Економічні науки/14. Економічна теорія

К. е. н. Губін К. Г.

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Україна

Зовнішнє регулювання доходів населення як одна з детермінант соціальної безпеки України

В ринковій економіці змішаного типа, побудова якої є кінцевою метою трансформаційних процесів в Україні, основою соціальної безпеки є не спеціальні заходи, програми, а процеси та явища у сфері доходів населення. Оскільки Україна пришвидшеними темпами інтегрується до світової економіки, посилюється зовнішній вплив на її внутрішні процеси, в тому числі й на формування доходів населення.

Регулюванню доходів населення присвячено безліч комплексних наукових досліджень і ще більше праць, що розкривають окремі аспекти проблеми. Проте навіть у великих за обсягом та колом охоплених питань дослідженнях [4–7] зовнішній вплив на доходи українців практично не розкривається. Зв’язок цього впливу із рівнем соціальної безпеки на сьогодні зовсім не досліджено.

У статті „Ринкова система регулювання доходів населення: суб’єкти та основні складові” [2] нами введено поняття зовнішнього регулювання доходів населення, до переліку суб’єктів якого увійшли: державні органи інших країн, наддержавні структури, іноземні громадські організації, фірми та домогосподарства.

Метою даного дослідження є вивчення впливу на рівень соціальної безпеки України регулювання доходів українців державними органами інших країн, наддержавними структурами, іноземними громадськими організаціями, фірмами та домогосподарствами.

Передовсім слід наголосити, що не усі заходи суб’єктів зовнішнього регулювання доходів населення спричиняють суттєвий вплив на рівень соціальної безпеки, а лише ті, що мають довгострокові наслідки та передбачають зміну методів та принципів регулювання.

В першу чергу необхідно звернути увагу на ті дії суб’єктів зовнішнього регулювання доходів населення, що допомагають знизити рівень загроз соціальній безпеці України з боку наступних факторів:

- невисока ефективність господарської системи;

- відсутність конкурентного порядку;

- зрощення бізнесу і політичної влади;

- дисбаланс соціально-економічних сил;

- відсутність інституціоналізації суб'єктів регулювання доходів ринкового типу;

- низька якість державного регулювання доходів;

- нерозвиненість соціального партнерства;

- відсутність інституціоналізації доходів ринкового типу;

- велика питома вага в структурі доходів тіньових і кримінальних доходів;

- значна питома вага рентних доходів;

- високий ступінь систематичної і випадкової економічної експлуатації;

- надмірна міжгалузева, міжрегіональна і децильна диференціація доходів;

- низький рівень доходів.

Серед вказаних загроз особлива роль належить дисбалансу соціально-економічних сил. У публікації „Баланс соціально-економічних сил як одна із засад економічної безпеки України” [1] було показано, що саме перевищення соціально-економічною силою капіталу соціально-економічної сили праці є головною причиною того, що частка оплати праці у ВВП в Україні приблизно в півтора рази нижче, ніж в країнах Заходу. Це гальмує процес накопичення людського капіталу та знижує довгострокові темпи економічного розвитку, створює загрозу економічних і соціальних втрат від суспільних конфліктів.

Основою для розбудови в Україні соціального ринкового господарства як типу суспільної організації, здатного забезпечити високий рівень соціальної безпеки може стати, на нашу думку, вирівнювання соціально-економічних сил, яке дасть поштовх розвитку соціального партнерства, відділенню держави від бізнесу, посиленню соціальної спрямованості виробництва, зниженню ступеня експлуатації.

Безумовно, велике значення має і створення конкурентного порядку, і формування високоефективного виробництва, і розбудова розвиненої системи регулювання доходів, і боротьба з корупцією, проте самі по собі, без вирівнювання соціально-економічних сил, вони здатні породити, замість соціальної держави, „дикий” капіталізм. Лише збільшення соціально-економічної сили основної частини населення примусить політико-економічну еліту змінити пріоритети функціонування соціально-економічної системи України, яка має бути зорієнтована на задоволення потреб та реалізацію інтересів більшості громадян, а не політико-економічної еліти.

