УДК 330.33.012.-058.244.6.

АКТУАЛЬН ПРОБЛЕМИ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

Л.І. Полятикіна. Кандидат економічних наук, доцент

Сумський національний аграрний університет

Анотація. В статті досліджено актуальні проблеми та проведено аналіз основних умов організації діяльності фермерських господарств, функціонування та перспективи їх розвитку, обґрунтування напрямів збільшення обсягів виробництва.

Ключові слова: фермер, фермерське господарство, діяльність, перспективний напрямок, прибутковість, проблеми, економіка,рентабельність.

I. Вступ Фермерство – справа людей відданих своїй діяльності. Механізм створення та функціонування фермерських господарств в сучасних економічних умовах має свої особливості та відмінності. Сучасний стан сільського господарства дає можливість передбачати у розвитку фермерства один із шляхів майбутнього перспективного розвитку. Закон України «Про Фермерське господарство» від 16.06.2003 р. № 973-IY визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України. Проблеми організації діяльності фермерських господарств, вирішення яких є життєвою необхідністю, досліджуються в працях як вітчизняних так і зарубіжних вчених. Науковцями, що займаються вивченням вказаних проблем є Брюховецький І.М., Гайдуцький П.І., Г.М., Головко, Дем`яненко М.Я., Коцупатрий М.М., Ковбаса О.М., Т.Г. Маренич, М.Ф. Огійчук, Пономаренко Н.М., Саблук П.Т.

II Постановка задачі Метою статті є визначення та аналіз актуальних проблем і умов організації діяльності, створення, функціонування та перспектив розвитку фермерських господарств, обгрунтування напрямків збільшення обсягів виробництва, формування власного ринку збуту продукції. В статті розглянуті особливості створення , функціонування оподаткування та розвитку фермерських господарств, детально висвітлені основні проблеми та особливості.

III. Результати Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп. Воно діє на основі Статуту. Відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законами та іншими нормативно-правовими актами України

Бухгалтерський облік у фермерському господарстві можна вести за такими формами: простою, спрощеною, за спрощеним Планом рахунків, за повним Планом рахунків. Просту форму обліку (без використання подвійного запису) застосовують господарства, у яких працюють власник (голова ) та члени його родини (без залучення найманих працівників).

Основним організатором фермерської підприємницької діяльності в Сумській області є обласна громадська організація «Асоціація фермерів та приватних землевласників Сумської області».

За даними Головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації наявність фермерських господарств по районах Сумської області представлена в таблиці.

Наявність фермерських господарств по районах Сумської області на 1 січня 2008 року

	Кількість зареєстрованих господарств		Площа землі в користуванні, га		Припадає в середньому на одне господарство, га			Довідково: на 1 січня 2007р.
			сільгоспугідь	у т.ч. ріллі	сільгоспугідь		у т.ч. ріллі	кількість господарств	площа сільгоспугідь, га
По області	753		104643	99441	139,0		132,1	746	101099
м. Суми	7		671	671	95,9		95,9	6	312
Райони
Білопільський	56		10757	10346	192,1		184,8	54	] 4297
Ьуринський	104		17714	17347	170,3		166,8	106	І7418
Великописарівський	37		9692	9620	261,9		260,0	37	8523
Глухівський	22		1969	1926	89,5		87.5	23	2041
Конотопський	67		5135	4959	76,6		74,0	67	4906
Краснопільський	35		8488	7870	242,5		224,9	34	8717
Кролсвсцький	28		1939	1722	69,3		61,5	зо	1459
Лебединський	64		7739	6386	120,9		99,8	57	8134
Липоводолинський	44		2900	2662	65,9		60,5	44	2984
Иедригайлівський	25		2160	2134	86,4		85,4	26	1422
Охтирський	19		1288	1109	67,8		58,4	20	1195
Путивльський	27		1401	1401	51,9		51,9	33	1997
Роменський	75		20644	20180	275,3		269,1	78	19614
Ссрсдино-Будський	—		—	—	—		-	-	-
Сумський	83		8551	7785	103,0		93,8	75	4810
Тростянецький	20		1393	1333	69,7		66,7	19	1189
ІІІосткинський	10		1260	1091	126,0		109	11	1310
Ямпільський	30	942		899		31,4	30	26	681

Членами фермерського господарства є подружжя. їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону. Важливою особливістю організації селянських, фермерських господарств є їх сімейний, родинний характер. Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати постійне місце проживання в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства.

Професійний відбір громадян, які виявили бажання створити фермерське господарство, проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств, склад якої формується і затверджується районною (міською) радою. До складу професійної комісії з питань створення фермерських господарств включаються представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, представники Асоціації фермерів та приватних землевласників і громадських організацій.

Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а в трудонедостатніх населених пунктах п'ять років) та фермерським господарствам з відокремленими садибами надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. За рахунок місцевих бюджетів фермерським господарствам може надаватися допомога у будівництві об'єктів виробничого і невиробничого призначення, житла, проведенні заходів щодо землеустрою. Державна підтримка фермерських господарств здійснюється через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств. Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються фермерським господарствам на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі.

На безповоротній основі кошти надаються на такі цілі: відшкодування вартості розробки проектів відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства; відшкодування частини витрат, пов'язаних із сплатою відсотків за користування кредитами банків, та часткову компенсацію витрат на придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля, будівництво тваринницьких приміщень, пільгові умови кредитування, страхування фермерських господарств; підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів фермерських господарств у сільськогосподарських навчальних закладах; розширення досліджень з проблем організації і ведення виробництва у фермерських господарствах; забезпечення гарантій при кредитуванні банками фермерських господарств; забезпечення функціонування Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та його регіональних відділень.

Поворотна допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені Статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох до п'яти років.

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року надає інформацію про прийняття особливо важливого документу для фермерських господарств «Про внесення змін до Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам».

Громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.

Фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, зобов'язані: забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; сплачувати податки та збори; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; не допускати зниження родючості грунтів та зберігати інші корисні властивості землі; дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції; дотримуватися правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель.

Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних.

IV. Висновки Таким чином, організація діяльності фермерських господарств ставиться на міцну організаційну основу, має досить широку законодавчу базу та нормативне регулювання. Визначення та аналіз основних умов організації діяльності, функціонування та перспективи розвитку, обгрунтування напрямків збільшення обсягів виробництва, формування власного ринку збуту продукції є основною метою створення фермерських господарств та вимагає негайного вирішення актуальних проблем їх функціонування.

Література

1.Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06. 2003 № 973 – IV.

2.Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам» від 1 березня 2007 р. № 349.

3.Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навчальний посібник./ Під редакцією професора І.М. Брюховецького. – Суми: Обласна друкарня, Видавництво «Козацький вал», 2001.-474 с.