Корнієвський Ю.І., Охріменко С.Г., Бородін Л.І

Запорізький державний медичний університет

Національний заповідник «Хортиця»

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЗАКАЗНИКА «ДНІПРОВСЬКІ ПОРОГИ»

У 1974 році частина території Національного заповідника «Хортиця» оголошена Державним геологічним заказником «Дніпровські пороги».

Заказник загальною площею 1383,0 га розташований в межах земель до складу якого входять о.Хортиця, крім садів та ріллі Державного сільськогосподарського підприємства «Хортиця», о.Байда, скелі Три Стоги, о.Дубовий, скеля Два брати.

Заказник створено з метою збереження унікальних природних пам’яток геології в порожистій частині р.Дніпро включаючи відшарування докембрійських кристалічних порід, комплекси наскельної рослинності, байрачних та заплавних лісів, цілинних степових ділянок і дніпровських плавнів, рідкісних, зникаючих, ендемічних та заненсених до охоронних списків видів рослин та тварин.

1 листопада 2014 року була проведена науково-практична конференція присвячена 40-річчю оголошення загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги». В цій статті приводяться матеріали виступу на цій конференції.

Острів Хортиця – перлина півдня України, рослинність якого на протязі (1964-1998) років вивчала доцент К.Є. Корещук, яка працювала завідувачем кафедри фармакогнозії та ботаніки ЗДМУ, а пізніше завідувач відділу охорони природи Національного заповідника «Хортиця» (НЗХ), дослідник з енциклопедичними знаннями флори півдня України, заклавши основи масштабних фармакогностичних досліджень [1-36].

Види окремих родин, зростаючих на о. Хортиця та заказнику «Дніпровські пороги», служили об’єктами не тільки екологоценотичних, але і хіміко-фармакологічних досліджень.

На острові по даним авторів росте 1323 види рослин у складі 121 родини та 517 родів.

У визначнику рослин України включено 4997 видів у складі 189 родин і 997 родів. Порівнюючи ці дані можна зробити висновок, що 26% вищих судинних рослин знаходяться у Національному заповіднику «Хортиця». Північна частина Хортиці – царство степів. Грунтові та кліматичні умови сприяли збереженню ряду рослин з обмеженим районом поширення – так званих ендемів. Їх на острові знайдено біля 105 (за системою розробленою Петроченко В.І.) чебрець дніпровський, цибуля савранська, жовтозілля дніпровське, волошка дніпровська тощо.

Тут є розкішні ділянки ковилових степів. Вони збереглися, головним чином, по схилах балок та вузькою смугою вздовж північного та західного узбережжя. Природні ліси на Хортиці розташовані по балках, на крутих схилах на півдні (пристінні ліси) і в заплавнях (заплавні ліси). Ці ліси - рештки величезних лісових масивів, що колись вкривали острів.

Лугова рослинність посідає порівняно незначне місце в зеленому покриві острова. Зустрічається вона в основному, в прибережній частині і між водоймами.

Південна частина Хортиці – царство плавнів. Багатство водоймищ сприяє розвитку водно-болотяної рослинності, яка надає особливої принадності плавневим краєвидам. Є тут релікти – водяна папороть, водяний горіх.

Більше 800 видів рослин використовуються в офіцинальній та народній медицині.

