к.ю.н. Стешенко Т.В., Салівон Г.І.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

Загальносоціальні основи організації і діяльності місцевого самоврядування як необхідні та обов'язкові передумови його існування та діяльності

З моменту набуття Україною незалежності в житті українського суспільства все більшого значення набуває місцеве самоврядування. На сьогоднішній день проблеми місцевого самоврядування знаходяться у центрі уваги не тільки науковців-державознавців, а й представників державної влади. Для успішного функціонування місцевого самоврядування в Україні необхідною є система основ його організації і діяльності, сукупність яких утворює той базис, на якому ґрунтується вся система місцевого самоврядування[2, С. 9].

Основи організації і діяльності місцевого самоврядування – це законодавчо закріплена система об’єктивно обумовлених, сформованих під впливом зовнішніх чинників, необхідних і достатніх умов, які мають установчий, комплексний, системний та динамічний характер, виявляються у суспільному житті у вигляді ресурсного потенціалу місцевого самоврядування і забезпечують його нормальне існування та ефективне функціонування.

Вони мають ряд суттєвих ознак, серед яких слід виділити наступні: об'єктивна обумовленість, тобто відповідність характеру та існуючому стану розвитку суспільних відносин, а також економічним, соціальним та іншим суспільним процесам; установчий характер, тобто спрямованість основ на створення умов для функціонування й розвитку всіх інститутів місцевого самоврядування; комплексний характер та системність, які полягають у взаємозв'язку окремих основ між собою, а також взаємозалежності однієї основи від іншої; динамічність, тобто схильність основ до трансформації залежно від різних обставин: кількісного складу місцевих рад, меж делегованих повноважень, специфіки території діяльності, внутрішньої будови, інтенсивності правотворчої діяльності тощо; необхідність, яка полягає у становленні такої ресурсної бази, яка потрібна для створення, ефективного функціонування і розвитку місцевого самоврядування; достатність, тобто така кількість та обсяг необхідних умов, які б реально дозволили місцевому самоврядуванню виконувати поставлені перед ним завдання.

Сукупність цих ознак дозволяє зробити висновок, що основи організації і діяльності місцевого самоврядування є критерієм його забезпеченості та ефективного виконання завдань, що стоять перед ним.

Слід зазначити, що для забезпечення нормального існування та ефективного функціонування місцевого самоврядування основи його організації та діяльності повинні бути законодавчо закріплені. По-перше, вони будуть мати форму норми права, тобто правила поведінки загальнообов’язкового характеру. По-друге, це надасть змогу приводити їх в дію за допомогою сили державного примусу.

В науці державного будівництва існує класифікація основ організації та діяльності місцевого самоврядування на загальносоціальні (атрибутивні) та фундаментальні (конститутивні)[1, С.30-31].

Ті основи, на які місцеве самоврядування спирається разом з іншими демократичними інститутами суспільства, і які не можна використати як нормативний індикатор ступеня ресурсного забезпечення системи місцевого самоврядування, є загальносоціальними. Вони, власне, є тими необхідними, істотними, невід'ємними властивостями (ознаками) суспільного ладу, які служать обов'язковими передумовами існування місцевого самоврядування як самостійної підсистеми публічної влади. З цієї точки зору їх можна назвати «атрибутивними». Вони створюють належні умови, служать «загальним фоном» для існування і розвитку місцевого самоврядування, усіх його форм і суб'єктів. Окремі складові цих основ можуть бути закріплені у правових джерелах тільки у вигляді загальних, декларативних норм і потребують обов'язкової конкретизації. До цієї групи можна віднести історичні, теоретичні, політичні, ідеологічні, інформаційні, демографічні, соціальні, гуманістичні основи організації та діяльності місцевого самоврядування. Їх перелік не є вичерпним, оскільки елементи системи загальносоціальних основ перебувають у постійному розвитку та динаміці.

Ті основи, які здатні виконувати роль нормативного індикатора ступеня ресурсного забезпечення системи місцевого самоврядування, є фундаментальними. Вони піддаються юридичній конкретизації і цілком можуть бути сформульовані у вигляді регулятивних норм. Такі основи об'єктивно визначають сутність місцевого самоврядування, є основоположними, базовими умовами його існування. Без них місцеве самоврядування втрачає сенс, оскільки не може функціонувати і виконувати свою суспільну роль. З огляду на це дану групу основ можна назвати «конститутивними». До цієї групи варто віднести правові (нормативно-правові), організаційні, територіальні та економічні (матеріально-фінансові) основи.

