Довга
А.П., Лихолат Ю.В., Боброва О.М.
пр. Гагаріна, 72, м.
Дніпропетровськ, 49010, Україна
e-mail: saf-alla@yandex.ru
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН В ОЗЕЛЕНЕННІ м.
Полтави
Наслідком швидко розвиваючого технічного прогресу є погіршення
навколишнього середовища. Вирішальна роль в його оздоровленні в умовах
населених пунктів належить зеленим насадженням, які виконують
санітарно-гігієнічну та естетичну функції. Художню виразливість зеленого
будівництва визначають склад та правильний добір декоративних рослин. Виходячи
з цього, найважливішою задачею в області зеленого будівництва та декоративного
рослинництва є освоєння рослинних ресурсів вітчизняної та світової флори з метою збагачення асортименту декоративних рослин
конкретного регіону [1].
Декоративні рослини,
якщо їх асортимент гармонійно підібраний при проведенні озеленення, позитивно
змінюють навколишнє середовище, сприяють поліпшенню настрою і самопочуття населення,
підвищують їх працездатність, формують естетичний смак [3]. Без сумніву, високодекоративні
властивості мають багаторічні травянисті квіткові рослини. Їх квіти
відрізняються досить різноманітною формою, забарвленням та величиною [5]. В
звязку з цим мета нашої роботи - на
основі проведених комплексних
досліджень феноритміки квітково-декоративних та
листяно-декоративних рослин встановити перспективи їх використання в озелененні промислових міст степового
Придніпров’я.
Об'єктами
дослідження були 27 таксонів багаторічних квітково-декоративних та
листяно-декоративних рослин з 12 родин, які було висаджено на клумбах м.
Полтави. За сезонним ростом та розвитком дослідних рослин спостерігали протягом 2009–2010 рр. за загальноприйнятими
методиками [2, 4].
Добре відомо [3], що в умовах степової зони у більшості рослин спостерігається сезонна
періодичність морфофізіологічних явищ, спадково закріплена зміна періодів росту
і спокою. Для кожного виду рослини властивий свій біологічний ритм, який
відображає складну координацію внутрішніх фізіолого-біохімічних процесів із
зовнішніми умовами зростання і має прояв у зміні фаз розвитку (феноритміці
рослин). Річний цикл феноритміки є
важлива біологічна характеристика виду, яка вивчається в ботанічних
дослідженнях.
Отримані нами дані фенологічних спостережень показали, що весняне відростання пагонів досліджуваних видів починається з
середини березня – напочатку квітня. За строками відростання рослини можна
розділити на три фенологічні групи (табл. 1):
─
ранні: з 15 березня – до 5 квітня (7 видів);
─
середні: з 6 по 25 квітня (16 видів);
─
пізні: відростають після 25 квітня (4 види).
Враховуючи, що основний вплив на сезонний розвиток рослин здійснює термічний
фактор, був проведений аналіз строків весняного відростання та динаміки середньо-декадної
температури (табл. 1). Отримані результати свідчать, що ріст рослин кожної
фенологічної групи починається у визначеному температурному режимі. Відростання
рослин ранньої групи відбувається в діапазоні середньо-декадних температур від
+1,2 до +3,2оС; середніх від +3,5 до + 10,0оС; пізніх від
+10,7 до +11,3оС.
Цвітіння – важливий етап у житті рослин. Він визначається рядом факторів:
ступенем сформованості генеративних бруньок, морфологією пагонів, умовами
місцеперебування, погодними умовами тощо.
За спостереженням, досліджувані
види багаторічних листяно- та квітково-декоративних рослин за терміном
квітування можуть бути віднесені до трьох груп (табл. 2):
─
рання група
цвіте у квітні – травні (7 видів);
─
середня: червень
– початок серпня (16 видів);
─
пізня група: цвіте
починаючи з серпня (2 види).
Довготривалість цвітіння рослин першої групи в
середньому 20–25 днів. Самий короткий період цвітіння відмічається у Aquilegia hybrida, Iris pumila, – 12–13 днів, самий тривалий – у Cerastium biebersteinii – 33–34 дні.
Довготривалість
цвітіння представників середньої групи складає 35–39 днів. Найбільш
довготривале цвітіння відмічено у
Heuchera sanguinea – 53 дні, найбільш коротке – у Belamcanda chinensis, Iris pseudacorus – 14–16 днів. У рослин пізньої групи тривалість цвітіння
32–33 дні. Rudbeckia x hybrida та Lupinus polyphyllus не квітували.