За даними наших досліджень, проведених в природних умовах і на ділянці інтродукції острова Хортиця, та заказнику «Дніпровські пороги» з лікарських рослин тут налічується 332 видів, основні роди деяких наведені нижче: деревій (Achillea L.), горицвіт (Adonis L.), живучка (Ajuga L.), цибуля (Allium L.), алтея (Althaea L.), мигдаль (Amygdalus L.), хвилівник (Aristolochia L.), полин (Artemisia L.), ваточник (Asclepias L.), спаржа (Asparagus L.), астрагал (Astragаlus L.), барбарис (Berberis L.), береза (Betula L.), осока (Carex L.), базилік (Ocimum L.), золототисячник (Centaurium Hill.), чистотіл (Chelidonium L.), цикорій (Cichorium L.), болиголов (Conium L.), конвалія (Convallaria L.), глід (Crataegus L.), чорнокорінь (Cynoglossum L.), дурман (Datura L.), наперстянка (Digitalis L.), головатень (Echinops L.), миколайчики (Eryngium L.), синяк (Echium L.), пирій (Agropyron Gaerth.), суниця (Fragaria L.), ефедра (Ephedra L.), гадючник (Filipendula L.), хвощ (Equisetum L.), рутка (Fumaria L.), підмаренник (Galium L.), дрік (Genista L.), розхідник (Glechoma L.), кермек (Limonium Mill.), авран (Gratiola L.), цмин (Helichrysum Mill.), обліпиха (Hippophaе L.) хміль (Humulus L.), гісоп (Hyssopus L.), оман (Inula L.), вайда (Isatis L.), горіх (Juglans L.), лаватера (Lavatera Mill.), собача кропива (Leonurus L.), льонок (Linaria Mill.), шандра (Marrubium L.), хамоміла (Chamomilla S.F.Gray), котовник (Nepeta L.), буркун (Mellilotus Mill.), м'ята (Mentha L.), чорнушка(Nigella L.), материнка (Origanum L.), вовчуг (Ononos L.), черемха (Padus Mill.) смовдь (Peucedanum L.), мак (Papaver L.), півонія (Paeonia L.) зопник (Phlomis L.), подорожник (Plantago L.), перстач (Potentilla L.), жовтець (Ranunculus L.), сон-трава (Pulsatilla Mill.) ревінь (Rheum L.), шипшина (Rosa L.), марена (Rubia L.), ожина, малина (Rubus L.), щавель (Rumex L.), верба (Salix L.), шавлія (Salvia L.), бузина (Sambucus L.), родовик (Sanquisorba L.) мильнянка (Saponariа L.), норичник (Scrophularia L.), шлемник (Scutellaria L.), очиток (Sedum L.), секуринега (Segurinega Coom.ex Juss.), жовтозілля (Senecio L.), морківник (Silanum Mill.), смілка (Silene L.), паслін (Solanum L.), горобина (Sorbus L.), чистець (Stachys L.), кульбаба (Taraxacum Wigg.), рутвиця (Thalictrum L.), чебрець (Thymus L.), липа (Tilia L.), мати-й-мачуха (Tussilago L.), якірці (Tribulus L.), тюльпан (Tulipa L.), кропива (Urtica L.), валеріана (Valeriana L.), дивина (Verbascum L.), калина (Viburnum L.), барвінок (Vinca L.), фіалка (Viola L.).

Необхідно згадати дослідження співробітників Запорізького державного медичного університету:

Б.В. Курмаз (1964) проведено фітохімічне дослідження 9 видів волошок роду (Centaurea L.)

C. breviceps Iljin – в. короткоголова; C. cyanus L. – в. синя; C. diffusa Lam. – в. розлога; C. jacea L – в. лучна; C. marschalliana Spreng – в. маршалів; C. orientalis L. – в. східна; C. scabiosa L. var. coriaca Schmalh – в. скабіозовидна; C. solstitiales L. – в. сонячна; C. trichocephola Bieb – в. волоси стоголова.

У всіх досліджуваних рослинах виділені флавонові глікозиди, сапоніни, дубильні речовини, вперше виявлені алкалоїди. Із волошки короткоголової одержали алкалоїд бревіцепсин, відновлена форма якого володіє діуретичною, сосудорозширюючую та гипотензивную дією.

П.А. Гнедков (1964) Досліджено деякі види рідини Crassulaceae, Sedum maximum (L) Suter – очиток великий або заяча капуста велика, S. reflexum L. – очиток відхилений, Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B. Lehm – молодило руське.