Необхідно враховувати, що зовнішнє регулювання доходів населення має три рівні: 1) створення умов формування високих доходів; 2) вплив на первинний розподіл доходів; 3) перерозподіл доходів [2, с. 28].

Важливою складовою зовнішнього впливу на рівень соціальної безпеки в Україні є регулювання доходів населення наддержавними структурами  – тип регулювання, заснований на діяльності наддержавних структур, що віддзеркалює складний комплекс інтересів цих структур та національних інтересів держав, що впливають на діяльність цих наддержавних структур, який спричиняє підтримуючий або корегуючий вплив на доходи населення [2, с. 30].

До наддержавних структур відносяться: 1) міжнародні організації (Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Всесвітня торгова організація, Організація економічного співробітництва і розвитку тощо); 2) політичні наддержавні структури (наддержавні органи, що діють в Європейському союзі, Північноамериканській асоціації вільної торгівлі, інших інтеграційних міждержавних об'єднаннях).

Другим важливим фактором соціальної безпеки України є регулювання доходів населення державними органами інших країн – тип регулювання, заснований на діяльності державних органів інших країн, що відображає їх національні інтереси, який спричиняє підтримуючий або корегуючий вплив на доходи населення [2, с. 30].

Основні складові впливу наддержавних структур та державних органів інших країн мають багато спільного і тому можуть бути розглянуті разом. На рівні створення умов для формування високих доходів слід виділити наступні заходи вказаних суб'єктів регулювання, що суттєво впливають на соціальну безпеку України:

1. Підтримка розвитку інститутів, покликаних забезпечити конкурентний порядок, а також інститутів, необхідних для збереження і розвитку демократії, громадянського суспільства, соціального партнерства.

2. Визначення умов міжнародної економічної взаємодії (зокрема, торгівлі товарами та руху капіталів, робочої сили), що можуть мати стимулюючий або антистимулюючий вплив на створення національного доходу в Україні.

3. Вплив на оцінку іноземними інвесторами інвестиційної привабливості України.

4. Дипломатичній та політичний супровід національних інтересів інших держав в Україні.

5. Розробка та втілення в Україні науково-технічних, соціальних, гуманітарних проектів.

6. Надання кредитів (що зазвичай мають конкретне цільове призначення).

Головним елементом впливу на первинний розподіл національного доходу України наддержавних структур та державних органів інших країн є непрямий вплив через вирівнювання соціально-економічних сил, сприяння розвитку конкурентного порядку, обмеження можливостей для здійснення актів чистого привласнення. Для цього, окрім сприяння формуванню відповідних інститутів, про що йшлося вище, здійснюється вплив на внутрішню політику, розгортається боротьба з міжнародною злочинністю й відмиванням грошей. Крім того, можлива зовнішня підтримка певних політико-економічних угруповань, що збільшує їх можливості при розподілі створеного продукту.

Перерозподіл доходів є найбільш помітним елементом впливу на рівень соціальної безпеки України з боку наддержавних структур та державних органів інших країн. Допомога набуває форму товарних поставок (які практично не впливають на рівень соціальної безпеки), або форму фінансування проектів економічного, соціального і гуманітарного розвитку. Обсяг цього перерозподілу є незначним, хоча загалом допомога Заходу країнам, що розвиваються, у 2004 році досягла 78 млрд. дол. [3, с. 96].

Вплив на соціальну безпеку України з боку іноземних громадських організацій, фірм, домогосподарств має не три, а два головних рівні: створення умов для формування високих доходів та міжнаціональний перерозподіл доходів. Результати впливу вказаних суб'єктів регулювання на первинний розподіл доходів настільки несуттєві, що ними можна знехтувати. Слід лише відзначити наявність деякого непрямого впливу на первинний розподіл з боку іноземних суспільних організацій шляхом допомоги розвитку демократії, громадянського суспільства тощо, що сприяє збільшенню соціально-економічної сили тієї частини українського населення, яка отримає основну частину доходів у вигляді заробітної плати.

Можливості іноземних громадських організацій створювати в Україні умови для формування високих доходів зумовлені значною мірою тим, що вони сприяють реалізації проектів і заходів, що впроваджуються наддержавними структурами і державними органами інших країн. Можлива й самостійна розробка і реалізація проектів, пов'язаних з обміном досвідом, підвищенням кваліфікації, наданням освітніх і медичних послуг, науковими розробками, захистом екології тощо.