Таблиця 1. Строки відростання та данні
середньо-декадної температури повітря (в середньому за 2 роки)
|
Групи |
Види багаторічних рослин |
Початок відростання (в середньому за 2 роки) |
Середньо-декадна температура, oC (в середньому за 2 роки) |
|
рання |
Hemerocallis fulva |
20.03 |
1,2 |
|
Iberis sempervirens |
30.03 |
2,4 |
|
|
Heuchera sanguinea |
1.04 |
3,2 |
|
|
Iris pumila |
3.04 |
3,2 |
|
|
Cerastium biebersteinii |
4.04 |
3,2 |
|
|
Pyrethrum
parthenium |
4.04 |
3,2 |
|
|
P.
cinerariifolium |
5.04 |
3,2 |
|
|
середня |
Iris
pseudacorus |
6.04 |
3,5 |
|
Sedum spectabile |
6.04 |
3,5 |
|
|
Physostegia virginiana |
7.04 |
3,8 |
|
|
S.
kamtschatisum |
7.04 |
3,8 |
|
|
Aster dumosus |
8.04 |
4,0 |
|
|
Iris germanica |
8.04 |
4,0 |
|
|
Nepeta
mussinii |
9.04 |
5,8 |
|
|
Stachys byzantina |
9.04 |
5,8 |
|
|
Aquilegia hybrida |
10.04 |
7,0 |
|
|
Rudbeckia x hybrida |
10.04 |
7,0 |
|
|
Dianthus plumarius |
11.04 |
8,4 |
|
|
Lupinus polyphyllus |
11.04 |
8,4 |
|
|
S.
reflexum |
11.04 |
8,4 |
|
|
Ruta graveolens |
15.04 |
9,2 |
|
|
Salvia officinalis |
15.04 |
9,2 |
|
|
Hyssopus officinalis |
17.04 |
10,0 |
|
|
Пізня |
Phlox divaricata |
26.03 |
10,7 |
|
Belamcanda chinensis |
27.04 |
11,1 |
|
|
Lavandula angustifolia |
28.04 |
11,1 |
|
|
Betonica macrantha |
30.04 |
11,3 |
Таблиця.2. Розподіл багаторічних
квітково- та листяно-декоративних рослин за терміном квітування
|
Феногрупа |
Види
досліджуваних багаторічних рослин |
|
Рання квітень–травень |
Aquilegia hybrida; Cerastium biebersteinii; Iberis sempervirens; Iris germanica; Ir. pumila; Nepeta mussinii;
Phlox divaricata; |
|
Середня червень–початок серпня |
Belamcanda
chinensis; Betonica macrantha; Dianthus
plumarius; Hemerocallis fulva; Heuchera
sanguinea; Hyssopus officinalis; Iris pseudacorus; Lavandula
angustifolia; Physostegia
virginiana; Pyrethrum cinerariifolium; Pyrethrum parthenium; Ruta graveolens; Salvia officinalis; Sedum kamtschatisum; S. reflexum; Stachys byzantina; |
|
Пізня цвіте з серпня |
Aster
dumosus; Sedum spectabile; |
В даному
експерименті спостереження показали, що досліджувані види багаторічних
квітково- та листяно-декоративних рослин в залежності від строків вегетації
відносяться до трьох феноритмотипів:
1) Весняно-літньозелені
вегетують з весни до кінця жовтня. Відростання пагонів відбувається в різні
строки, але закінчують вегетацію вони майже одночасно з наставанням перших
осінніх заморозків. До цієї групи відносяться Aquilegia hybrida,
Belamcanda chinensis, Hemerocallis fulva, Physostegia virginiana, Rudbeckia x hybrida, Salvia officinalis, Sedum spectabile.
2) Весняно-літньо-осінньозелені.
Представники цієї групи відростають в березні–квітні, протягом вегетаційного
періоду створюють дві генерації листя і входять під сніг зеленими. Закінчення
вегетації у них змушене. Цей феноритмотип відмічається у Aster dumosus, Betonica
macrantha, Heuchera sanguinea,
Hyssopus officinalis, Iris germanica, Ir. pseudacorus, Ir. pumila, Lavandula angustifolia, Nepeta mussinii, Phlox divaricata, Pyrethrum
cinerariifolium, P. parthenium, Ruta
graveolens, Sedum kamtschatisum, Stachys byzantina.
3) Весняно-літньо-зимозелені.
Це група біологічно вічнозелених рослин. Сюди відносяться Cerastium biebersteinii, Dianthus plumarius, Iberis sempervirens, Sedum reflexum.
Таким чином, отримані
в результаті спостережень дані про стан 27 таксонів квітково-декоративних та
листяно-декоративних багаторічних рослин дають змогу виділити найбільш
перспективні види для застосування в озелененні м. Полтави. Виявлено, що для
зеленого будівництва найбільш перспективною є група вічнозелених рослин,
декоративних більш 250 днів, цінні також весняно-літньо-осінньозелені.
Список використаної літератури
1.
Баканова В.В.
Квітково-декоративні багаторічники відкритого грунту. − К.: Наукова думка, 1984. − 154 с.
2.
Борисова И.В. Сезонная динамика растительного
сообщества // Полевая геоботаника. – Л.,1972. – Т.4. – С. 5–95.
3.
Лихолат Ю.В. Еколого-фізіологічні особливості
багаторічних дендроутво-рюючих злаків техногенних територій: Монографія. –
Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1998. – 188 с.
4.
Методика фенологических наблюдений в
ботанических садах СССР. – М.: Наука, 1980. – 28 с.
5.
Хессайон Д.Г. Все о вечнозеленых растениях. –
Москва: Изд-во Кладезь-Букс, 2003. – 128 с.