Препарати, одержані із трави очитка великого, о. відхиленого та молодила руського відзначаються високою біологічною активністю в порівнянні з активністю екстракту з листків алое. Екстракт з трави очитка великого рекомендовано як новий препарат "Біосед" – біогенний стимулятор для тканинної терапії.

А.К. Багрий (1965) проведено дослідження поліфенольних сполук деяких видів щавлів (Rumex L.)

R. hydrolapathum Huds. –щ. прибережний, R. conglomeratus Muur. –щ. скупчений, R. confertus Willd –щ. кінський, R. crispus L. –щ. кучерявий, R. maritimus L. – щ. морський, R. acetosa L. – щ. кислий.

З них виділено 8 поліфенольних сполук, з яких 2 глікозиди вперше виділені з рослинної сировини та дана їм назва непозид та неподин.

Непозид та неподин за даними фармакологічних досліджень виявляють спазмолітичну дію, яка по силі наближається до папаверину.

Л.Ю. Беляєва (1967) вивчена біологію цвітіння та ембріологію розвитку катрану абісінського.

В.В. Петренко (1967) дана фітохімічна характеристика собачої кропиви п’ятилопатевої (Leonurus quinquelobatus Gilib), встановлена наявність алкалоїдів, флавоноїдів, глікозидоподібних речовин, дубильних речовин, аскорбінової кислоти, сапонінів, одержано 3 флавоноїди (рутин, квінквелозид, ізокверцитрин), 4 речовини лужнього характеру, з них ідентифіковані дві (стахідрин, холін). Фармакологічними дослідженнями встановлено, що препарат суми флавоноїдів спричиняє значне пониження артеріального тиску, препарат суми алкалоїдів проявляє седативний ефект.

Л.І. Дерюгіна (1967) проведено фітохімічне дослідження деяких видів астрагалів. Вивчений якісний флавоноїдний склад: кверцетин, кемпферол, ізорамнетин, біохенин А, астрагалозид, астрагамин, астрозид 5,7,4’ триоксифлавон, в кожному із видів астрагалів виділено від 2 до 8 флаваноїдів: Astragalus onobrychis L. – астрагал еспарцетний, A. austriacus Jacq. – а. австрійський, A. dendroides Kar. – а.дерев’янистий, A. cicer L. – а. нутовий, A. dolichophyllus Pall. – а. довголистий, A. virgatus Pall. – а. лозяний, A. corniculatus Bieb. – а. ріжковий, A. dasyanthus Pall. – а. щерстистоквітковий, A. novoascanicus Klok – а. новоасканійський, A. publiflorus D.C. – а. пухнастоквітковий, A. glycyphyllos L. – а. солодколистий. Провела фармакологічні дослідження препарату № 1 – сума флавоноїдів із трави астрагалу пухнастоквіткового володіє спазматичною дією, препарат № 2 – представляє собою індивідуальний ізофлавоновий глікозид трави астрагалу австрійського противопухлинної активністі.

Н.О. Калошина (1968) – фармакогностичне дослідження полину дагестанського, культивованого в умовах України.

Необхідно згадати дослідження О.І. Тихонова (1968), який вивчав якісний склад та кількісне визначення поліфенольних сполук ряски малої (Lemna minor L.), р. триборозенчастої (L. trisulca Ruth.), р. горбатої (L. gibba L.), спіродели багатокореневої (Spirodela polyrrhiza Shleid) і вольфії безкореневої (Wolffia arrhiza (L.) Hokel), зібраних у плавнях на о. Хортиця (1964-1966) роках. Їх успішне фітохімічне дослідження, як і багатьох видів інших родин, стало можливим завдяки чіткому визначенню проведеному К.Є. Корещук. В результаті попереднього фармакологічного дослідження встановлено протипухлинну, жовчогінну та спазмолітичну дію препаратів ряски.

