Економічні науки/12.Економіка сільського господарства

Аспірант М.В.Мозгова

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П.Могили

Оцінка гумусного стану ґрунтів земель сільськогосподарського призначення.

Досліджувана нами Миколаївська область посідає провідне місце у економіці країни, оскільки володіє найголовнішим природним багатством –землями сільськогосподарського призначення, на противагу іншим областям, які за багатством мінерально-сировинних ресурсів виводять Україну на одне з провідних держав світу, яке оцінюється у 8 балів за 10-бальною шкалою, а за запасами основних видів корисних копалин в розрахунку на душу населення держава посідає одне з перших місць у Європі.

Гумус – це головний акумулятор енергії, його кількість в ґрунті визначає їх родючість. Звідси, оцінюючи гумусний стан ґрунтів в Миколаївській області, ми отримаємо інформацію щодо їх продуктивних можливостей в розвитку екоіндустрії. На початковому етапі, нами була зібрана і оброблена інформація щодо вище означеного, отримані результати свідчать, що існуючі статистичні дані в багатьох випадках є неточними, при цьому більшість їх належить різним органами державної влади. Так, за даними інституту ґрунтознавства та агрохімії та Українського державного об’єднання «Украгрохім» вміст гумусу в орному шарі Миколаївщини в середньому дорівнює 3,3 % і тим самим посідає шосте місце серед інших областей України (табл. 1).

Таблиця 1.

Рейтинг областей України щодо вмісту гумусу в орних ґрунтах

Місце згідно динаміки вмісту гумусу	Область	Вміст гумусу, %
1 місце	Харківська	4,6
2 місце	Кіровоградська	4,4
3 місце	Донецька Луганська	4,2
4 місце	Одеська	3,8
5 місце	Запорізька	3,4
6 місце	Миколаївська	3,3

А в «Програмі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Миколаївської області на 2000-2010 роки», яка розроблена на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.08.98 № 671-р вказано, що вміст гумусу в ґрунтах області складає в середньому по області 3,9%. Відповідно, в національній доповіді «Про стан навколишнього природного середовища в Миколаївській області в 2001 році» вміст гумусу в ґрунтах області визначається переважно від 1,5 до 5%. При цьому далі по тексту вказується, що «…на ґрунти з середнім та підвищеним вмістом гумусу - 4-6% в цілому по області приходиться близько 990 тис. га.». При цьому, в «Програмі розвитку земельних відносин на 2007-2010 рр.» визначено, що вміст гумусу складає в середньому по області 3,2 %, а далі по тексту вказується, що у ґрунтах Врадіївського району вміст гумусу - 5,3%, Кривоозерському - 4,9%, Доманівському - 4,0%, Первомайському - 4,5%, Арбузинському - 4,5% . В той же час в аналізі екологічного стану земельного фонду Миколаївської області проведеного інститутом землеустрою наводиться інформація, що «… чорноземи звичайні, які є найбільш поширеними в області, мають вміст гумусу від 4,5 до 5,4%, а чорноземи південні 2,4-4,3%». [1].

Ці статистичні розбіжності щодо вмісту гумусу в ґрунті Миколаївської області на жаль знижують ефективність нашого маркетингового дослідження щодо визначення потенціалу земельних ресурсів та відповідно його результати набувають рекомендаційного характеру.

Зважаючи на означене для підвищення якості наукового дослідження нами було обрано наступний напрям – визначення бонітету ґрунту області, тобто показника якості ґрунту, що виражається в балах по відношенню до найкращого ґрунту, бал якого береться за 100. Бонітування ґрунтів (від лат. bonitas - доброякісність) – це одна зі складових частин державного земельного кадастру, яка й складе наукову основу нашого дослідження.

Родючість орних угідь у розділі адміністративних районів Миколаївської області в балах наведено в табл. 2. Згідно даних таблиці, зробимо висновок, що враховуючи, що середній бал ґрунтів за родючістю в Україні складає 41, то у Миколаївській області цей показник вищий в 1.4 рази.

Таблиця 2.

Родючість орних угідь по районах Миколаївської області, балів

Район	На суходолі	На зрошуваних землях	Середній
Арбузинський	56	-	56
Баштанський	55	80	58
Березанський	54	-	54
Березнєгуватський	56	82	58
Братський	56	-	56
Веселинівський	59	-	59
Вознесенський	54	81	57
Врадіївський	56	-	56
Доманівський	54	81	57
Єланецький	55	-	55
Жовтневий	55	79	61
Казанський	55	-	55
Кривоозерський	63	-	63
Миколаївський	56	83	60
Новобузький	56	83	56
Новоодеський	54	78	56
Очаківський	52	78	54
Первомайський	57	85	59
Снігурівський	56	80	65
По області	56	80	58

Таблиця наведена в оригіналі з праці [ 1, C.84].

Підсумовуючи результати дослідження зроблені наступні висновки: в Миколаївській області екологічно безпечною землеробською зоною є землі сільськогосподарських угідь північного району Миколаївської області, який охоплює Арбузинський, Братський, Врадіївський, Вознесенський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Новобузький, Первомайський адміністративні райони. Дана зона має високий агроекологічний потенціал, який підтверджується досліджуваними показниками:

- природні властивості ґрунту, який представлений переважно чорноземами;

- потужність гумусного шару, яка характеризується високою потенціальною родючістю.

Список використаних джерел.

1. Мась А.Ю. Аналіз екологічного стану земельного фонду Миколаївської області. - Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку Причорноморського регіону: Матеріали наукового збірника, присвяченого пам’яті В.І. Вернадського. – Т.1. Вип.1. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. – С.83-86.