Іноземні громадські організації здійснюють міжнаціональний перерозподіл доходів з метою надання гуманітарної допомоги й фінансування соціальних проектів в України. Обсяг коштів, що перерозподіляються, поки що незначний.

Вплив іноземних фірм на рівень соціальної безпеки в Україні на рівні створення умов для формування високих доходів полягає в наступному. По-перше, вони здійснюють інвестиції, що розширює можливості українців з отримання доходів. По-друге, іноземні фірми забезпечують імпорт ринкових інститутів, технологій і принципів діяльності. По-третє, вони надають консультативну, інформаційну й інші типи допомоги своїм українським партнерам (перш за все, тим, що забезпечують збут їх продукції), розвивають мережі збуту, видобуток сировини, виробництво напівфабрикатів тощо в співпраці з місцевим бізнесом. В четверте, іноземні фірми здійснюють підготовку й перепідготовку кадрів, розвивають соціальну інфраструктуру, фінансують окремі науково-технічні проекти тощо.

На рівні міжнаціонального перерозподілу доходів іноземні фірми з метою створення позитивного іміджу підтримують культурні, освітні і соціальні проекти, проте це практично не впливає і не може суттєво вплинути на рівень соціальної безпеки в Україні.

Регулювання доходів населення України іноземними громадянами має вельми обмежений характер і зводиться переважно до міжнаціонального перерозподілу доходів: іноземці здійснюють пожертви добродійним організаціям, що діють в Україні. Це також майже не впливає на рівень соціальної безпеки.

Підсумовуючи, слід зазначити, що вплив зовнішнього регулювання доходів населення на рівень соціальної безпеки України потенційно є загрозою, оскільки здійснюється, виходячи з національних інтересів інших країн. Чим сильніший цей вплив, тим потужніше представлені іноземні інтереси в Україні.

Якщо структурувати вказаний вплив, можна побачити, що заходи, спрямовані на розвиток демократії, громадянського суспільства, конкурентного порядку, соціального партнерства, вирівнювання соціально-економічних сил, сприяють збільшенню рівня соціальної безпеки України. Водночас наявність багаточисельних механізмів та інструментів просування національних інтересів інших держав в Україні знижують ступінь соціальної безпеки.

Неможливо повністю позбавити Україну від зовнішнього регулювання доходів населення, проте виважені, добре сплановані і системні дії органів державної влади здатні зменшити негативний та посилити позитивний вплив цього регулювання на рівень соціальної безпеки.

Література:

1.  Губін К. Г. Баланс соціально-економічних сил як одна із засад економічної безпеки України / К. Г. Губін // Перспективні розробки науки та техніки – 2008 : II міжнар. наук.-практ. конф., 7-15 листопада 2008 р. : Матеріали конф. – Перемишль : Nauka i studia, 2008. – Т. 6. – С. 54–59.

2.  Губин К. Г. Рыночная система регулирования доходов населения: субъекты и основные составляющие / К. Г. Губин // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Економічна серія. – 2006. – № 719. – С. 26–32.

3.  Доклад о развитии человека 2005. Международное сотрудничество на перепутье: помощь, торговля и безопасность в мире неравенства / Пер. с англ. – М. : Издательство "Весь Мир", 2005. – 416 с.

4.  Доходи та заощадження в перехідній економіці України / В. Бандера, В. Буняк, З. Ватаманюк, О. Ватаманюк ; за ред. С. Панчишина і М. Савлука. – Львів : Видавництво Львівського університету iм. I. Франка, 2003. – 406 с.

5.  Левашов В. Социальная политика доходов и заработной платы / В. Левашов. – М. : Центр экономики и маркетинга, 2000. – 360 с.

6.  Политика доходов и заработной платы: учебник / Под ред. П. В. Савченко и Ю. П. Кокина. – М. : Юристъ, 2000. – 456 с.

7.  Тютюнникова С. В. Формирование доходов населения в условиях рыночной трансформации / С. В. Тютюнникова. – Х. : Основа, 1999. – 273 с.