Необхідно зазначити, що загальносоціальним основам організації та діяльності місцевого самоврядування притаманні, окрім зазначених ознак, ще соціальна значущість, гуманізм та індикативність. Якісний рівень цих основ обумовлений конкретно-історичним розвитком суспільства, характеристиками складових суспільного ладу. Загальносоціальні основи тісно пов'язані з фундаментальними і можуть як стимулювати розвиток останніх, так і гальмувати. Загальносоціальні основи відображають глибинні, сутнісні риси суспільства, а тому значно менше схильні до змін, ніж фундаментальні; вони мало піддаються правовому регулюванню, більше того – самі істотно впливають на його зміст і цілеспрямованість.

Історична основа – це сукупність історичних відомостей про становлення і розвиток місцевого самоврядування як самостійної підсистеми публічної влади, що створюють умови та можливості для аналізу його діяльності у часовому контексті.

Теоретична основа – це сукупність поглядів та позицій науковців-державознавців стосовно такого правового інституту як місцеве самоврядування, зокрема, щодо його поняття, системи, елементів, порядку формування, структури, форм і методів діяльності тощо.

Політична основа – це закріплені у нормах права умови та можливості запровадження місцевого самоврядування як окремого виду публічної влади, його підтримки та розвитку з боку держави, забезпечення політичної та ідеологічної багатоманітності у місцевих спільнотах, додержання і захисту політичних прав та свобод людини і громадянина на місцевому рівні. Підвищенню її рівня сприятиме реформування у напрямку децентралізації влади, економіки, процесів прийняття рішень, запроваджуючи нові раціональні підходи підвищення ефективності публічного управління.

Інформаційна основа – це закріплені в нормах права умови і можливості належного інформаційного забезпечення органів місцевого самоврядування різними видами інформації щодо предметів їх відання, встановлений порядок інтенсивного взаємообміну інформацією між радою та населенням з метою ефективного вирішення питань місцевого значення. Вона тісно пов'язана з методом інформаційного забезпечення як засобом досягнення мети та завдань управління, що передбачає опрацювання зазначеними органами різних потоків, джерел, видів інформації, підтримання зворотного зв'язку з об'єктами інформаційного забезпечення, здійснення прогнозу щодо впливу прийнятих рішень на розвиток суспільних процесів в адміністративно-територіальних одиницях. Безумовно, сьогодні належною умовою успішного функціонування органів місцевого самоврядування є, зокрема, впровадження в їх структурі функціональної моделі інформаційної системи відповідних елементів, операцій, яка відзначалася б узгодженістю між собою, послідовністю, оптимальністю застосування форм і засобів надання інформації, визначенням повного обсягу відомостей тощо.

Демографічна основа – це певні умови та можливості впливу правоздатних та дієздатних індивідів на процеси діяльності органів місцевого самоврядування, викликані здатністю та зацікавленістю у реалізації прав людини на місцеве самоврядування й спрямовані на участь у вирішенні місцевих справ. Ефективне функціонування органів місцевого самоврядування залежить від статево-вікових характеристик населення, його міграції. Значну динаміку міграційних процесів необхідно вирішувати шляхом подолання різких диспропорцій соціально-економічного стану регіонів, розвитку ресурсної бази територій, усунення депресивних регіонів.

Соціальна основа – це урегульовані нормами права умови та можливості здійснення мешканцями територіальної громади права на місцеве самоврядування, та реалізація органами місцевого самоврядування соціальних функцій по забезпеченню потреб населення відповідної території.

Гуманістична основа – це закріплені у нормах права умови та можливості щодо додержання та забезпечення органами місцевого самоврядування прав та свобод людини і громадянина, що виникають у процесі здійснення місцевого самоврядування.

Наявність достатніх умов та можливостей ефективного функціонування місцевого самоврядування є індикатором рівня розвитку правової, демократичної і соціальної держави. Розбудова правової держави значною мірою залежить від наявності в державі упорядкованої, чітко працюючої системи органів публічної влади, особливо на місцевому рівні. Чинне законодавство в багатьох випадках ще успадковує стару організацію і зміст керування економікою, а отже і прив'язану до них систему органів керівництва. Розвиток місцевого самоврядування в Україні потребує приведення системи і змісту законодавства відповідно до нового конституційного змісту, нових принципів.

Література:

1. Лялюк О.Ю. Основи організації і діяльності місцевих рад в Україні: Монографія. – Х.: Право, 2008. – 288 с.

2. Болдирєв С.В. Організаційно-правові питання місцевого самоврядування в Україні: Автореф. дис. канд. юрид. наук; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2003. — 20 с.

3. Салівон Г.І. Основи взаємодії органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій в контексті розмежування їх функцій і повноважень // Актуальні проблеми удосконалення державної правової системи: Тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської студентської наукової конференції 30-31 жовтня 2008 р. / За заг. ред. А.П. Гетьмана. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 416 с.