Кобец В. С. к. е. н. доц. , Краснов О.М. ас.

Донбаський державний технічний університет

Статистика проблеми використання

податкової соціальної пільги

До нинішнього року громадяни платили податки відповідно до декрету Кабінету міністрів "Про прибутковий податок з громадян", прийнятий ще 26 грудня 1992 року. Декрет цей припускав пропорційну сітку оподаткування, залежно від величини доходів, від 10 до 40%. Не дивно, що в Україні залишилося так мало офіційних багачів. Ситуацію, що склалася, вирішили виправити і ввести єдину ставку податку в розмірі 13% - незалежно від рівня доходів. Це ставка перехідна, і з 2007 року вона зросте до 15%. Тобто в порівнянні з мінімальною старою вона все-таки вище. Інша справа, що раніше 10-процентний податок громадяни платили з місячного доходу тільки до 85 грн. Далі - більше. Тому підвищення мінімальної ставки з 10 до 13% в новому законі компенсоване введенням податкової соціальної пільги [1,4].

Згідно закону [3], ця пільга надається тим платникам податків, розмір заробітної платні яких не перевищує 140% встановленого прожиткового мінімуму і дорівнює 30% мінімальної заробітної платні. Якщо врахувати, що податкова соціальна пільга дорівнює 61 грн. 50 коп, це та сума, з якої не відніматиметься податок. В подальші роки цей рівень податкової пільги ростиме: в 2005 році він складе 50% мінімальної заробітної платні, в 2006-м - 80%, а в 2007-м - вже все 100%. А якщо ще припустити, що рівень мінімальної заробітної платні також підвищиться, то розмір податкової пільги повинен мати достатньо серйозну тенденцію до зростання [4].

Але це все справа майбутнього. Поки ж соціальна ефективність податкової соціальної пільги достатньо проблематична. Адже вона - не у розмірі податкової пільги, а в тому, скільки засобів поступить до бюджету сім'ї. Хай і побічно, у вигляді звільнення від сплати податку. А ця величина залежить не тільки від розміру пільги, але і від, на жаль, розміру зарплати. Наприклад, при зарплаті в 400 грн., яка далеко не є найменшою в Україні, "економія" завдяки такій пільзі складе трохи менше 10 грн [3].

При цьому слід врахувати і ще один момент. Закон, що набув чинності, остаточно встановив, що податок з доходу фізичних осіб – місцевий [3]. Відповідно, він в повному об'ємі залишається в місцевих бюджетах. В результаті ж втрати місцевих бюджетів очікуються в сумі 2 млрд. грн.

Можливо, для деяких категорій населення соціальна пільга стане майже рятувальним кругом. В першу чергу це торкається пенсіонерів, для які зайві 10 гривень є далеко не дрібними грошима. Крім того, в законі передбачені градації в розмірі і 150, і 200% від звичайної податкової соціальної пільги [3]. Так, пільга в розмірі 150% від загальної встановлена для інвалідів 1-2 груп, чорнобильців таких же жорстких категорій, ветеранів різних воєн, в'язнів концтаборів, студентів і що інших вчаться, вдів і вдівців, а також на кожну дитину-інваліда, дитини з багатодітної або неповної сім'ї, якщо дитина не досягла 18-річного віку. Відомою новацією була поява серед пільговиків потерпілих правозахисників, за умови, що вони нагороджені за своє мучеництво стипендіями. За це їх соціальна пільга може скласти в 2004 році 92 грн. 25 коп. [1,3,4].

Треба сказати, що законодавець і в цьому випадку був достатньо послідовним: велика частина громадян вказаних вище категорій і раніше користувалися пільгою по зниженню доходу на 5 неоподатковуваних мінімумів, що в гривнах все ж таки менше ніж сьогодні. І лише особи, потерпілі унаслідок чорнобильської катастрофи мали право до нинішнього року на зменшення оподаткованого доходу на 170 грн. (10 неоподатковуваних мінімумів), а в 2004 році - тільки на 92 грн. 25 коп.[6].

Права на додаткову соціальну пільгу позбавлені особи, потерпілі унаслідок чорнобильської катастрофи, віднесені до III і IV категорії, воїни-афганці, жінки, що мають одного або двох дітей у віці до 16 років. Змінений порядок отримання підвищеної пільги для сімей, що мають трьох і більш дітей. Як передбачають норми ст. 6 Закону № 889, на підвищену соціальну пільгу мають право обидва батько, в сім'ї яких росте троє і більш дітей (раніше таким правом міг скористатися один з батьків) [2,3,6].

Втім, незалежно від ступеня вживання пільги, для всіх громадян введено обмеження на можливість користування соціальною пільгою у випадку, якщо їх зарплата перевищує 140% місячного прожиткового мінімуму для працездатного віку. На жаль, на 2008 рік такою Верховною Радою ще не встановлений. І поки з'ясувати, хто ж має право на отримання податкової соціальної пільги, а хто немає, проблематично. Хоча ще в кінці вересня Державна податкова адміністрація затвердила наказ №461, що затвердив форму заяви про вживання податкової соціальної пільги. А 26 грудня Кабінет міністрів випустив ухвалу №2035, яким був введений в дію Порядок надання документів і їх складу при вживанні податкової соціальної пільги [1,2].

Література

1. Ирина Светикова. Налоговая социальная льгота: специфика и парадоксы. Журнал «Экономика / Анализ», ноябрь 2007 г.

2. Наталия Щербак. Для всех ли социальная льгота? Газета "Частный предприниматель", № 2, январь 2007 г.

3. Закон Украины «О налоге с доходов физических лиц» от 22.05.03 г. N 889-IV.

4. Вадим Голубченко. НДФЛ: Индексация заработной платы и НСЛ. Газета «Украинская бухгалтерия» №46 (617) от 15.11 2008.

5. Сергей Новиков. Обложение частных предпринимателей налогом с доходов. Украинский бухгалтерский еженедельник «Дебет-Кредит», июль 2004.

6. Татьяна Семёнова. О некоторых вопросах налогообложения физических лиц. Газета «Адвокат Бухгалтера», сентябрь 2008.