Виконали:
Дядів Інна, Кеф’юк Марія
Науковий керівник:
Николюк В.П.
Буковинська державна фінансова
академія
Діяльність комерційних банків в
період кризи
Стабільна
діяльність банківської системи є основою розвитку економіки України. Оскільки, такий розвиток нерозривно пов’язаний
з економічними процесами, які відбуваються в країні та житті суспільства,
кризові явища, які спостерігаються у вітчизняній та світовій економіці показали
неефективну антикризову діяльність урядів країн. На даний момент існує низький рівень
довіри вкладників та інвесторів до комерційних банків, правильності та
ефективності дій уряду, доцільної політики НБУ тощо. Тому ці проблеми є досить
актуальними на даному етапі економічного розвитку нашої країни.
Метою
написання даної статті є дослідження причин, наслідків та проблем
функціонування комерційних банків в період кризи.
Банківська система на сьогодні перебуває на важкому етапі
свого розвитку. Негативним фактором впливу на функціонування комерційних банків
є нестабільний розвиток економіки України, дій НБУ та світових економічних
змін.
Дослідженню
проблем діяльності комерційних банків в умовах кризи присвячено значну кількість наукових праць, зокрема фундаментальні
дослідження у розробці цієї теми займають праці вітчизняних вчених: О.Вовчак,
В. Корнєєв, А.Мороза, М.Савлука, З. Левченко та інші.
Негативні
явища, що впливали на діяльність комерційних банків зачепили, перш за все, населення,
оскільки комерційні банки почали безпідставно піднімати відсоткові ставки за
кредити, заморожувати депозити тощо. З жовтня 2008 р. відбулося погіршення фінансової ситуації в державі, а також зміни складу акціонерів багатьох банків, що спровокувало масовий відтік депозитів і відповідно різке
зменшення ресурсної бази банків.
Головною
причиною, через яку виникла криза в Україні, - залучення банками зовнішніх запозичень з метою кредитування
в Україні. Причому кредити надавалися населенню на
задоволення споживчих потреб, тобто гроші були напраленні не на реальний розвиток економіки, а на купівлю побутової техніки, автомобілів, квартир та інше. Основним
недоліком стало те, що кредити населенню надавалися на тривалий строк, а
іноземні залучення банків були на короткий період. В свою чергу українські
банки розраховували на перекредування на таких же вигідних умовах як і раніше,
проте іноземні банки, у зв’язку з світовою
фінансовою кризою, почали надавати кредити на більш жорстких умовах, а згодом
взагалі відмовились надавати кредити українським банкам [1].
Внаслідок
цього фінансова криза призвела до значних змін у банківській сфері, що вплинули
на основні показники діяльності банків.
Згідно даних Національного банку України ситуація у банківській сфері була в
кризовому стані, а саме :
1) в Українi станом на 1 жовтня 2009 року
лiцензiю на здiйснення банкiвських операцiй мали 185 банкiв, що на 4 банки
більше ніж за аналогічний період 2008 року. Однак, фiлiйна мережа банкiв
України зменшилась на 199 філій і складається з 1 145 дiючих фiлiй.
2) в умовах кризи вперше за останні декілька
років проявилася тенденція до скорочення активiв банкiвської системи, що у
жовтні 2009 року становив 893,5 млрд. грн., що на 137,9 млрд.грн. більше ніж у
2008 році. Однак протягом 2008 року відбувалася тенденція збільшення, а у 2009
році зменшення з початку року склало
32,6 млрд. грн. В основному воно вiдбулося за рахунок скорочення обсягiв
кредитних операцiй, частка яких становить 77,9% усiх активiв. В свою чергу
структура активiв протягом 2009 року
зазнала певних змiн у порівнянні з 2008 роком, в наслідок чого зменшилася
питома вага кредитiв на 5,31% , дещо зросли залишки на коррахунках на 0,44%.
3) відбулося скорочення коштів клiєнтiв
банкiв і склало 37,5 млрд. грн., що
показує негативну тенденцію порівнюючи з аналогічним періодом 2008 року, де
приріст коштів клієнтів складав 59,9 млрд.грн;
4) змінилася
структура кредитного портфеля за об'єктами кредитування: кредити юридичним
особам зменшилися на 0,99% і склали 323,2 млрд. грн.; кредити фiзичним особам
втратили позиції на 1,49% і становили 197,2 млрд. грн.; однак кредити та
депозити iншим банкам збільшилися на 1,59% - 43,7 млрд. грн.[2].
Основними
проблемами, які заважали ефективно функціонувати комерційним банкам в період
світової кризи є:
1) низька ліквідність банків;
2) високий рівень зовнішнього боргу банків
перед кредиторами;
3) низький рівень довіри до комерційних
банків;
4) виникнення труднощів повернення вкладів
населенню.
З метою ліквідації наслідків кризи в країні Національний банк України
починаючи з жовтня 2008 року вживає певні заходи. Зокрема, з метою підтримання
банківської системи України, НБУ ввів обмеження на дострокове вилучення
депозитів та заборонив відхилення між курсом купівлі та продажу готівкової
іноземної валюти більш ніж на 5%.
