Корнюш Г. В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Україна

ПЕДАГОГІЧНА СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРОФЕСОРА М. М. ЛАНГЕ

Микола Миколайович Ланге (1858-1921 рр.) – видатний психолог, філософ, педагог – за часи своєї невтомної праці в Імператорському Новоросійському університеті, окрім майстерного читання лекцій, проведення різноманітних практичних занять, керівництва науковими гуртками, членства й головування в громадсько-освітніх установах, займався й підготовкою молодих наукових кадрів. М. М. Ланге мав значний вплив на наукову долю освіченої, талановитої молоді Одещини. Він не тільки слугував прикладом для наслідування, а й підтримував та керував її науковими пошуками. Дана публікація покликана лаконічно окреслити здобутки видатних учнів М. М. Ланге в царині педагогічних наук та на викладацькій ниві, а тому предметом нашого дослідження є педагогічні біографії учнів професора, які присвятили своє життя викладацькій і науковій діяльності.

Серед найвидатніших і найближчих учнів професора М. М. Ланге, які закарбували свої імена на скрижалях історії освіти, були Микола Адольфович Ганц (1888-1969), Михайло Іванович Гордієвський (1885-1938), Іван Михайлович Малінін (1883-1961), Олександр Федорович Музиченко (1875-1937) та Георгій Васильович Флоровський (1893-1979) [2].

Одним з найяскравіших представників лангівського наукового осередку був М. А. Ганц, який у подальшому тісно пов’язав своє професійне й наукове життя з освітою. Педагогічна кар’єра М. А. Ганса взяла свій початок в Одесі. Утім, буремні політичні події змусили його прийняти рішення залишити звичне життя й емігрувати до столиці Чехії, де він певний час працював, допоки не подався до Лондона. В англійській столиці М. А. Ганс захистив докторську дисертацію з теми «Історія освітньої політики Росії», працював викладачем, був представником російських учительських об’єднань і з плином часу ввійшов до складу англійської педагогічної еліти. Науково-педагогічні інтереси М. А. Ганса охоплювали теорію та практику психологічного тестування, порівняльний аналіз застосування тестів у школах Великобританії та США. Сучасна наукова спільнота справедливо вважає М. А. Ганса видатним компаративістом. Цікавою сторінкою його громадсько-освітньої діяльності була також педагогічна журналістика.

У межах дослідження встановлено, що найвдячнішим учнем М. М. Ланге був М. І. Гордієвський. Професор М. М. Ланге згадував М. І. Гордієвського як одного з «найближчих учнів» (разом з М. А. Ганцем і І. М. Малініним), які по закінченню історико-філологічного факультету були залишені в університеті для підготовки до професури [4]. Ще протягом свого навчання в університеті М. І. Гордієвський підготував ряд рефератів з історії педагогіки та історії філософії, а його твір про Канта настільки вражав своєю ґрунтовністю, що за пропозицією М. М. Ланге був виданий як солідна книга. У перші роки навчання становлення М. І. Гордієвського як науковця відбувалося під впливом видатного вченого, його наукового керівника та наставника М. М. Ланге, після смерті якого його учень М. І. Гордієвський філософією майже не займався. Нині ім’я М. І. Гордієвського належить до переліку вчених, які займалися науковою розробкою саме історико-педагогічних проблем. Основними видами педагогічної діяльності М. І. Гордієвського були викладання, членство й головування в громадсько-освітніх установах Одеси, написання наукових праць і дескриптивних нарисів з проблем освіти. Підкреслимо, що в ході нашого наукового дослідження було встановлено, що за життя основними предметами науково-педагогічних розвідок М. І. Гордієвського ставали й ті, що свого часу цікавили його наставника, М. М. Ланге. Наприклад, М. І. Гордієвський докладно вивчав доробок Г. Песталоцці – вченого, який вважається педагогічним ідеалом професора М. М. Ланге. Так, з-під пера М. І. Гордієвського вийшли наступні праці: «Напередодні великого ювілею (1827–17.02.1927 р.). До майбутнього святкування 100-чя роковин Генріха Песталоцці)» (1926), «Соціально-педагогічні ідеї Песталоцці в освітленні його філософії» (1927), «Філософські підвалини педагогіки Г. Песталоцці», «Кант і Песталоцці» (у збірнику на пошану академіка М. С. Грушевського, 1928), «Твір Песталоцці «Вечірня година самітника» як етап у розвитку його світогляду» (1929). У своїх працях М. І. Гордієвський підіймав й інші актуальні питання педагогіки, утім його плідне життя як проукраїнського освітянина й активного громадського діяча завчасно обірвалося в період репресій.

