Мехеда І.О.

Кременчуцький державний політехнічних університет ім. Михайла Остроградського, Україна

Стимулирование сбытовой деятельности предприятия

Компанії, які ставлять перед собою довгострокові цілі виживання на ринку й отримання прибутку, потребують системи контролінгу для забезпечення ефективної роботи. Контролінг – функціонально відокремлений напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язаний з реалізацією фінансово-економічної коментуючої функції в менеджменті для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень[1, с.6].

Контролінг повинен бути на кожному підприємстві від середнього рівня й вище. Він дає змогу керівництву володіти ситуацією й швидко отримувати відповідь на будь-яке питання, пов'язане з витратами або управлінням діяльністю підприємства. Це дає можливість ухвалювати рішення буквально в лічені хвилини. Для ефективного впровадження контролінгу необхідно виконати наступні етапи.

Етап 1 - прийняття рішення. Процес впровадження починається з прийняття рішення про розробку системи контролінгу на підприємстві.

Сприятливим моментом для початку побудови системи контролінгу є поява перших слабких сигналів (індикаторів) про можливі ризики для успішного функціонування підприємства. Мова йде як про внутрішні, так і зовнішніх по відношенню до підприємства сигнали, проявляються, як правило, в слабо помітних тенденціях та ознаки.

Етап 2 - входження контролінгу в «двері» підприємства. Після того як прийнято рішення про розробку системи контролінгу та призначені виконавці, починається етап формування інструментальної бази контролінгу. Створення служби контролінгу не тотожні створенню системи контролінгу на підприємстві в цілому.

Перш ніж впроваджувати інструменти контролінгу в практику менеджменту, необхідно їх розробити і адаптувати до конкретних умов підприємства. У першу чергу мова йде про розробку наступних інструментів: 1) системи планування і бюджетування на підприємстві (мається на увазі як стратегічне, так і оперативне планування); 2) методики розрахунку маржинального прибуток на підприємстві в цілому, по окремим підрозділам, продуктам, клієнтам і ринкам; 3) методів розрахунку витрат за видами, місцями виникнення і продуктів; 4) системи звітності, орієнтованої на конкретних користувачів всередині підприємства; 5) методики розрахунку ефективності інвестицій та поточної діяльності підприємства; 6) методики аналізу відхилень планових і фактичних показників і т.п.

Всі інструменти контролінгу, які розробляються для конкретного підприємства, повинні бути визнані користувачами.

Етап 3 - «вживання» контролінгу в поточну діяльність підприємства. На цій фазі контролери повинні продемонструвати дієвість розроблених інструментів і переконати менеджерів у необхідності їх застосування в практичній діяльності. Перерахуємо основні ознаки «вживання» контролінгу в поточну діяльність підприємства: 1) чітка і ясна мову надання результатів діяльності аналізованих об'єктів; 2) переконлива для менеджерів підприємства інтерпретація результатів діяльності їх підрозділів; 3) поява у контролерів певної незалежності та елементів наполегливості в аргументації; 4) прояв з боку «клієнтів» (менеджерів) дружнього і довірчого ставлення до контролерам; 5) готовність до співпраці та комунікацій.

Етап 4 - зміцнення позицій. Про настання цієї фази свідчать наступні ознаки: 1) задоволення менеджерів результатами діяльності контролерів помітно зростає; 2) з'являється взаємна довіра, зростає обсяг спільних робіт та комунікацій; 3) стає помітним поліпшення результатів роботи підрозділів, які користуються послугами контролерів; 4) керівництво підрозділів підприємства у своїй оперативній діяльності не може більше обходитися без контролерів; 5) служба контролінгу отримує більш високий ієрархічний рівень в організаційній структурі підприємства, розширюється спектр розв'язуваних завдань; 6) контролери стають визнаними партнерами менеджерів; 7) на підприємстві говорять про гарну та корисну роботи підрозділу контролінгу.

Поява перерахованих вище ознак говорить про те, що відбулося зміцнення позицій системи контролінгу: організаційно та інструментально створена служба контролінгу, а система контролінгу отримала визнання і поширення в підрозділах підприємства.

Етап 5 - зростання значущості та обсягу функцій контролінгу. Для багатьох підприємств настання цієї фази в розвитку контролінгу - вірогідна, але ще досить віддалена перспектива. Проте аналіз практики контролінгу на провідних підприємствах індустріально розвинених країн Заходу дозволяє виділити деякі ознаки настання фази росту: 1) контролер виступає в якості лідера і модератора при формуванні рамкових показників діяльності підприємства на плановий період; 2) контролери освоюють нові сфери діяльності на підприємстві, наприклад контролінг поширюється у функціональних підрозділах: виникає контролінг маркетингу, контролінг логістики і т.п.; 3) налагоджується співробітництво з вищими менеджерами при розробці довгострокових цілей підприємства; 4) в рамках служби контролінгу з'являються підрозділи стратегічного контролінгу.

На більшості вітчизняних підприємств, що знаходяться на початкових етапах розробки та впровадження контролінгу, завдання останнього зводяться до створення і апробування методик обліку витрат і результатів у різних аспектах діяльності підприємства.

Література:

1. Ананькина Е.А., Данилочкин С.В., Данилочкина Н.Г. Контроллинг как инструмент управление предприятием; Под ред. Данилочкиной Н.Г.-М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998,-279с.

2. Гулін Д.В., Максименко О. П. Система контролінгу на промисловому підприємстві // Маркетинг в Україні. - 2000.- №4. - с.20-24.

3. Карминский А.М., Фалько С.Г. Контроллинг.-М.: Финансы и статистика, 2006.-336с.