К.е.н. Мехеда Н. Г., Забєліна І.О.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ОЦІНКИ

В умовах ринку, що характеризується нестабільністю макро- і мікроекономічних факторів, одним з першочергових завдань керівництва стає формування та оцінка поточних та перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу; збалансування можливостей підприємства з потенціалом зовнішнього середовища для досягнення запланованих задач та з метою виживання в умовах конкуренції сьогодні та в перспективі. В умовах обмеженості ресурсів в країні саме внутрішній потенціал підприємства необхідно вважати головним ресурсом його розвитку.

Науковий підхід до дослідження ресурсного потенціалу передбачає необхідність обґрунтування його теоретичної моделі, що має не тільки найбільш повно відображати даний об'єкт, а й бути  інструментом його поглибленого вивчення.

Розрізняються дві ресурсні позиції щодо концепції потенціалу. Перша – ресурсно-виробничий отенціал являє собою сукупність ресурсів без врахування їх взаємозв'язків і участі в процесі виробництва. Так, Л.І. Абалкін вважає, що потенціал  є узагальнена характеристика ресурсів. Як "кількість і якість ресурсів, які є в наявності в тій чи іншій господарській системі" – розуміє ресурсно-виробничий  потенціал (РВП) І.І. Лукінов. На думку Д.А. Черникова,  ресурсно-виробничий потенціал характеризується "сукупністю  ресурсів  без  врахування реальних взаємозв'язків, які складаються в процесі виробництва".

Особливістю другої ресурсної позиції є трактування РВП як сукупності, ресурсів,  які  здатні  виробляти певну  кількість матеріальних благ. Поряд з ресурсним підходом до визначення суті ресурсно-виробничого потенціалу в літературі трапляються і інші дефініції. Так Ю.Ю. Донець, до ресурсного потенціалу включає виробничі фонди і кваліфіковані кадри спеціалістів. Деякі автори вважають щодо складу даного потенціалу повинні входити виробничий апарат, існуюча технологія, природні ресурси, матеріальносировинні  запаси,  система  комунікацій,  техніка,  організація  і система  отримання,  переробки  і  переміщення  інформації.  Заслуговує на увагу точка зору тих авторів, які вважають складовими даного потенціалу основні й обігові виробничі фонди, тобто основний й обіговий капітал, а також трудовий потенціал.

Аналіз  вище  викладених  точок  зору  дає  змогу визначити  ресурсний потенціал як сукупність взаємозв'язаних складових: ресурсно-сировинного  і  виробничого  потенціалу,що  спрямовані  на  досягнення  ефективного функціонування виробничо-господарської структури. Кількісні і якісні параметри цих потенціалів, а також їх інтеграція визначають виробничу здатність господарської одиниці.

Проблеми оцінки ресурсного потенціалу слабо опрацьовані на галузевому  рівні,  особливо на  рівні  окремого підприємства. В  деяких публікаціях тільки констатується, що питання оцінки ресурсного потенціалу окремих підприємств залишилися в стороні від уваги дослідників. Для побудови прогнозів, складання планів, прийняття ефективних рішень  необхідно  мати  об'єктивну  інформацію  про  можливості  підприємства досягти відповідних  цілей  в  різноманітних  напрямках  діяльності. Найбільш важливим  є  отримання  сукупної  інтегральної  оцінки,  яка  б  враховувала  всі можливості і всі обмеження.

Оцінка ресурсного потенціалу дає змогу:

- оцінити степінь залучення ресурсів в господарський оборот;

-  оцінити степінь використання активної частини потенціалу;

- оцінити ефективність вкладених ресурсів, вкладених в формування  і розвиток ресурсного потенціалу.

Під оцінкою ресурсного потенціалу розуміється визначення величини економічних  ресурсів,  якою  володіє  і  розпоряджається,  і  економічного результату  їх  ефективного  використання.  Оцінка  ресурсного  потенціалу  підприємства може проводитися в натуральному і вартісному вираженнях.

Існують наступні проблеми оцінки ресурсного потенціалу підприємства, які необхідно вирішити в ході подальших досліджень:

-  необхідність розроблення інтегрального показника оцінки ресурсного потенціалу підприємства;

-  вирішення проблеми співставлення вартісних і натуральних оцінок

-  елементів потенціалу підприємства;

-  розробка системи збору достовірної вихідної інформації;

-  вилучення подвійного рахунку при оцінці;

-  розробка нових математичних моделей оцінки ресурсного потенціалу;

- розробка  і використання коригуючи коефіцієнтів, наприклад таких, що враховують інфляційні процеси;

-  розробка методів приведення у спів ставний вид абсолютних і відносних показників.

Отже, необхідно  відзначити, що  трансформація  відношень власності в Україні висунула перед економічною наукою цілий ряд нових проблем і задач, які раніше не виникали, ще більше загострила проблеми відомі,  але  до  кінця  не  вирішені. Проблема полягає не тільки в пошуку відповідей, з допомогою яких показників оцінити ресурсний потенціал, а й у виборі позиції оцінки.

Література:

1.ГавваВ.Н.Потенціал  підприємства:  формування  та  оцінювання:  Навч. посібник. – К.: ЦНЛ, 2004. – С. 220-224.

2. Економіка виробничого підприємства: Навч. посібник/ Й.М. Петрович, І.Г. Устінова та ін. – Львів: Оксарт, 1996. – 416 с.

3. Лапин Е.В. Экономический  потенциал  предприятия:  Монография. –  Сумы:  ИТД "Университетская книга", 2002. – 310 с.

4. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: Монография. – Сумы: ИТД "Университетская книга", 2004. – 360 с.