Пархоменко А.А., наукові керівники: Канєєва, Якубовська
Курс гривні:
сучасний погляд на переорієнтацію кошика валют
Валютний курс – вираз ціни грошової
одиниці однієї країни в грошових одиницях іншої. Фіксація валютного курсу
здійснюється або відповідно до золотого паритету (гарантованим золотим вмістом національної
грошової одиниці) або за міжнародною угодою. При
класичному золотому стандарті, тобто при вільному розміні валют на золото в центральному банку, валютний курс
встановлювався в пропорціях до їх золотого вмісту.
Для конвертованих валют в основі встановлення
валютного курсу лежить валютний паритет. Проте курси валют майже ніколи не
співпадають з їх валютним паритетом. При активному платіжному балансі курси
іноземних валют на валютному ринку даної країни падають, а курс національної
грошової одиниці підвищується. Країна може мати і пасивний платіжний баланс, що
характерно для України. Тому в більшості країн разом з твердим офіційним курсом
національної валюти також існує ринковий курс. За допомогою офіційного паритету
здійснюються розрахунки центральних національних банків та інших
валютно-фінансових установ між різними країнами і з міжнародними організаціями.
Актуальним на сьогодні
залишається питання щодо курсу української гривні, необхідності переорієнтації
кошика валют з переважною часткою євро.
Починаючи з 1997 р. в Україні спостерігається явище значної передевальвації
національної грошової одиниці у відношенні до долара США, що пояснюється, з одного
боку, нестабільністю світового ринку нафти, на якому більше 90% договорів
укладалися в доларах США, а з іншого – спекулятивними атаками українських
експортерів (як відомо, експортери зацікавлені в девальвації національної
грошової одиниці, імпортери – навпаки). Беручи до уваги факт, що частка країн
ЄС становить понад 30% у зовнішньоекономічному обороті України, а США лише
3-4%, можна припустити, що переорієнтація на євро не буде істотним
макроекономічним шоком для України, при цьому такий крок додасть стабільності у
сфері зовнішньоекономічної та монетарної політики.
Про нестабільність долара
свідчать також різкі коливання на ринку золота – у 2007 р. його ціна зросла на
32% до попереднього року, починаючи з січня 2008 р. – більше, ніж на 20%; середня ціна на золото у 2007 р. становила
близько 700 дол. за унцію, у 2008 р. – 1000 дол. за унцію (за словами експертів
Credite Suisse в 2010 р. середня ціна
золота на світовому ринку
досягне 1050 дол. за унцію).
На
світовому фінансовому ринку діяльність США має
спекулятивний характер , це пояснюється низкою об’єктивних причин:
1)
за останній час обсяг міжнародних ліквідних зобов’язань США постійно зростає;
2)
сукупний обсяг заборгованості держави, не фінансових корпорацій і населення
збільшився за період з 1983 по 1990 рік у 2,2 рази, перевищивши 10 трлн дол., а
в 2007 р. склав понад 8 трлн дол. США, що не спостерігалося з часів «Великої
депресії»;
3)
долар США є світовою резервною валютою і паралельним засобом платежу та
нагромадження в багатьох країнах;
4)
Міжнародний валютний фонд, виступаючи інструментом фінансового тиску США,
сприяє постійному зростанню обсягів «зарубіжних» доларів.
Схема залежності економік
інших країн з боку США реалізовується за допомогою МВФ і передбачає наступні
етапи: вимога відкрити кордони для міжнародного капіталу й забезпечити
конвертованість національної валюти; використання доларів як засобу
нагромадження та платежу (доларизація економіки); збільшення грошової маси в
країні і, як наслідок, зростання темпів інфляції; вимога зниження обсягу
готівкових коштів в обігу з метою зменшення темпів і рівня інфляції; збільшення
попиту на долари.
Основною причиною різних підходів до
грошово-кредитної політики центробанків США і Єврозони є те, що жодному з
європейських банків поки що не загрожує банкрутство. На відміну від ФРС, яка з
вересня минулого року скоротила базову відсоткову ставку до 3% з 5,25% річних,
намагаючись сприяти припливу капіталу в країну, ЄЦБ утримує ставку незмінною на
рівні 4% річних (вказує на відносну стабільність у цьому регіоні).
Проте існує і небезпека з фінансової
точки зору для ЄЦБ - стримування інфляції (зростання вартості сировинних
товарів і продуктів харчування призвело до прискорення інфляції в єврозоні у
лютому 2008 р. до рекордних 3,3%), тоді як метою американського ЦБ є не лише
підтримка економічного зростання, але й гальмування подальшої девальвації
долара.
З
огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що сучасний етап
цивілізаційного розвитку зумовлює необхідність розробки новітніх підходів до
вивчення та усвідомлення процесів функціонування валютного ринку, парадигми
світового фінансового середовища і глобальної фінансової архітектури економіки.
Важливим також є виявлення суперечностей та парадоксів встановлення валютного
курсу в умовах кризової економічної ситуації.
Література:
1. Пономаренко В.С., Стратегія розвитку
підприємства в умовах кризи: Монографія. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2003. –
328ст.
2. Офіційний сайт
МФУ http:// www.minfin.gov.ua
3. Сайт новин http://www.podrobnosti.com.ua
4.
Olivier
Blanchard und Gerhard Illing: Makroökonomie, aktualisierte Auflage.
Pearson Studium, München, 2004
5.
Економічний
словник; за ред. Г.В. Осовська, О.О. Юркевич - К.: Кондор, 2007 р. – 276 ст.