В.М. Дармограй (1969) проведено хемотаксономічне дослідження поліфенольних сполук 47 видів лещиці (Ghypsophila L.) та 5 видів смілки (Silene L.)– виділено 12 речовин флавонової природи. В коренях лещиці Паласа (G. pallasi Ikonn.) та смілки лежачої (S. procumbens Murr), в кількості 21%; 5% відповідно сапоніни. Попередні фармакологічні дослідження індивідуальних флавоноїдів показали виражену спазмолітичну, жовчогінну дію.

Я.К. Яцюк (1970) проведено фітохімічне дослідження серпія фарбувального (Serratula tinctoria L.), серпія приквітникового (S. bracteifolia (Iljin ex Grossh.). Листки та квіти серпія приквітникового як лікарська сировина для одержання екдистерону високоактивного гормону, який стимулює біосинтез білка в організмі тварин. Надземна частина серпія приквітникового рекомендується як нова арбутінвмістна сировина для використання в медичній практиці.

Л.І. Бородін (1970) проведено фітохімічне дослідження аврана лікарського (Gratiola officinalis L.) та виявлені флавоноїди, алкалоїди, сапоніни, фенолкарбовані кислоти і депсиноїди. Із коренів аврана лікарського вперше виділений алкалоїд пахікарпін.

А.О. Смиченко (1971) вивчено біологію квіткування, плідоутворення та наявність серцевих глікозидів в генеративних органах жовтушника сірого (Erysimum canescens Roth.).

М.С. Фурса (1971) вивчено якісний склад флавоноїдів надземної частини 82 видів родини капустяних (Brassicaceae L.), які в основному є похідними кверцетину, кемпферолу, апігенину, лютеоліну та діосметину.

Г.А. Дрозд (1971) проведено фітохімічне дослідження 17 видів родини жовтецевих (Ranunculaceae L.) якісний склад флавоноїдів представлений 13 флавоноїдними сполуками, О- і С- глікозидами апігеніну, лютеоліну, кемпферолу та кверцетину. Виявлена нова сполука адонівернит, вперше в родині жовтецевих виділені та ідентифіковані кумаріни: умбеліферон і скополетин.

А.В. Дьоготь (1971) виділено 7 іридоїдних сполук ортанту жовтого (Orthantha lutea (L) A. Kerner ex Wettst та кравника звичайного (Odontites serotina Dumort) родини ранникових (Scrophulariaceae L.).

Якісними реакціями та хроматографією на папері вивчені іридоїди, флавоноїди і оксикоричні похідні в 80 видах родини ранникових. В досліджувальних рослинах зустрічаються іридоїди (аукубін, одоніозид, каталпол, метилкаталпол, ізокаталпол, каталпозид, гарпагід, гарпагозид, та їх ацетати, флавоноїдні аглюкони (лютеолін, кверцетин, кемпферол, скутеляреін, апігенін, ізорамнетин, хризеріол, оксикоричні похідні (гарашангин, кавова, хлорагенова, неохлорагенова кислоти).

А.Г. Николаєва (1971) проведено фітохімічне дослідження маслинки вузьколистої (Elaeagnus angustifolia L.), виділені алкалоїди (гарман, тетрагідрогарман, дигідрогарман, ідентифіковані фенольні сполуки – кемпферол, астрагалин, ацилгалактозид, елеагнозид – являється новим ацелірованим флавоноловим дігликозидом.

Ю.І. Корнієвський (1973) проведено фармакогностичне дослідження валеріани пагононосної (Valeriana stolonifera Czern.).

Л.А. Гуменюк (1973) досліджено фенольні сполуки молодила руського (Sempervivum rhutenicum Schittsp. et C.B. Lehm). Вперше виділені 14 індивідуальних речовин – 4 з них ідентифіковані, як аглікони; 7 – як флавонглікозиди (похідні кверцетину, кемпферолу, ізорамнетину та скутеляреїну); 2 – фенолкарбонові кислоти та 1 – кумарин.

