Яновська Ольга Михайлівна

Буковинська державна фінансова академія

Актуальність теоретичного спадку М. Тугана-Барановського в наш час

В історії вітчизняної та світової наукової економічної думки чільне місце посідає теоретичний спадок видатного українського вченого Михайла Туган-Барановського, який першим у світі розробив вчення про фундаментальну закономірність циклічності економічної динаміки. Остання фінансово-економічна криза показала, що економічні погляди українського вченого не втратили своєї актуальності і сьогодні.

У 1894 р. він захистив магістерську дисертацію, яка вийшла у світ в тому ж році у вигляді книги “Промислові кризи у сучасній Англії, їх причини та найближчі впливи на народне життя” [5].

Туган-Барановський вибрав для аналізу широкий діапазон показників економічного розвитку Великобританії на протязі ХІХ століття тому, що саме ця держава була лідером світової економіки у цей час її прискореного промислового розвитку. Економічному аналізу було піддано не тільки виробничі показники, але й показники, що характеризували стан англійського грошового та товарного ринків, а також їх вплив на населення Сполученого Королівства і перерозподіл доходів та витрат у соціальних прошарках цього населення.

Туган-Барановський досліджував цілий ряд фундаментальних проблем, пов’язаних з циклічним розвитком капіталістичного господарства. Йому вдалося запропонувати нові для того часу підходи до вирішення цього питання, обгрунтувати принципово важливі висновки, багато з яких повністю підтвердила реальна економічна історія XX століття. Глибокий аналіз історії промислових криз дозволив вченому виділити три їх спільні основні характеристики: стан товарного ринку, визначений ним як перевиробництво; зміни в області грошового обігу; коливання кредиту. На його думку, головною з цих характеристик є перша – “перевиробництво”. Отже, науковий пошук привів до необхідності ретельно вивчити проблеми ринку [2].

При складанні схем відтворення суспільного капіталу Туган-Барановський припускав, що підприємці володіють інформацією про стан ринку, тому капітал безперешкодно перетікає з однієї сфери суспільного виробництва в іншу. Приватна власність на засоби виробництва, використання найманої праці, вільна конкуренція приводять до того, що організація виробництва в масштабі суспільства відсутня, кожний підприємець працює на невідомий ринок, капітал, коли розширюється, наштовхується на постійні труднощі.

Займаючись аналізом промислових криз в Англії, Туган-Барановський звернув увагу на помітну відмінність в швидкості накопичення виробничого і грошового капіталів: перший розвивається хвилеподібно, в його динаміці яскраво виражені періоди спадів і підйомів; другий нагромаджується безперервно, хоч і в його динаміці існують певні коливання. Ця обставина в значній мірі пояснюється наявністю прибутків, безпосередньо не пов’язаних з промисловим виробництвом, але які відіграють значну роль в суспільстві (різноманітні ренти, прибутки з державних позик).

По мірі пожвавлення усього народного господарства, раніше вільні грошові капітали посилено притягуються у виробничу сферу через кредитну систему. Вони перетворюються з потенційної купівельної спроможності в реальну, підвищуючи попит і створюючи позитивну кон’юнктуру. Але як тільки витрачання вільного капіталу перевищить швидкість його накопичення, резерв, створений в період застою, поступово буде вичерпаний, і збільшення попиту припиниться. Припинення надходження вільних грошових капіталів виражається в біржовій кризі, що повністю порушує систему кредиту.

Внаслідок витрачання вільних грошових капіталів будуються нові підприємства, і, як тільки їх будівництво закінчується, з елементів формування попиту вони перетворюються в елементи формування пропозиції. Становище на ринку змінюється. Тепер пропозиція починає випереджати попит, ринкова кон’юнктура різко погіршується, товарні ціни знижуються до такої межі, що не можуть покрити витрати виробництва. Таким, на думку вченого, є механізм циклічного руху капіталістичного господарства.

Кризи спричиняються тим, що у фазі підйому споживання капіталу відбувається швидше, ніж його утворення. Тому, чим меншим капіталом володіє країна для підтримання своєї промисловості, тим швидше повинен закінчитись підйом”. Чим багатша країна, чим більше в ній нагромаджується капіталу, тим яскравіше в ній повинні бути виражені промислові припливи і відпливи. Циклічний рух кон’юнктури проявляється в зміні цін на товари [2].

Головною заслугою Туган-Барановського є те, що у своїх дослідженнях він показав закономірність не тільки виникнення криз, але й їхнього подолання завдяки активізації інвестиційної та соціальної політик.

Так, особливу роль у механізмі періодичних коливань економічної кон’юнктури Туган-Барановський віддавав процесу накопичення основного капіталу. Причому, ним були розділені процеси накопичення фінансового капіталу і матеріалізованого через освоєння реальних інвестицій основного капіталу.

Для залучення інвестицій ним пропонувалося за допомогою гнучких регуляторів створювати сприятливий клімат їхнього стимулювання в реальному секторі економіки.

Туган-Барановський чи не вперше звернув увагу на необхідність саме соціальної, а не політичної спрямованості економічного розвитку шляхом посилення соціальної політики через гармонізацію диференційованих страт суспільства, тобто через гармонізацію великої сукупності людей, які різняться за своїм становищем у ієрархії суспільства.

Таким чином, створення сприятливого інвестиційного клімату і сьогодні забезпечить макроекономічне зростання країни. Але для здійснення обґрунтованих М. Туганом-Барановським заходів, необхідна активна діяльність держави, зокрема у сфері інвестиційної, інноваційної та антимонопольної політик.

Література:

1. Дерев’янкін Т. Циклічна динаміка ринкового господарства у трактуваннях вітчизняних вчених-економістів кінця ХІХ – початку ХХ ст./Т. Дерев’янкін , О. Костенко //Економіка України. – 2006. - №4. – С. 51 – 58.

2. Злупко С. М. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщини то новації/С. М. Злупко//Економіст. – 2005. - №1. – С. 37-38.

3. Злупко С. М. Інституційно-інвестиційна теорія Михайла Туган-Барановського та її вплив на світову інвестологію/С. М. Злупко//Фінанси України. – 2004. – № 4. – C. 3–16.

4. Горкіна Л. П. Теоретичний спадок вітчизняного економіста в загальносвітовому контексті/Л. П. Горкіна//Вісник. – 2002. – №2. – С. 34-36.

5. Шевчук В. Визначний подвижник національної та світової соціально-економічної думки 140 роковини Михайла Туган-Барановського (1865 – 1919)/В. Шевчук//Економіст. – 2005. - №1. – С. 38-39.