Швайцер О.С.

Одеський національний політехнічний університет

Основні напрямки логістичного менеджменту при створені логістичних систем на підприємстві

Останніми роками ефективний логістичний менеджмент визнаний ключовим елементом, необхідним для підвищення рентабельності і показників діяльності компаній, що відображають їх конкурентоспроможність.

Доцільно розглянути досвід зарубіжних країн, що мають досягнення в галузі логістики. Зазначимо, що у розвинутих зарубіжних країнах ці досягнення неоднакові. Вивчення діяльності 500 західноєвропейських компаній (26 % - компанії Німеччини, 20 % - Голландії, 17 % Великобританії, 16 % - Франції, 11 % - Бельгії, 10 % - Іспанії), які репрезентують 30 різних галузей економіки, показало існування чотирьох стадій розвитку логістики. На першій стадії, якій притаманне нерегулярне добове логістичне планування, перебувають 57 % обстежених фірм. На другій - 20 % компаній, що нерегулярно займаються питаннями логістики, але вживають заходів до її використання вже на тижневий термін, пов'язуючи свої дії з бюджетом і зниженням витрат виробництва. Третя й четверта стадії розвитку логістики характеризуються впровадженням інтегрованої системи, логістики, що охоплює доставку товарів від постачальника матеріалів до кінцевих споживачів готової продукції. На цих стадіях розвитку перебувають лише 23 % компаній. Вони розробляють довгострокові плани постачання (на місяць і триваліший термін), одночасно приділяючи велику увагу вивченню попиту. [1]

На визнання важливості логістичного менеджменту істотно вплинули декілька чинників: розвиток комп'ютерних технологій і прийомів кількісного аналізу; розробка системного підходу і концепція аналізу спільних витрат; визнання важливої ролі логістики в програмах компаній по обслуговуванню споживачів; зниження прибутку багатьох компаній із-за їх нездатності виявити функціональні області, в яких можна добитися скорочення витрат; поява важеля прибутковості, отриманого в результаті підвищення ефективності логістики, визнання того факту, що логістика може сприяти створенню конкурентної переваги компанії на ринку.

Концептуальною основою логістичного менеджменту є системний підхід, який включає теорію систем, проектування і структурування системи з метою найефективнішого використання простору та часу, організацію матеріальних і інформаційних потоків.

Ґрунтуючись на визначенні системи як сукупності елементів, що перебувають у відповідних відносинах та зв'язках між собою і які утворюють певну цілісність, що забезпечує емерджентні властивості системи, можна виділити деякі характерні властивості системи, зокрема логістичної, а саме:

- система завжди структурується на відповідні елементи системи;

- елементи системи в конкретний момент часу певним чином впорядковані;

- така організація елементів системи визначає зміст відносин та зв'язків;

- система як цілісна організація елементів формує нові емерджентні властивості як властивості цілісної системи, що не є притаманні жодному із елементів, розглянутих окремо;

- логістична система характеризується, крім того, наявністю та пріоритетом процесів матеріальних та інформаційних потоків. [2]

Світова практика створення логістичних систем управління показала, що логістичні принципи управління виробництвом і роботою інших організацій в сучасних умовах можна розглядати як найважливіші магістральні напрямки нормалізації розвитку з метою посилення режиму економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на різних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ.

Щоб визначити оптимальну логістичну систему, необхідно розробити проект, який складається з трьох етапів: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення та розробка пропозицій щодо створення проекту. Проектування та планування логістичної системи слід починати з оцінювання поточної ситуації, а саме вивчити ринкове та конкурентне середовище, сам процес і основні характеристики існуючої системи, оцінити логістичні операції, визначити необхідні зміни.

Аналізуючи проект логістичної системи, визначають:

1. Достатні або недостатні резерви вдосконалення логістики, які виправдали б проведення ретельних досліджень та аналізу.

2. Вироблення концептуальних схем проекту потребує всебічного вивчення фактичних даних, що допомагає об’єктивно та критично оцінити існуючі методи роботи.

3. У процесі вироблення концептуальної схеми проекту слід чітко визначити можливі варіанти перебудови логістичної системи. [1]

Одним з показників реальної ефективності обраної логістичної системи може бути її стійкість, тобто дотримання заведених стандартів обслуговування.

Також ефективність і стабільність логістичної системи можливе лише за умови застосування сучасних технічних засобів, а саме використання багаторівневої АСУ.

В підсумку відзначимо, що основні напрямки логістичного менеджменту при створенні логістичних систем, зводяться до наступного: одним з найбільш важливих рішень, що приймаються підприємством, є вибір ключових ланок логістичної системи, яким слід приділити основну увагу, налагодити виконання даних операцій усередині підприємства, а також ланок які не є пріоритетними, котрі можна передавати у ведення інших членів логістичної системи; створення ефективної логістичної системи має здатність знаходити шлях зниження витрат та встановлення ефективних міжфірмових зв'язків для спільного здійснення всієї сукупності операцій.

Література:

1. Кальченко А.Г., Кривещенко В.В. Логістика: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2008. – 472 с.

2. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник – 2-ге вид., доп. і переробл. – Львів: «Інтелект-Захід», 2006. – 456с.