В.У. Оконенко (1974) проведено фітохімічні дослідження водяного горіха ( Trapa natans L.), сусака зонтичного (Butomus umbellatus L.), очерета звичайного (Phragmites communis Trin) та лепехи звичайної (Acorus calamus L.). Запропонований препарат "Трапазид" підвищував захист тварин до впливу стрес-факторів.

В.С. Доля (1974) Діагностування плодів та насіння деяких видів родини Brassicaceae.

В.С. Доля (1991) Дослідження ліпідного комплексу насіння деяких лікарських рослин.

К.А. Чайка (1975) Біологія цвітіння та плідоутворення дворядника тонколистого (Diplotaxis tenuifolia (L.) DC.)

С.Д. Тржецинський (1987) Валепотріати вітчизняних видів роду валеріана та їх фармакологічна активність.

О.М. Денисенко (1991) проведено фармакогностичне вивчення рослин діуретичної дії видів груші (Pyrus communis L.) та спориша (Polygonum aviculare L.) в умовах України. Із листків груші виділені та ідентифіковані 4 речовини: арбутин, кемпферол, кверцетин, лютеолін. В траві гірчаків виділені флавоноїди (лютеолін, кверцетин, рутин, мірицетин, ізорамнетин).

В.І. Мозуль (1993) проведено фармакогностичне вивчення роду деревій (Achillea L.), запропоновані види перспективні для практичного використання: деревій дрібноквітковий (Ahillea micrantha Willd.), д. кримський (A. taurica Bieb), д. заплавний (A. inunodata Kondr.)

О.В. Мазулін (1994) Вивчено перспективні види рослин родин айстрових (Asteraceae L.) та ясноткових (Lamiaceae L.) для створення лікарських препаратів.

О.В. Литвиненко (1997) проведено фармакогностичне дослідження деяких видів роду Verbascum L. родина ранникових (Scrophulariaceae L.), дивини звичайної – V. thapsus L., д. фіолетової – V. phoeniceum L. і д. барошнистої – V. lychnitis L. Густий екстракт сировини V. lychnitis L. виявив сечогінну дію. Мазь, що була виготовлена з сировини досліджуваних рослин, виявила ранозагоюючу дію.

Т.І. Ємець (1997) вивчено компонентний склад і біологічну активність жирної олії насіння деяких видів родини Malvaceae L.

О.Б. Приходько (1999) досліджено компонентний склад та біологічну активність ефірної олії видів роду Thymus L. флори України.

В.Г. Корнієвська (2002) проведено порівняльне фармакогностичне дослідження валеріани пагононосної (Valeriana stolonifera Czern.) та валеріани високої (V. exаltata Mikan.)

О.В. Гречана (2008) провела фармакогностичне вивчення азуленовміщуючих рослин роду Artemisia L.(полин австрійський – A. austriaca Jacq., п. гіркий – A. absinthium L., п.звичайний – A. vulgaris L.) флори України з метою одержання лікарських засобів протизапальної дії.

В.М. Герасімов (2009) провів порівняльне фармакогностичне дослідження ефірно-олійних рослин роду Achillea L. флори України з метою одержання лікарських засобів ранозагоюючої дії.

В.М. Одинцова (2010) проаналізувала фармакогностичне вивчення видів роду Polygonum L.флори України та отримання субстанції на їх основі.

П.Ю. Шкроботько (2011) провів дослідження елементного складу та біологічно активних речовин різних видів роду Valeriana L.

О.К. Єренко ( 2013) провела фармакогностичне вивчення видів роду Inula L.флори України та отримання субстанцій на їх основі.

С.В. Панченко (2014) провела порівняльне фармакогностичне дослідження валеріани Гросгейма з іншими видами роду Valeriana L.

Л.А. Фуклева (2014) досліджено порівняльне фармакогностичне вивчення видів роду Thymus L. флори України: чебреців звичайного та кримського, отримано біологічно активні сполуки та субстанції, встановлено їх біологічну активність. На основі проведених досліджень запропоновано проекти МКЯ на рослину сировину: «Трава чебрецю кримського» та ліофільний екстракт «Трава чебрецю кримського екстракт ліофільний».

