ОБРАЗ НАДЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ ФРІДРІХА НІЦШЕ

Кидь П.М., гр. ЕК-21д

Науковий керівник – д.ф.н. Морозова Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Наприкінці XIX — у першій чверті XX ст. в Європі набула популярності «філософія життя», представниками якої були Ф. Ніцше, 3. Фрейд, А. Бергсон. Їх мало цікавив об'єктивний світ і наукова істина, а більше хвилювали людина, світ людського життя. А сама людина розглядалася ними насамперед як земна біологічна істота — з волею, інстинктами, підсвідомим.

Людину Ніцше розглядає як біологічну, недовершену, хвору істоту, оскільки в ній тваринні інстинкти значною мірою підмінені розумом. Тіло людини, на його думку, є значно більшим розумом, ніж сам розум. Життя і воля, яка складає його основу, є вищими цінностями, а все інше — лише засоби, підпорядковані цінності.

Ніцше піддав різкій критиці всю попередню філософію. Він вважав своєю заслугою те, що першим порушив питання про цінність істини — центрального поняття («ідола») філософії.

Взагалі, Надлюдина — концепція, сформульована в творчості німецького філософа Фрідріха Ніцше, як мета, до якої повинно прагнути людина в своєму розвитку. Єдиного розуміння точного значення терміну не існує. Ніцше говорить про надлюдину вперше у «Веселій науці», тема надлюдини є однією з центральних у філософській повісті «Так казав Заратустра». Провісником Надлюдини у творчості Ніцше виступає Заратустра.

Переоцінюючи традиційні цінності, намагаючись вибудувати свою систему цінностей, Ніцше заявив: «Бог — помер», тобто цінності, які сповідувала християнська Європа втратили силу. Існуючу європейську культуру він охарактеризовує, як культуру занепаду, декадансу, оскільки вона спрямована проти цінностей життя. Відродження Європи пов'язує з формуванням надлюдини, прообразом якого є іранський релігійний реформатор VII—VI ст. до н. е., засновник зороастризму Заратустра. На його думку, коли Бог помер, то людині нічого не залишилося, як звалити на себе тягар, який вона раніше перекладала на нього, тобто взяти на себе відповідальність за власне життя. Але такою, на думку Ніцше, є не сучасна людина, а надлюдина майбутнього. Вона повинна утвердити нові цінності — земні, здорові, мужні. Надлюдина — не раб загальноприйнятих думок і цінностей. Це людина сильної волі, яка сама задає собі моральні цінності, сама вирішує, що є добро і зло. Ніцше майбутнє Європи пов'язував не зі вільною особою в громадянському суспільстві, а з міфічною надлюдиною.

Відомо, що концепцію «надлюдини», з її антисемітськими та антихристиянськими ідеями використали ідеологи фашизму. Але Ніцше був категоричним противником будь-яких форм панування масової свідомості, яка найвищою мірою проявилась у фашистській Німеччині. Його «надлюдина» - це гармонійна людина, в якій органічно поєднуються фізична досконалість, високі моральні та інтелектуальні якості. «Надлюдина» - це «нова людина», «для якої немає авторитетів, Бога, це «людина майбутнього». Пошуки релігії та Бога є характерними для «посередньої» людини, якій потрібен абсолют для того, щоб йому підкоритися. Усе це не властиве «надлюдині». Тому Ніцше побоювався демократії, оскільки вона передбачає мораль рівності, що, на його думку, підтримує «маленьких людей», тих, яких «занадто багато».

Існують різні варіанти образу Надлюдини за Ніцше:

-релігійно-християнське (В. Іванов вважав Надлюдиною Ісуса Христа);

-культурологічне - расова інтерпретація (в Третьому рейху під Надлюдиною розумілася расово-витримана породиста людська особа).

Найбільш істотна відмінність між людьми, на думку Ніцше, полягає в тому, що деякі з них від природи слабкі, інші сильні знову-таки за природою. Відповідно розрізняється і їх мораль. Сильні ("господарі", по термінології Ніцше) цінують особисту гідність, рішучість, наполегливість, самовпевненість, непохитну волю і невичерпну енергію в досягненні поставленої мети. Слабкі ("рабині" по тій же термінології) цінують те, що в більшій мірі виражається в їх слабкості жалісливість, альтруїзм, розсудливість та інші.

Отже, вчення Ніцше про надлюдину ґрунтується на положеннях, що цінність життя є єдиною та безумовною цінністю, сильна людина -природжений аристократ, який є абсолютно вільним і не зв’язує себе ніякими морально-правовими нормами. Тобто Надлюдина робе те, що вона хоче робити, а не те, що вона повинна.

ЛІТЕРАТУРА

1. Сілаєва Т.О. Філософія. Курс лекцій [Текст] : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Сілаєва Т.О. - Тернопіль : Астон, 2003. - 216 с.

2. Киричок О. Б. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок -Полтава: РВВ ПДАА, 2010 - 381 с.