Экономические науки/Региональная экономика

аспірант Прохорова М.С.

Харківська національна академія міського господарства,Україна

Елементи функціонального перетину терміну рекреація

Необхідність додаткового дослідження термінологічного апарату в сфері рекреації викликана відсутністю чітких формулювань у рекреаційній галузі на законодавчому рівні, що веде до непорозумінь у сфері оподаткування та надання пільг, розрахунків видатків до бюджету. Розглянемо основні існуючі визначення, пов’язані з рекреацією. В науці відсутність чіткого термінологічного апарату надає науковцям поле для подальших дискусій, а на регіональному рівні призводить до використанні земель рекреаційного призначення в інших цілях, що часто веде до знищення природного багатства держави. Словники та енциклопедії [4,16,17] дають визначення рекреації через призму науки, якій присвячені. Це підкреслює багатогранність і широкий спектр застосування терміну. Спільним для всіх трактувань, є те, що рекреація це відновлення сил людини. Далі думки учених розходяться і термін навантажується уточненнями і доповненнями. Розглянемо основні з них з аналітичної точки зору.

На території СРСР найбільшого поширення набуло визначення, надане вченими Мироненко Н.С. Твердохлєбовим І.Т.[8]. За визначенням авторів, рекреацією є сукупність явищ і стосунків, які виникають в процесі використання вільного часу для оздоровчої, пізнавальної, спортивної і культурно-дозвільної діяльності людей на спеціалізованих територіях, що знаходяться поза населеним пунктом, а саме місцем їх постійного проживання. Велика Радянська Енциклопедія надає трактування терміну рекреації дане Крівошєєвим В.М. і Ліхановим Б.Н., як відпочинок, відновлення сил людини, витрачених в процесі праці [17]. Відзначимо, що це визначення стало підґрунтям досліджень рекреації на території СРСР. Поза сумнівом, за минулий час воно зазнало доповнень і змін, але і досі не втратило своєї актуальності і історичної ваги. Особливу увагу варто приділити наступним фактам:

· рекреація – поняття, що змінює свою суть залежно від сфери, в якій застосовується;

· рекреація не є якою-небудь певною дією, а охоплює широкий спектр занять, відмінних по видах і інтенсивності навантажень;

· рекреація сприяє розвитку особи людини тим самим підвищуючи не лише соціальну і фізичну активність індивіда.

Рекреація на державному рівні сприяє зростанню добробуту населення. Окрім того рекреація включає в себе таке поняття як відпочинок. На думку Ніколаєнко Т.В., шлях і типи здійснення рекреації індивідами не залежать від інтенсивності праці [18]. Останнє твердження, на думку автора тез, не є цілком коректним. Погоджуючись з тим, що рекреація і способи її здійснення є загальнодоступними варто виділити той факт, що вибір стилю (характеру, вигляду) рекреаційної діяльності знаходиться в залежності не лише від інтенсивності праці людини, але і від його психофізичного і емоційного стану.

Російські вчені Кусков А.С., Голубева В.Л., Одінцова Т.Н. відзначають, що рекреація (від латів. recreation - відновлення) є відновленням витрачених людиною сил, а також накопичення певного запасу цих сил для подальшого розвитку фізичного і інтелектуального потенціалу [6]. Автори зв'язують процес рекреації з окремо визначеним простором, і акцентують увагу на рекреаційному зонуванні території [5, с.48]. На думку Кускова А.С. і Лисикової О.В. економічна функція рекреації реалізується в підвищення працездатності населення та скороченні рівня захворюваності. Як наслідки цього процесу прискорюється розвиток певної території країни, зростає зайнятість населення шляхом залучення його до сфери обслуговування, а також в сфери, опосередковано пов'язані з рекреацією, збільшуються доходи населення в рекреаційних районах [5,с. 46-47]. Автор погоджується з думкою науковців Мамутова В.К., Амоши О.І., Демент'єва Т.М., які пропонують розглядати рекреацію не лише як діяльність індивіда направлену на відновлення шляхом реалізації потреби в рекреації, але і з комерційної точки зору, як діяльність підприємств, направлену на отримання прибутку від надання послуг в рекреаційній сфері [11, с.24, 12, с.6-7]. Окрім того, необхідним доповненням, на думку автора дослідження є така економічна функція рекреації як залучення іноземного інвестиційного капіталу в рекреаційну галузь.

Розширене трактування терміну рекреація надано в Енциклопедії туризму Зоріним І.В. і Квартальним А.В., де автори систематизують основні точки зору розуміння рекреації як:

1) розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальнихі емоційних);

2) будь-яка гра, розвага, використані для відновлення фізичних і розумових сил;

3) найбільший сегмент індустрії дозвілля, що швидко розвивається, звязаний активнним відпочинку на відкритому повітрі, що припадає переважно на вихідні;

4) перебудова організма і людських популяцій, що забезпечує можливість активної діяльності за різних умов, характері і змінах оточуючого середовища [4].