Висновки

Аналізуючи досягнення вчених фармацевтичного факультету ЗДМУ та НЗХ (1959-2014 рр.), якими було проведено фармакогностичне та фармакологічне дослідження основних родин (Araceaе, Trapaceaе, Butomaceaе, Poaceaе, Crassulaceaе, Polygonaceaе, Asteraceaе, Brassicaceaе, Fabaceaе, Lamiaceaе, Lemnaceaе, Garyophyllaceaе, Scrophulariaceaе, Ranunculaceaе, Elaeagnaceaе, Valerianaceaе, Rosaceaе, Malvaceaе) флори Національного заповіднику “Хортиця” та заказника «Дніпровські пороги», але ці дослідження необхідно продовжити для збереження генофонду рослинного світу та активно впроваджувати програму відродження природних фітоценозів на острові Хортиця.

Література

1. Багрий А.К. Полифенольные соединения некоторых видов щавлей (Rumex L.). Автореф. дисс... канд. фарм. наук.-Тарту,1965.-17с.

2. Беляева Л.К. Биология цветения и эмбриология катрана абиссинского. – Автореф. дисс... канд. биол. наук. – Одесса, 1967. – 21 с.

3. Герасімов В.М. Порівняльне фармакогностичне дослідження ефірно-олійних рослин роду Achillea L. флори України з метою одержання лікарських засобів ранозагоюючої дії.-Харків,2009.-18с.

4. Гнедков П.А. Исследования некоторых растений – суккулентов как сырья для получения фармацевтических препаратов.- Автореф. дисс... канд. фарм. наук.-Тарту,1964.-17с.

5. Гуменюк Л.А. Фенольные соединения молодила русского.- Автореф. дисс... канд. фарм. наук.-Львов,1973.-22с.

6. Деготь А.В. Фитохимическое исследование представителей сем. Норичниковых.- Автореф. дисс... канд. фарм. наук.-Харьков, 1970.-22с.

7. Дармограй В.Н. Полифенольные и тритерпеновые соединения некоторых видов качима и смолёвки. – Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Львов, 1969. – 22с.

8. Денисенко О.Н. Фармакогностическое изучение растений диуретического действия видов груши и горца птичьего в условиях юго-востока Украины. – Автореф. дисс... канд фарм. наук. – Львов, 1991.- 19с.

9. Дерюгина Л.И. Полифенольные соединения некоторых видов астрагалов. – Автореф дисс... канд. фарм. наук. – Харьков, 1967. – 22с..

10. Дрозд Г.А. Полифенольные соединения некоторых видов рода лютиковых. – Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Харьков,1971.- 20с.

11. Доля В.С. Исследование плодов и семян некоторых видов семейства крестоцветных. – Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Львов, 1974. – 20с.

12. Доля В.С. Исследование липидного комплекса семян некоторых лекарственных растений. – Автореф. дисс... док. фарм. наук. – Москва, 1991. – 36с.

13. Ємець Т.І. Компонентний склад і біологічна активність жирної олії насіння деяких видів родини Malvaceae L -. Автореф. дис... канд. фарм. наук.-Запоріжжя, 1997.-19с.

14. Єренко О.К. Фармакогностичне вивчення видів роду Inula L. флори України та отримання субстанцій на їх основі. Автореф. дис…канд..фарм.наук.-Львів, 2013.- 24с.

15. Калошина Н.А. Фармакогностическое исследование полыни дагестанской, культивируемой в условиях Украины. Автор. дисс... канд. фарм. наук. – Киев, 1968. – 19с.

16. Калошина Н.А. Изучение представителей семейства сложноцветных как источников новых лекарственных препаратов. – Автореф. дисс... док. фарм. наук. – М., 1981. –32с.

17. Корнієвська В.Г. Порівняльне фармакогностичне дослідження валеріани пагононосної та валеріани високої. – Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Львів, 2002. – 16с.