Найменш вивченою постаттю з числа учнів М. М. Ланге є І. М. Малінін. Відомо, що він науково опікувався проблемами психології та педагогіки, викладав у Новоросійському університеті, на Одеських вищих жіночих курсах і в деяких середніх навчальних закладах Одеси [3, с. 328].

Найглибше досліджена фігура в галузі педагогіки, чиї перші наукові пошуки спрямовував саме професор М. М. Ланге, – О. Ф. Музиченко. М. М. Ланге мав вагомий вплив на формування дослідницької культури свого учня, який з захопленням займався науково діяльністю під керівництвом видатного професора. У цей час молодий учений уже демонстрував прагнення до професійного самовдосконалення і виявив потребу в закордонному стажуванні з метою перевірки наукових напрацювань шляхом порівняльного аналізу. [5, с. 40-41]. Як і М. М. Ланге, О. Ф. Музиченко використовував досвід західноєвропейської педагогіки та пропагував його для розвитку потреб української школи. О. Ф. Музиченко значно збагатив шкільну методику як складову української національної освітньої парадигми.

Ім’я ще одного надзвичайно обдарованого студента М. М. Ланге – Г. В. Флоровського – міцно закарбовано на скрижалях історії філософії, теології, а стабільно високий інтерес учених до його постаті та ступінь наукової розробки його персоналії свідчать про значний внесок учня М. М. Ланге в богословську й філософську науки. Цікавим є той факт, що листі, датованому 18 березня 1934 р. й адресованому В. В. Руднєву, П. М. Біциллі писав: «Філософська безплідність – загальна риса всіх одеських молодих філософів, учнів покійного М. М. Ланге. Г. В. Флоровський – того ж покоління, також дуже талановита, як вам відомо, людина, яка подавала великі надії, – у царині філософії і психології не здійснив по суті нічого» [1, c. 539]. Утім, зважаючи на подальші наукові звершення розкритикованого учня М. М. Ланге, очевидним є факт упередженості автора листа. Окрім фундаментальних творів, які помітно збагатили філософську й теологічні науки, Г. В. Флоровський був шанованим університетським професором, лекції якого лунали в аудиторіях європейських та американських (здебільшого богословських) вишів, у тому числі – в академічних залах Гарварду. Більш того, в Прінстонському університеті знаходиться особистий архів Г. В. Флоровського, в якому зберігаються праці, листування, документи, світлини та пам’ятні речі видатного науковця. Публікації про вченого, датовані різними роками ХХ ст., містяться й у бібліотечних фондах Гарварду.

Таким чином, дослідивши науково-педагогічні біографії найяскравіших та найближчих учнів М. М. Ланге, доходимо висновку, що він умів розгледіти та розкрити потенціал обдарованої студентської молоді й мав значний вплив на формування науково-дослідницької позиції своїх учнів.

Література:

1. «Современные записки» (Париж, 1920-1940). Из архива редакции / Под редакцией О. Коростелева и М. Шрубы. – М. : Новое литературное обозрение, 2011. – Т.1. – 952 с.

2. Корнюш Г. В. М. М. Ланге як педагог очима учнів і сучасників / Г. В. Корнюш // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. – Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2014. – № 3-4. – С. 26-31.

3. Научное наследие Н. Н. Ланге в университетской библиотеке : / В. И. Подшивалкина, Р. Н. Свинаренко, Е. В. Полевщикова [и др.] ; ОНУ имени И. И. Мечникова, Науч. б-ка. – Одесса : Астропринт, 2010. – 352 с.

4. НБ ОНУ (Відділ рідкісних книг і рукописів). Архів М. М. Ланге. П. 38а, Од. зб. 369, арк. 29-35.

5. Ярмак Н. О. Науково-педагогічна діяльність О. Ф. Музиченка (1875-1937) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Н. О. Ярмакю – Київ, 2016. – 216 с.