Остапович С.,

Академія внутрішніх військ МВС України

Шляхи оптимізації операційних систем підприємств громадського харчування

В наш час, коли світова фінансова криза руйнівно вплинула на стан економіки України, всі сфери господарювання зазнають значних збитків, що ставить нові першочергові цілі та задачі щодо удосконалення основних напрямків діяльності підприємств. Тому особливо актуальною на сучасному етапі реформування економіки є проблема надання гнучкості та мобільності підприємствам, проведення широкомасштабних заходів реструктуризації, впровадження сучасних інноваційних технологій на підприємстві.

При дослідженні та аналізі діяльності багатьох успішно працюючих в існуючих умовах підприємств свідчить про те, що їх досягнення значною мірою базуються на грамотному менеджменті операційних систем. Це потребує розроблення і впровадження нових підходів, способів та методів організації операційних систем, які б узгоджувались із змінами, що виникають навколо та всередині підприємства.

Так до групи підприємств, яким найбільш загрожує зменшення кількості клієнтів і, відповідно, зниження показників діяльності, відносяться підприємства громадського харчування. Бо зрозуміло, що насамперед постраждає сфера послуг через те, що населення значно обмежить всі потреби окрім життєво необхідних.

Взагалі, підприємства громадського харчування мають певні особливості: функції виробництва зближують їх з підприємствами харчової промисловості, а функції реалізації – з підприємствами роздрібної торгівлі. Організація споживання продуктів харчування є специфічною функцією громадського харчування, яка не властива іншим галузям народного господарства.

Сполучення функцій виробництва, реалізації продуктів харчування та організації їх споживання, ускладнює роботу підприємств громадського харчування у порівнянні з підприємствами торгівлі та харчової промисловості перш за все через те, що для забезпечення ритмічної роботи підприємства необхідна координація діяльності всіх ланок: торгівельної зали, роздавальної, виробництва та допоміжних підрозділів (складського, тарного, транспортного господарства, продовольчого та матеріально-технічного забезпечення) [ 1, c. 10].

Тому при оптимізації операційних систем підприємств громадського харчування необхідно вдосконалювати не тільки виробничу сферу, а реалізацію та організацію споживання.

Основні фактори оптимізації виробничих структур:

• реінжиніринг виробництва;

• оптимізація торгово-виробничих підрозділів підприємства (кількості, розмірів, структури);

• забезпечення раціонального співвідношення між основними і допоміжними підрозділами;

• забезпечення відповідності компонентів виробничої структури принципу пропорційності по виробничій потужності, прогресивності технологічних процесів, рівня механізації та автоматизації, кваліфікації кадрів тощо [ 2, c. 223];

• максимальна заміна ручної праці автоматизованою технікою, підвищення рівня механізації внутрішньо – й міжцехових транспортних операцій;

• виконання можливого сполучення професій, у результаті чого забезпечуватиметься оптимізація людських ресурсів шляхом вивільнення працівників.

• забезпечення на виробництві принципу прямоточності технологічних процесів з метою скорочення тривалості проходження предметів праці;

• забезпечення відповідності рівня якості процесів у системі рівню якості «входу» в систему. Тоді і якість «виходу» системи буде високою;

• забезпечення адаптації і підвищення мобільності структури підприємства до нових досягнень шляхом постійного вивчення досягнень у сфері проектування і розвитку виробничих структур [ 2, c.224].

Також слід забезпечити:

• при можливості механізацію процесу відпуску готової продукції;

• реалізацію неспожитої готової продукції;

• економічне енергоспоживання;

• залучення клієнтів шляхом надання додаткових послуг та організації розважальних програм та ін.

Впровадження приведених оптимізуючих заходів ведення роботи забезпечить:

• зниження собівартості виготовленої продукції і ,як наслідок, підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства;

• поліпшення умов праці на підприємстві;

• зменшення тривалості технологічного процесу виробництва продукції;

• раціональне використання всіх наявних ресурсів;

• досягнення цілей підприємства та одержання бажаного прибутку.

Отже, потреба у організаційних, технічних, технологічних змінах на підприємстві, пристосування до нових динамічних ринкових умов залишається суттєвою проблемою, яку потрібно негайно вирішувати. А починати необхідно перш за все з опанування сучасних ринкових підходів до роботи підприємства в цілому, методів і умов створення та раціонального функціонування самої структури операційної системи та реінжинірингу на підприємстві.

Література

1. Васюкова А. Т., Пивоваров В. И., Пивоваров К. В. Организация производства и управление качеством продукции в общественном питании: Учебное пособие. – М.: Издательство – торговая корпорация « Дашков и К », 2006. – 296с.

2. П’ятницька Г.Т., П’ятницька Н.О. Менеджмент громадського харчування: Підруч. для вузів.-К.:Київ.нац. торг.-екон. ун-т,2001.-655с.