Судейко М.А.

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

Аналіз принципів діяльності адвокатури

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму, конфіденційності. Ці принципи випливають із міжнародно-правових актів.

Принцип законності адвокатської діяльності визначається тим, що допомогу своїм клієнтам адвокати повинні надавати лише законними способами, домагатися додержання тих прав, свобод і інтересів людини, які визначені чинним законодавством України та міжнародно-правовими актами, ратифікованими Україною.

Що ж стосується принципу незалежності, то в Загальному кодексі правил для адвокатів держав Європейського співтовариства наголошується на незалежності адвоката. Під нею розуміється недопустимість підпорядкування адвоката будь-кому при виконанні своїх професійних доручень, впливу третіх осіб. Незалежність адвокатів при виконанні своїх функцій полягає перш за все у незалежності адвокатури від органів виконавчої та судової влади, а також об'єднань громадян. Цей принцип забезпечується передусім громадським характером формування адвокатури як добровільного самостійного незалежного об'єднання професійних юристів.

Принцип демократизму в діяльності адвокатури передбачає її створення на підставі демократичних засад, вільного бажання особи, яка підтвердила свої професійні знання шляхом складання кваліфікаційного іспиту та відповідає іншим вимогам, закріпленим у ст. 2 Закону «Про адвокатуру». Адвокат, який має відповідне свідоцтво, може самостійно визначати організаційну форму своєї роботи: займатися цією діяльністю індивідуально або об'єднуватись з іншими адвокатами в різні види адвокатських об'єднань, у тому числі в колегії.

Відповідно до принципу гуманізму адвокат не має права відмовитися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Він покликаний здійснювати захист незалежно від будь-яких сумнівів, і обов'язковим етичним правилом для нього, як і для лікаря, повинен бути принцип «Не нашкодити!».

Підвищена моральна і правова відповідальність адвоката за додержання вимог професійної етики складає сутність принципу конфіденційності. Порушення професійних стандартів та етичних норм професійної присяги може стати підставою для дисциплінарного провадження стосовно адвоката. Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Відомості, що становлять адвокатську таємницю, забороняється розголошувати і використовувати в інтересах своїх або третіх осіб не тільки адвокату, а й помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань. Істотною гарантією забезпечення адвокатської таємниці є заборона вимагати від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять таку таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Одночасно адвокат, який бере участь у кримінальній справі, зобов'язаний додержуватися таємниці попереднього розслідування. Дані попереднього слідства, які стали відомі адвокату у зв'язку з виконанням ним своїх професійних обов'язків, можуть бути розголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора. Адвокати, винні у розголошенні відомостей попереднього слідства, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. З іншого боку, документи, пов'язані з виконанням адвокатом обов'язків захисника у кримінальній справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею і судом без згоди захисника.

Закріплення у Законі «Про адвокатуру» поняття адвокатської таємниці має вагоме значення для більш глибокого розуміння обов'язків адвоката, визначення гарантій адвокатської діяльності. Зокрема, віднесення до адвокатської таємниці сутності консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при виконанні своїх професійних обов'язків, тісно пов'язане з обов'язком адвоката не приймати доручення на ведення справи, якщо він надає або надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулась за юридичною допомогою. В іншому випадку, адвокат повинен був би розголосити адвокатську таємницю. Закон «Про адвокатуру» визначає гарантії адвокатської діяльності. Отже, професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об'єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. Документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди. Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу. Не може виноситися подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також окрема ухвала суду щодо правової позиції адвоката у справі. Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами АРК, областей, міст Києва і Севастополя. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з наданням ним юридичної допомоги громадянам та організаціям. Крім того, адвокати повинні володіти кримінально-правовим та цивільно-правовим імунітетом. «Незалежність адвокатів при веденні справ осіб, позбавлених волі, повинна гарантувати такий спосіб спілкування з ними, який би виключав будь-яку змову з владами, прослуховування розмов адвоката з підзахисним або залежність від влад адвоката, що діє в інтересах осіб, позбавлених волі» (п. 12 Стандартів незалежності юридичної професії).