Зрозумілим є
той факт, що діяльність комерційних банків України протягом останнього періоду
була спрямована на мінімізацію збитків від фінансової кризи та налагодження
стабільної роботи, яка залежать від багатьох чинників, зокрема сталого розвитку
економіки держави, реалізації ефективної макроекономічної політики, яка
передбачає збалансовану та зважену фіскальну політику, розвитку всіх сегментів
фінансового ринку тощо. Для багатьох банків одним з найбільш актуальних на
сьогодні завдань є термінове збільшення капіталу. Потреба в нагальній
капіталізації пояснюється тим, що в кризовий період у банків при значному
відпливі коштів з банківської системи та суттєвому обмеженні кредитування
втрачається можливість для підвищення дохідності.
Варто
зазначити, що попри докладені зусилля в напрямі мінімізації збитків від
фінансової кризи вийти на прибутковий рівень банкам не вдалося: результат
роботи банківських установ за нинішній рік збитковий. Такий результат банки
показали вперше за останні 10 років. Від’ємний фінансовий результат по
банківській системі пов'язаний зі значним спадом доходів банківських установ
при витратах, що залишаються на попередньому рівні або навіть збільшуються.
Доходи банків у січні-вересні 2009 року склали 108,2 млрд. грн. (у вересні -
12,5 млрд. грн, в серпні - 11,5 млрд. грн.), а витрати - 125,4 млрд. грн. (у
вересні - 14,3 млрд. грн, в серпні - 13,9 млрд. грн.), повідомляється НБУ. Для
порівняння, доходи банків у січні-вересні-2008 склали 78,1 млрд. грн., а
витрати - 70,1 млрд. грн. [3].
Аналізуючи ситуацію, яка склалася
в умовах фінансової кризи, можна сказати, що вона переросла в глобальну
економічну кризу,а її руйнівні дії з фінансового сегмента економіки дедалі
більшою мірою перекидаються на реальний сектор економіки [4]. Тому неюбхідною
умовою не тільки для України, а й для всіх країн, є дієве застосування
антикризових заходів. Дані заходи покращення економічної ситуації в державах не
обов’язково повинні бути однаковими,
проте вони мають бути взаємоузгодженими та скоординованими.
В умовах
світової фінансової кризи необхідно передбачити можливість переорієнтації на
внутрішні джерела підтримки ліквідності
та платоспроможності банків на випадок раптових відпливів капіталу чи
зупинок зовнішнього рефінансування. Також слід стимулювати збільшення експорту
і скорочення імпорту, розробити державну політику сприяння надходженню прямих
іноземних інвестицій та жорсткого регулювання обсягів фінансових іноземних
інвестицій. Необхідною умовою є нагальне завдання зупинити зростання
зовнішнього боргу за рахунок збільшення внутрішніх запозичень (у тому числі
державних) - торгувати борговими інструментами за ринковими цінами.
В Україні вже працює чимало іноземних
банків. Очікувалося, що вони принесуть нові технології, надаватимуть кредити
під менші відсотки. Проте ці прогнози не справдилися - зниження кредитних
ставок не відбулося. Ситуація може загостритися, коли відкриються філії
«іноземців», які поводитимуться більш агресивно, особливо у царині
спекулятивних операцій. На жаль, в Україні поки немає економічних важелів, які
б орієнтували іноземні фінансові установи на кредитування економіки, а не
населення [5].
Отже, проблеми функціонування
комерційних банків в період кризи несуть такі негативні аспекти:
1.
Антикризові заходи, які
проводила українська
влада, були недостатніми для
боротьби з фінансовою кризою.
2.
Економіка
України була недостатньо забезпечена кредитними ресурсами.
3. Неефективна координація антикризових дій уряду країни.
4. Слабкий
контроль за використанням комерційними
банками наданих ресурсів.
5. Відсутність стратегій оздоровлення
банківської системи та інше.
Проте є позитивні досягнення боротьби з
фінансовою кризою, а саме :
1) значна фінансова підтримка від МВФ (надання траншів Україні
за програмою « стенд-бай»), Світового банку та інших міжнародних організацій;
2) уникнення значного
збільшення соціальних виплат;
3) аудит комерційних банків;
4) підтримка системних
фінансових установ, значний прогрес щодо більш вільного режиму курсоутворення тощо.
Проблеми банківського сектору не лише гальмують розвиток підприєм-ництва,
сприяють занепаду сільськогосподарського виробництва, а й призводять до економічного
спаду у всіх сферах економіки. Саме тому, необхідно, орієнтуватись на досвід розвинутих ринкових держав,
розробляти власні державні програми у сфері покращення банківських відносин, які
б сприяли підвищенню могутності та зростання економіки України.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1.
Вовчак О. Причини та
наслідки впливу світової фінансової кризи на розвиток банківської та реального
секторів економіки України. // Вісник НБУ. — 2009. — № 7. — с. 22-25.
2.
www.aub.com.ua – Асоціація українських банків.
3.
www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики
України
4.
Корнєєв В. Криза на фінансових ринках: перші
підсумки, прогнози та заходи щодо подолання. // Фінансовий ринок України. —
2009. — № 2. — с. 5-8.
5.
Левченко З. Банківська система України: самопочуття в умовах кризи // Цінні
папери України. - №18(510) від 15 травня 2008 р.