «Швидкозношувані предмети» (далі ШП). В робочому плані рахунків головні бухгалтери підприємств можуть відкривати до рахунку 22 два субрахунки: 221 «Малоцінні швидкозношувані предмети» та 222 «Дорогоцінні швидкозношувані предмети». Для розмежування таких ШП на мало- та дорогоцінні головному бухгалтеру підприємства доцільно в наказі «Про облікову політику» наводити вартісний критерій.

Висновки. МНМА обліковуються в складі необоротних активів, ШП – в складі оборотних активів. В свою чергу ШП включають в себе мало- та дорогоцінні швидкозношувані предмети, які доцільно обліковувати на рахунку 22 «Швидкозношувані предмети».

 

Література:

1.            Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник [Текст] - Тернопіль: Карт-бланш, 2002.- 628 с.

2.            Чабанов Н.В. Фінансовий облік: Підручник [Текст] - К.: Академія, 2007.- 671с.

3.            Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник [Текст] - К.: Алерта, 2008. - 928с.

4.            Сопко В.В. Деякі питання термінології та класифікації засобів праці [Текст] // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - №3. – С. 11-15.

5.            Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посібник [Текст] - К.: КНЕУ, 2006. – 526 с.

6.            Положення по бухгалтерському обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів: додаток до листа Міністерства Фінансів СРСР від 18.10.1979 р. №166 [Електронний ресурс] // Режим доступу <http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0166400-79>.

7.            Городянська А.В. Відтворення основних засобів на підприємствах України: теорія та практика обліку і аналізу [Текст] - К.: КНЕУ, 2008. - 215с.

8.            Диба В.М. Облік та аналіз необоротних активів [Текст] – К.: КНЕУ, 2008. – 215 с.