Мацак Ж.Г.

Кременчуцький державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського, Україна

Лінгвостилістичні особливості газетного стилю

Основними рисами газетного стилю є логічна чіткість синтаксичних конструкцій, ретельно продумане вживання слів, використання різних виразних та зображальних засобів.

Розглянемо деякі основні особливості даного стилю.

Лексичні особливості. Основою будь-якого стилю є загальновживана лексика, так як вона представлена у всіх типах літературного, книжково-писемного та усно-мовленнєвого матеріалу, адже саме ця лексика створює ту основу, на якій взагалі можливе розуміння. Загальновживана лексика створює той фон, на якому виділяються, з яким вступають у відповідні відношення різноманітні елементи словникового складу мови.

Важливу роль у газетно-публіцистичному стилі відіграють терміни певної тематики, імена та назви, а також особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, наявність елементів розмовного стилю і жаргонізмів і т.д. крім того, для газетно-інформаційних текстів характерне використання фразеологічних зворотів, що найчастіше зустрічаються у даному жанрі, у відповідності до його цілеспрямованості.

Основу мови газетно-публіцистичного стилю складає книжково-повсякденна лексика, що являє собою поєднання елементів лексики і синтаксичних структур різних стилів. Але треба зазначити, що при цьому частково зберігається чи втрачається стилістичне забарвлення. Книжковий характер мови газетного стилю визначається тим, що він виражає цілісну інформацію, заздалегідь продуману та організовану.

Широке використання в газетно-інформаційному стилі імен та назв робить повідомлення конкретним і співвідносить дані відомості з певними особами, закладами чи районами. Це передбачає значні попередні (фонові) знання у Рецептора, які допомагають йому пов’язати назву з об’єктом, що називають. Так, англійському Рецептору добре відомо поза контекстом, що Park Lane – це вулиця, Columbia Pictures – кінокомпанія.

Назви та імена досить часто використовуються в газетно-інформаційних матеріалах у скороченій формі. Часто ці скорочення можуть бути невідомими широкому колу читачів і їх значення тут же розшифровуються. Але існує багато таких скорочених назв, до яких читачі газети давно звикли, і тому їх не потрібно тлумачити. Велика кількість таких скорочень – це характерна риса газетно-інформаційного стилю сучасної англійської мови.

Сюди належать назви партій, різних організацій та посад:ILM = Industrial Light & Magic (кінокомпанія, що створює цифрові та звукові ефекти)

Прізвища відомих політичних діячів культури:

RLS = Robert Louis Stevenson

Географічні назви:

NJ. = New Jersey;

SF = San Francisco

Подібні скорочення зустрічаються у газетних текстах, незалежно від їх тематики.

В процесі аналізу англійських газетно-інформаційних матеріалів у співставленні з аналогічними англійським текстами виявляються схожі і відмінні елементи між ними. Українські газетно-інформаційні тексти, як і англійські, також відрізняються стилістичною різноплановістю лексики, великою кількістю кліше та неологізмів, використанням абревіатур, також широко використовуються терміни, імена та назви. В той же час газетно-інформаційний стиль в українській мові має багато мовних особливостей, не властивих аналогічним англійським матеріалам.

Відзначимо деякі лексичні особливості даного стилю в українській мові: використання урочисто-піднесених слів (здійснення, непохильний), слів із негативним оцінюванням (безчинства, маріонетка, підступи), військових термінів у розширеному та фігуральному вживанні (боротьба за врожай, вогонь критики). Характерною рисою української газети також є використання слів з абстрактно-узагальненим значенням, утворених за допомогою суфіксів –ість (народність, ідейність), -ізм (екстремізм), -щина (воєнщина) та ін. широко використовуються прислівникові префіксально-суфіксальні утворення (по-діловому), а також складні слова (культурно-масовий, літературно-творчий).

Що стосується фразеології, то газетно-інформаційний стиль визначається широким використанням готових формул або кліше. Тут виділяються численні вставні звороти, що вказують на джерело інформації (it is reported, it is claimed, according to well-informed resources; оголошено, повідомляють), стійкі словосполучення із стертою образністю (to set the tone, to throw light, to gave the lie).

Граматична своєрідність мови газети в інформаційному стилі досліджена В.Л.Наером. Він відзначає своєрідність у використанні часів та станів, часте вживання неособових форм, численність складних атрибутивних утворень, особливі форми введення прямої мови та перетворення прямої мови на непряму, а також особливості у порядку слів і широке використання складнопідрядних речень. Так, наприклад, цей дослідник звертає увагу на місце обставин певного часу не на початку та не в кінці речення, як звичайно, а між підметом і присудком, що своєю незвичайністю концентрує увагу на присудку. Сама обставина часу при цьому не має основного значення, вона несуттєва, оскільки газетна інформація, як правило, описує події, що відбулися напередодні. Якщо в реченні є декілька різних обставин, то обставина часу за правилами граматики, повинна бути на останньому місці. Але у газетних повідомленнях цей порядок часто порушується, так як інформацію несуть більше обставини місця, а не часу; обставини місця виражаються зворотами із декількох слів та стоять в кінці речення.

Граматична специфіка газетно-інформаційного стилю української мови виражена менш чітко. Синтаксис має книжковий характер: часто використовуються складні, особливо складнопідрядні речення, дієприслівникові звороти. Слід додати, що у текстах газетних матеріалів на українській мові поширені пасивні конструкції (відкрита нова лікарня, зібрано великий врожай), узагальнено-особові форми дієслів інформаційної семантики (повідомляють, інформують, передають). Особливо слід звернути увагу на іменниковий характер газетного мовлення, який виражається у широкому використанні відіменникових прийменників (у сфері, у відношенні, з метою, у відповідності), складних відіменникових сполучників (у зв’язку з тим, що; з огляду на те, що; з тим, щоб) і т.д.

Стилістичні особливості англійської та української мов майже не відрізняються. Для усіх газетних жанрів характерні загальні форми реалізації стислості: компресія інформації та передача певної частини повідомлень імпліцитно. Як результат стислості відбувається економія мовних засобів за рахунок комунікативно менш важливих фрагментів повідомлення. Основний стилістичний принцип організації мови в публіцистиці – поєднання стандарту та експресії.

Слід відзначити і деякі особливості синтаксичної організації тексту газетно-інформаційного стилю: наявність коротких самостійних повідомлень (1-3 висловлення), які складаються з довгих речень із складною структурою;

максимальний поділ тексту на абзаци, коли майже кожне речення починається з нового рядка; наявність підзаголовків у всьому тексті для підвищення зацікавленості читачів; використання численних атрибутивних груп.

Таким чином, мовні особливості аналогічних стилів у мові перекладу нерідко не співпадають. Тому приналежність текстів оригіналу та перекладу до певного функціонального стилю висуває особливі вимоги до перекладача та впливає на хід і результат перекладацького процесу.