Психология и социология / 10. Психология труда

Івашко О. В., Ільницька Л. А.

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний

університет імені К. Д. Ушинського», Україна

Прояв властивостей темпераменту в комунікативній сфері майбутніх практичних психологів

Компетентним і кваліфікованим психолог стає не тільки в процесі оволодіння теоретичними і практичними знаннями, але й в процесі виховання та формування професійно важливих якостей. Успішність діяльності та особистісного розвитку майбутніх практичних психологів багато в чому визначається сформованістю комунікативної сфери. Структуру комунікативних навичок складають вміння, спрямовані на вирішення інформаційно-змістовних аспектів спілкування, побудову загальної стратегії взаємодії, сприйняття партнерами один одного, а також вміння орієнтуватися у ситуації спілкування і користуватися різними засобами комунікації, керувати своєю поведінкою, слухати і розуміти співбесідника [3].

Метою роботи є дослідження прояву властивостей темпераменту в комунікативній сфері майбутніх практичних психологів.

Згідно з науковою концепцією В.М. Русалова, виділені ним чотири властивості темпераменту (ергічність, пластичність, темп, емоційність) проявляються в сфері предметної і комунікативної діяльності людини. В комунікативній сфері проявляються такі властивості темпераменту як соціальна ергічність (широке коло соціальних звязків та легкість їх встановлення), соціальна пластичність (широта комунікативних програм), соціальний темп (мовленнєва активність, здатність до вербалізації) та соціальна емоційність (емоційна сензитивність в процесі спілкування) [2].

З метою діагностики властивостей темпераменту в сфері комунікативної діяльності майбутніх практичних психологів було використано методику «Опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності» В. М. Русалова [1]. Експериментальну виборку склали 30 студентів 1 курсу факультету психологічної освіти ДЗ «ПНПУ імені К. Д. Ушинського».

Результати експерименту вказують на те, що у 38% респондентів переважають середні показники за шкалою ергічності комунікативної. Вони характеризуються помірно високою потребою у спілкуванні та легко встановлюють соціальні зв’язки. Одна третина досліджуваних (33%) мають високі значення за шкалою. Це виявляється у компанійськості, сильно вираженій потребі у соціальних контактах, спрямованості на засвоєння соціальних форм діяльності, прагненні бути лідером. Майже третина опитуваних (29%) мають низький рівень ергічності комунікативної. Вони проявляють соціальну пасивність і не відчувають потреби у спілкуванні.

За шкалою пластичності комунікативної переважають середні показники (71% студентів). Це свідчить про наявність у студентів деяких труднощів переключення уваги у процесі спілкування з однієї людини на іншу, про використання стандартного набору комунікативних програм. Незначною мірою виражен високий рівень пластичності у 10% студентів, які характеризуються легкістю встановлення соціальних контактів та вибору стилю спілкування. У 19% опитуваних має місце низький рівень пластичності, вони схильні до використання обмеженого набору комунікативних програм та до одноманітних соціальних контактів.

Серед студентів 1 курсу переважають середні показники за шкалою швидкості комунікативної (53% досліджуваних). У них спостерігається швидкість мовленнєвої активності та вербалізації в рамках норми. Більше третини досліджуваних (38%) мають високі значення за шкалою швидкості. Вони характеризуються восокою швидкістю мовленнєвої активності. Незначною мірою виражені низькі показники за цією шкалою у 9% опитуваних, для яких специфічна мовленнєва загальмованість.

У 66% опитуваних за шкалою емоційності комунікативної переважають високі показники. Вони відрізняються високою чутливістю до невдач у ситуаціях спілкування. У третини досліджуваних виражені середні показники (29%), що вказує на середній рівень емоційної чутливості в комунікативній сфері, деяку чутливість до оцінок оточуючих людей в процесі спілкування. Лише 5% опитуваних мають низькі показники за цією шкалою і виявляють впевненість у собі та в ситуаціях спілкування.

Узагальнення результатів експерименту дозволяє констатувати, що переважна більшість майбутніх психологів – студентів 1 курсу - характеризуються середнім рівнем прояву показників за шкалами ергічності комунікативної (38%), пластичності комунікативної (71%), швидкості комунікативної (53%), а також високим рівнем емоційності комунікативної (66%). Для них характерні: помірно висока потреба в спілкуванні, відносна легкість встановлення соціальних зв’язків, використання стандартного набору комунікативних програм, труднощі в переключенні уваги в процесі спілкування з однієї людини на іншу, швидкість мовленнєвої активності та вербалізації в рамках норми, висока чутливість до невдач у ситуаціях спілкування. Нездатність до використання широкого набору комунікативних програм та високий рівень емоційності в процесі спілкування виступають перешкодою до здійснення ефективної професійної діяльності майбутніми психологами.

Література:

1. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий: [Текст] / Евгений Павлович Ильин. – СПБ.: Питер, 2004. - 701 с.

2. Нартова-Бочавер С. К. Дифференциальная психология: [Текст] / Софья Климовна Нартова-Бочавер. - М: Флинта, 2008. – 280 с.

3. Таланов В.Л. Справочник практического психолога: [Текст] / В.Л. Таланов, И.Г. Малкина-Пых. – СПб.: Сова, 2003. – 928 с.