Заморуєва Л.Ф., Філонік І.О.
ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЛІПІДНОГО ОБМІНУ В ЗРІЛОМУ ЗЕРНІ
КУКУРУДЗИ ЗА УМОВ ВПЛИВУ ГЕРБІЦИДНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПОСУХИ
Вивчено показники ліпідного обміну зрілого зерна кукурудзи гібриду Хмельницький 280, вирощеного у польових умовах у 2006 – 2007 р.р. з використанням гербіцидних обробок грунтів та посівів гербіцидами та їх сумішами – харнес 2,5 л/га з амінною сіллю 2,4Д - 68,5% в.р. у дозі 1,0 л/га та один харнес – 2,5 л/га; майстер 62% в.р. – 150 г/га з прилипателем актіробом Б у дозі 1,25 л/га та один майстер – 150 г/га; каллісто 48% к.е. – 250 мл/га з актіробом Б у дозі 1,25 л/га. Слід відмітити, що у 2006 та 2007 р.р. спостерігалась посуха та підвищення середньодобової температури у травні та липні-серпні, коли температура атмосферного повітря досягала +30 - 38ºС, а температура на поверхні грунту - +60 - +62 ºС. Тому було вивчено, як впливають стресові умови вирощування злакових культур (гербіцидний фон, підвищена температура та посуха) на показники ліпідного обміну у зрілому зерні кукурудзи.
Виділення сумарних ліпідів проводили по модифікованій методиці Блайя-Дайєра [1]. Тонкошарову хроматографію загальних ліпідів, їх розділення на основні фракції з кількісним денситометруванням ліпідних фракцій та визначення активності ферментів ліпаз проводили по [2]. Компонентний склад вільних жирних кислот визначали методом газорідинної хроматографії на хроматографі “Хром – 5” (Чехія) при програмуванні температури від 1500С до 2700С по [3].
. Вміст загальних ліпідів у зрілому зерні кукурудзи при більшості варіантів гербіцидних обробок кукурудзи було підвищено (табл.1). Активність ферментів ліпідного обміну, що розщеплюють жири, ліпаз зростала у більшості дослідних зразків зерна кукурудзи, вирощеного з використанням гербіцидних обробок, що негативно впливало на зберігання зерна. Використання гербіцидів майстер, каллісто з актіробом Б та одного харнеса приводили до зниження активності ліпаз у зрілому зерні кукурудзи.
Таблиця 1 – Вміст загальних ліпідів у
зрілому зерні кукурудзи гібриду Хмельницький 280, вирощеного при комплексній
дії гербіцидів (2006 – 2007 рр.)
Зразок, вид обробки |
Загальні ліпіди |
|
|
відсоток до ваги |
відсоток до контролю |
2006 р.
Дослід 1механічна обробка (м.о.), контроль механічний догляд + ручна прополка харнес - 2,5 л/га + амінна сіль 2,4 Д – 8,5% в.р. – 1л/га майстер 62% в.р. – 150 г/га +
актіроб Б–1,25 л/га + м.о. |
1,83* 1,73 2,5 1,90 |
100 95 137 104 |
Дослід 2
механічна обробка, контроль механічний догляд + ручна прополка майстер – 150 г/га + актіроб Б – 1,25 л/га + м.о.к каллісто – 250 мл/га + актіроб Б –1,25 л/га + м.о. |
1,90 2,13 2,77 2,10 |
100 112 146 111 |
2007 р. механічна
обробка (м.о.), контроль механічний
догляд + ручна прополка біологічне забруднення без догляду харнес - 2,5 л/га майстер 62% в.р. – 150 г/га |
3,0 4,5 4,3 3,5 3,5 |
100 150 143 117 117 |
Примітка. Похибка вибірки не перевищує 5% від середніх значень
Склад ліпідів зрілого зерна кукурудзи під впливом гербіцидної обробки було теж дещо змінено – понижено вміст фосфоліпідів, дигліцеридів, тригліцеридів у варіантах обробки гербіцидами харнес, майстер; але дещо підвищено вміст вільних жирних кислот та стеринів.
Вміст ненасичених жирних кислот під впливом комбінацій гербіцидів майстер та каллісто з актіробом Б було знижено, а при використанні самих гербіцидів харнес та майстер - підвищено, що менш негативно впливало на якість зерна.
У цілому гербіцидна обробка посівів негативно впливала на якість зрілого зерна кукурудзи, що могло посилюватися потеплінням клімату та більш високими атмосферними температурами у процесі проростання та визрівання зерна кукурудзи. Але з використаних варіантів гербіцидної обробки харнес виявився більш шкідливим, а каллісто у меншій мірі негативно впливав на якість зрілого зерна. Крім цього гербіциди харнес, майстер у комплексі з прилипателем актіробом Б у більшій мірі знижували якість зерна, ніж одні гербіциди. У подальшому необхідно зменшення доз внесених гербіцидів (по грунтовим гербіцидам - не більше 1,5 л/га) з урахуванням їх можливого негативного впливу на показники якості зрілого зерна кукурудзи.
Література.
1. Кейтс М. Техника липидологии. – М.: Мир, 1975. – 320 с.
2. Методы биохимического исследования растений / Под ред. А. И. Ермакова. –
Л.- 1987. – С. 493 – 497.
3. Винниченко А.Н., Штеменко Н.И., Заморуева Л.Ф. и
др. Жирные кислоты поверхностных липидов зерна кукурузы обычных и
высоколизиновых форм // Химия природных соединений. – 1990. – № 3. – С.262 –
264.