Рекреація щільно переплетена з такими поняттями як відпочинок й туризм і це викликає наукові дискусії. Розглянемо думки окремих авторів з цього приводу. На думку представників російських наукових шкіл Кускова А. С., Голубєвої В. Л., Одинцової Т. Н., Ніколаєнко Т.В. рекреація, будучи поняттям ширшим, ніж туризм включає його, при цьому здійснюючись через його окремі види [6,18]. Зв'язано це із спільним використанням ресурсних баз і різних засобів, тобто одна і та ж сама територія використовується для задоволення рекреаційних і туристських потреб, різні види туризму є рекреацією [2,6,18,3]. Уточнимо, що рекреація, залежно від типу реалізації вимагає наявність певних природних ресурсів. Мусієнко М.М. дає трактування терміну рекреація як системи заходів зв'язаних з використанням вільного часу людей для оздоровлення, культурно-пізнавальної діяльності на спеціалізованих територіях за межами місць їх постійного проживання [ 10, с.281], і є прихильником системного підходу до територіальної прив'язки рекреації. На думку автора це вірний підхід, бо рекреант використовує природні ресурси певної території.

Як соціально-економічне явище на практиці вченими Гаман П. В., Кифяк В.Ф., Бевз Г. М., Герасим Г. З., Кашуба Я. М. рекреація визначена як складна система з певними рисами, що стимулює розвиток економічної діяльності того регіону, в межах якого здійснюється [3, 7, 1 с.23]. Бевз Г.М., Герасим Г.З., Кашуба Я.М. вносять до поняття рекреації наступні доповнення беручи за основу факт розгляду рекреації як процесу відпочинку у вільний від роботи час:

- рекреація містить в собі простір, на якому здійснюється;

- рекреація має свідомий та спонтанний характер;

- рекреація це часовий відрізок, в процесі якого людина відпочиває у вільний від роботи час.

За їх думкою «… системна інтеграція компонентів процесу відновлення життєвих сил людини під час її відпочинку служить основним рекреаційним принципом [1, с.24]». Апелюючи до етимологічного походження поняття рекреація, українські вчені також дають свою точку зору на створення термінологічного апарату. Мармуль Л.О., Сарапіна О.А., Стафійчук І.В. підкреслють складність надання всеосяжною і ідеально чіткою формулювання терміну [9,13]. Вивчення рекреації деякими українськими ученими проводиться окремо від туризму, при цьому туризм є формою рекреації направленою на задоволення рекреаційних потреб. Виступаючи складником рекреації туризм являє собою самостійну галузь нематеріального виробництва [13, 44 с.52, 9 с.7].

Виходячи з того факту, що в усіх галузях і сферах людського життя наразі постійно відбуваються процеси глобалізації та спираючись на тенденцію рекреації до комерціалізації, що веде ще до більшого злиття термінологічного апарату туристської і рекреаційної галузей, можна говорити про наближення вітчизняного туристичного ринку до Європейських стандартів. Отже, відмітимо, що найближчим часом, на думку автора, важливим державним питанням стане злиття термінологічного апарату та застосування всесвітньо прийнятої термінології у рекреаційній та туристичній областях, що чітко відповідає цілям, описаним ст.18. Закону про туризм [15]. На думку автора назріла необхідність створення єдиного термінологічного апарату для рекреаційної та туристичної галузей на глобальному рівні.

Література:

1.Бевз Г. М., Герасим Г. З., Кашуба Я. М. Організація рекреаційних заходів у системі соціальної роботи: Навч. Пос. – Львів: ПАІС, 2006. – 132 с.

2.Ващенко В.П. Рекреаційні комплекси світу. Опорний конспект. Навчально-методичне видання. Вид. центр КНТЕУ. 2004р. – 205 с.

3.Гаман, П. Формування міського рекреаційно-курортного і туристичного господарства // Управління сучасним містом. – 2004. – № 2. – С. 242.

4.Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 368 с.

5.Кусков А.С., Лысикова О.В. Курортология и оздоровительный туризм: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2004. – 320 с.

6.Кусков А.С., Голубева В.Л., Одинцова Т.Н., Рекреационная география.Изд - Флинта, 2005г.- 493 с.

7.Кифяк В.Ф. Сфера рекреаціі та туризму як складова регіональної економічної системи. Формування ринкових відносин в Україні №11 (66)/2006

8.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М., Изд-во Моск. Ун-та, 1981 г. С ил., 207 с.

9.Мармуль Л.О., Сарапіна О.А. Організаційно-економічни механізм функціонування туристично-рекреаційних підприємств: Монографія. – К.: ННЦ ІАЕ, 2006. – 182 с.

10.Мусієнко М.М. та ін. Екологія: Тлумачний словник.- К.: Либідь, 2004.-376 с.-Укр. і рос. мовами.

11.Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації: Зб. наук. пр. / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень; Ред. кол.: Мамутов В.К. (відп. ред.) та ін. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – 341 с.

12. Мамутов В.К., Амоша О.І. Демент'єва Т.М. та ін. Рекреация. Социально-экономические и правовые аспекты. Киев. НАН Украины. К.: «Наукова думка», 1992 р.

13.Стафійчук І.В. Рекреалогія Навч.пос. – К. Альтпрес. – 2006. – 264 с.

14.Смаль І. В. Рекреація і туризм: короткий тлумачний словник термінів і понять.-Ніжин:Вид.НДУім.М.Гоголя,2006. 80с.

15.http://zakon.rada.gov.ua Закон України «Про туризм»

16.http://www.onelook.com/ Електронні словники Європи та Америки

17.http://slovari.yandex.ru/ Електронні словники російського видання

18.http://tourlib.net/books_tourism/recreation1.htm Т.В. Николаенко Процесс рекреационного освоения региона (на примере Крыма). - Симферополь, 1998