18. Корниевский Ю.И. Фармакогностическое исследование валерианы побегоносной. Автореф. дисс... канд. фарм. наук. –Ставрополь,1973. – 24с.

19. Курмаз Б.В. Фитохимические исследования некоторых васильков юго-востока Украины.- Автореф. дисс... канд. фарм. наук.-Москва,1964.-17с.

20. Литвиненко О.В. Фармакогностичне дослідження деяких видів роду Verbascum L. – Автореф. дис... канд. фарм. наук. – Запоріжжя,1997. – 19с.

21. Мазулин А.В. Изучение перспективных видов растений юго-востока Украины для создания лекарственных средств. – Автореф. дисс... док. фарм. наук. – Москва,1994. – 29с.

22. Мозуль В.И. Фармакогностическое изучение азуленсодержащих видов рода тысячелистник флоры юго-востока Украины – Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Харьков,1993. – 24с..

23. Николаева А.Г. Фитохимическое исследование лоха узколистного. – Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Харьков,1971. – 24с.

24. Одинцова В.М. Фармакогностичне вивчення видів роду Polygonum L. флори України та отримання субстанцій на їх основі.– Автореф. дис... канд. фарм. наук. – Запоріжжя, 2010. – 20с.

25. Оконенко В.У. Фитохимическое изучений представителей водно-болотных растений.- Автореф. дисс... канд. фарм. наук.-Тарту,1974.-21с.

26. Панченко С.В. Фармакогностичне дослідження валеріани Гросгейма з іншими видами роду валеріана. Автореф. дис... канд. фарм. наук. – Запоріжжя, 2014. – 24с.

27. Петренко В.В. Фитохимическая характеристика пустырника пятилопастного (Leonurus quinquelobatus Gilib). Автореф. дисс… канд. фарм. наук.- Тарту, 1967.-19с.

28. Приходько О.Б. Компонентний склад та біологічна активність ефірної олії видів роду Thymus L. флори України. – Автореф. дис... канд. фарм. наук. – Запоріжжя, 1999. – 16с.

29. Смыченко А.А. Биология цветения, плодообразования и накопления сердечных гликозоидов в генеративных органах желтушника серого.– Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Одесса1971. – 24с.

30. Тихонов А.И. Выделение и химическое исследование флаваноидов растений семейства Рясковых флоры СССР.- Автореф. дисс... канд. фарм. наук.-Моска,1968.-19с.

31. Тржецинский С.Д. Валепотриаты отечественных видов рода валериана и их фармакологическая активность: Автореф. дис. … канд.фарм.наук. – М., 1988. – 24 с.

32. Фуклева Л.А.Фармакогностичне дослідження чебреців звичайного та кримського та отримання субстанції на їх основі.- Автореф. дис…канд..фарм.наук.-Запоріжжя, 2014.- 25с.

33. Фурса Н.С. Фенольные соединения некоторых видов семейства крестоцветных.– Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Ставрополь,1971. – 26с.

34. Чайка Е.А. Биология цветения и плодообразования двурядки тонколистной. – Автореф. дисс... канд. фарм. наук. – Одесса,1975. – 24с.

35. Шкроботько П.Ю. Дослідження елементного складу та біологічно активних речовин різних видів роду валеріана.- Автореф. дис…канд..фарм. наук.-Запоріжжя, 2011.- 27с.

36. Яцюк Я.К. Фитохимическое изучение серпухи красильной и прицветниковой.- Автореф. дисс... канд. фарм. наук.-Харьков,-1970.-22с.

Відомості про авторів:

Корнієвський Ю.І., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ;

Охріменко С.Г., завідувач відділу охорони природи Національного заповідника «Хортиця»;

Бородін Л.І., доцент кафедри фармакогнозії, фармхімії, технології лікарських форм факультету післядипломної підготовки ЗДМУ.

Адреса для листування :

Корнієвський Юрій Іванович 69032, м. Запоріжжя, проїзд Дружний 9А, кв. 22, тел 236-93-75