Экология/4.Промышленная экология и медицина труда

Вакула Ю.В.

Національний університет харчових технологій

Вирішення проблеми очищення стічних вод

олійно-жирової промисловості

Олійно-жирова промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти.

Галузь виробництва олії в Україні – потужній агропромисловий комплекс, який об’єднує виробників насіння та масложирової продукції.

Підприємства олієжирової галузі можна умовно поділити на декілька категорій. До першої категорії належать підприємства, що виробляють олію: олієжирові та олієекстракційні комбінати. До другої категорії належать дрібні виробники олії в компаніях, для яких виробництво олії – не основний вид діяльності. Третю категорію складають виробники олієжирової продукції – маргаринові заводи, миловарні комбінати, тощо.

Висока водоємність та відсутність досконалих очисних споруд характерні для більшості підприємств олійно-жирової промисловості в Україні.

На підприємствах олійно-жирової галузі стічні води утворюються внаслідок промивання сирих олій і жирів. При цьому виділяються кислі та лужні стічні води, а також конденсаційні, що характеризуються неприємним запахом. У своєму складі вони містять жирні кислоти. Джерелами утворення стоків є і регенерація жирних кислот з відпрацьованих лугів, і гідрогенізація жирів у процесі очищення водню.

Відходи олієжирового комбінату містять мезгу, кукурудзяний екстракт, соапсток, фільтрат зі станції пропарювання, відпрацьований кізельгур, аспіраційну мучку тощо. Такі відходи складно очистити традиційним методом, а от завдяки біогазовим технологіям шляхом ферментації із цим завданням можна легко впоратися, також вирішивши проблеми з енергозабезпеченням.

Виробничий комплекс з кількістю відходів 23 000 т/рік може одержати на рік 4 500 000 м³ біогазу, 21 000 т рідких біодобрив, 7 000 т твердих біодобрив.

Переробка промислових відходів, в тому числі жировмісних, є однією з найважливіших завдань, вирішенню яких приділяється велика увага. Однак на даний час на вітчизняних харчових підприємствах майже немає ефективних очисних споруд, а економічний механізм забезпечення безпеки довкілля використовується неефективно і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення стічних вод.

Жировмісні стічні води належать до висококонцентрованих промислових стоків. Як правило, вони каламутні, сірого кольору, з пластівчастою суспензією. Активна реакція середовища рН - 6,7, вміст жиру - 256 - 396 мг/л. Жир найчастіше присутній у вигляді олій, невеликі кількості яких покривають поверхню води, що ускладнює розчинення кисню. Проходячи через каналізаційні мережі, олії прилипають до стінок каналу, склеюють забруднення, внаслідок чого зменшується перетин потоку. Крім того, у стічних водах присутні органічні кислоти і азотовмісні речовини. Наявність у стоках великої кількості органічних сполук, які швидко розкладаються, викликає кислу ферментацію, в результаті чого виникає гниття. Деструкція їх забруднень потребує будівництва складного комплексу очисних споруд. Застосування існуючих механічних та фізико-хімічних методів очищення жировмісних стічних вод не є економічно доцільним, оскільки вони потребують значних витрат, не дають достатнього ефекту очищення і призводять до утворення нових відходів, що потребують додаткової утилізації. Стічні води підприємств в залежності від характеристики стоків скидаються в різні каналізаційні мережі [1].

На даний час на українських харчових підприємствах, в тому числі на олійно-жирових, майже немає ефективних очисних споруд, а економічний механізм забезпечення безпеки довкілля використовується неефективно і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення відходів [2].

В розвинених зарубіжних країнах ведеться інтенсивний пошук найбільш економічних і високоефективних способів очищення стічних вод харчових виробництв. Характерною рисою є поєднання класичних методів очищення (механічний, фізико-хімічний, біологічний і т.д.) з новими методами (зворотний осмос, ультрафільтрації, мікрофільтрація, електродіаліз тощо), та з використанням мікроорганізмів (дріжджі, бактерії).

Найдоцільнішим при вирішенні проблеми утилізації відходів є створення замкнутого циклу виробництва з метою додаткового отримання з відходів цінних білково-вітамінних та ліпідних компонентів, біогазу тощо. Тому актуальним є дослідження процесу очищення висококонцентрованих жировмісних стічних вод із застосуванням методів біотрансформації органічних забруднень, що містяться в стоках, зокрема їх аеробної та анаеробної обробки. Розробка ефективної енерго- та ресурсозберігаючої технологічної схеми обробки стічних вод цієї категорії дасть змогу створити систему очищення стоків, якість яких відповідатиме нормативним вимогам при скиданні стічних вод у міську каналізацію. [3]

Література

1. Березуцкий В.В., Горбенко В.В., Мезенцева И. А. К вопросу о возможности утилизации жиросодержащих сточных вод, образующихся на предприятиях масложировой промышленности // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – 2011. – Т. 6, № 8. – С. 57-60.

2. Левандовський Л. В.,  Лукашевич Є. А., Нікітін Г. О., Диба А. О. Вплив відходів харчової промисловості на довкілля // Міжнародна науково-практична конференсія (МНПК) : І Всеукр. з’їзд екологів, (Вінниця, 4-7 жовтня 2006 р.). – С. 264.

3.Дичко А.О. Биотехнология локальной очистки жиросодержащих сточных вод.– Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 03.00.20 – биотехнология.– Украинский государственный университет пищевых технологий, Киев, 2002.