Экономические науки/10. Экономика предприятия

Новікова А.О.

Одеський національний політехнічний університет

Сучасний інноваційний розвиток України.

В даний період інноваційна система України переживає не найкращі часи свого становлення та розвитку, що пов’язано, перш за все з політичними подіями та постійними процесами перерозподілу влади на рівні Кабінету Міністрів України. Постійний перерозподіл сфер впливу як міністерствами, відомствами, так і їх керівними особами не дозволяє створити дану систему як систему організаційно-економічного та інформаційного забезпечення розвитку інноваційних процесів на рівні держави, а тим паче – дати змогу даній системі розвиватися, поширюватися і ефективно працювати в ринку і на ринок України. Ринок інновацій, дякуючи тому, що він «ринок», дозволяє собі формувати свої власні тенденції розвитку, не надіючись на державну підтримку, а ще й допомагаючи державним органам забезпечувати виконання ними своїх, не зрозумілих з точки зору стратегічного менеджменту, місій, виписаних у законодавчих та виконавчих документах при їх створенні.

Так в таблиці 1, показана інноваційна активність промислових підприємств з 2005 – 2007 роках.

Таблиця 1 - Інноваційна активність промислових підприємств

	2005	2006	2007
Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, %	8,2	10	11,5
Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %	-	6,7	6,7
Освоєно інноваційні види продукції, найменувань з них нові види техніки	3152 657	2408 786	2526 881
Впроваджено нові технологічні процеси, процесів у т.ч. маловідходні, ресурсозберігаючі	1808 690	1145 424	1419 634

З таблиці 1 ми бачимо, що взагалі активність промислових підприємств в розрізі за три роки зросла на 40,25 %, це якщо порівняти 2005 з 2007 роком. Так в 2006 році це зростання склало 21,95 %, а в 2007 – 15 %. Це є позитивним, явищем так як говоре про те, що промисловість України не стоїть на місці вона розвивається і що приведе до економічного зростання. Однак ці показники всеодно менше порогового значення – 25 %, і набагато нижче від аналогічного показника розвинутих країн – 70 – 80 %.

Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, не змінилася, однак, як ми бачимо, що в 2005 році її взагалі не спостерігалося. Тому поява її в 2006 році говорить про інноваційну зацікавленість промислових підприємців.

Однак, як видно, що інтерес до освоєння нової техніки, продукції, чи технологій, знизився в 2006 році знизився на 744, що складає - 23,60 %, але в 2007 році спостерігається збільшення на 4,90 %, тобто на 118. Це позитивна тенденція, однак в порівнянні з 2005 роком, зацікавленість на 626 менше. Освоєність нової продукції в 2007 році складає лише 80,14 %, того що було в 2005. А от нової техніки освоєно більше в 2007 році – 881, що на 12,09% більше ніж в 2006 та на 34,09 % більше від 2005 року.

А от впровадження нових технологічних процесів, процесів, майже вдвічі менше ніж освоєних, це говорить про те, що ми майже нічого не створює мого нового. Однак ця проблема виступає не з-за того, що ми не зацікавлені в створенні, чогось нового, а в деяких проблемах саме інноваційної діяльності в Україні, а саме:

- відсутність науково-методологічної бази формування інноваційної системи;

- в Україні не завершились процеси перерозподілу власності;

- відсутність системності у здійснюваних державою заходах щодо реалізації інноваційного потенціалу національної економіки;

- державне управління інноваційною діяльністю здійснюється без чітко сформульованої стратегії науково-технологічного та інноваційного розвитку, інтегралу її реалізації, послідовної на виваженої зовнішньої та внутрішньої економічної політики;

- державне управління інноваційною діяльністю забезпечується за галузевим принципом;

- проблеми з фінансуванням, з – за того, що в нас до сих пір політична нестабільність в країні, інвестори з закордону бояться вкладати свій капітал – занадто великий ризик.

Далі зробимо аналіз науково - технічної діяльності країни за цей же проміжок часу, з 2005 по 2007 роки.

Таблиця 2. Науково – технічна діяльність

	2005	2006	2007
Витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт, млн. грн.	4386,3	5164,4	6149,2
Чисельність виконавців наукових та науково-технічних робіт, осіб, з них: - дослідників - технарів - допоміжного персоналу - докторів наук - кандидатів наук	170579 85246 20266 32052 4180 16983	160788 80497 19748 30204 4265 16961	155549 78832 17988 28896 4390 16989

Так витрати на виконання наукових робіт збільшилися в 2006 році на 778,1 млн. грн.., в 2007 на 984,8 млн. грн.. Але це не обов’язково говорить про збільшення самих науково – технічних робіт, у зв’язку з появою нових проектів. Це збільшення може бути результатом інфляції, яка на даний момент в країні зростає.

Як ми бачимо, що чисельність виконавців набагато зменшилася на -8,81 %, це може говорити про низьку оплату, не зацікавленість в діяльності або в необізнаності. Взагалі на зниження вплинуло зменшення дослідників та технарів. Але збільшилася кількість наукового персоналу: докторів та кандидатів наук.

Як видно інноваційний розвиток нашої країни залежить від багатьох факторів, однак існують шляхи подолання цієї проблеми такі, як: вдосконалення нормативно-правової бази для забезпечення розвитку інноваційної системи України; необхідність системного і послідовного впровадження функціональних принципів державного управління інноваційною діяльністю; органічне включення всіх окремих елементів інноваційного розвитку в єдину активно і цілеспрямовано функціонуючу національну інноваційну систему, що можливо лише за умови дії потужних системо утворюючих факторів.

Література:

1. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання. – К.: ІЕП НАН України, 1999.

2. Статистичний щорічник України за 2006 та з а 2007 р. – К.: Консультант.

3. Федулова Л.І. Інноваційний розвитку промисловості України: тенденції та закономірності//Актуальні проблеми економіки. – 2007.- №3(69).-с.82