Васильева С.І.

Борисенко О. О.

КФ ЗНУ

Особливості функціонування транснаціональних корпорацій

Однією з найголовніших тенденцій розвитку сучасного світового господарства є зростання ролі транснаціональних корпорацій.[1]. Внаслідок міжнародного масштабу діяльності транснаціональні корпорації набагато гнучкіші, ніж національні фірми, в розміщенні продуктивних ресурсів і функцій. Вони здатні швидко реагувати на відміни в економічних умовах та політиці країни. ТНК вибирають джерела постачання, iнформацiї та персоналу по всьому свiту, можуть приносити мiжнароднi ринковi сили в нацiональну економiку набагато швидше, нiж мiсцевi фiрми.

Глобальна конкуренцiя мiж фiрмами примушує їх розглядати свiт як величезний цiлiсний ринок. Незважаючи на олiгополiстичний характер структури багатьох сегментiв цього ринку, тут вiдбувається постiйна змiна спiввiдношення сил мiж присутнiми агентами економiчної дiяльностi внаслiдок змiн передусiм у перевагах власностi, а також еволюцiї переваг iнтерналiзацiї i розміщення. ТНК — найдинамiчнiший структурний елемент світової економіки.

Вiдкриття нових ринкiв викликало новий сплеск зростання мiжнародного виробництва та потокiв мiжнародних iнвестицiй. Воно також породило новi можливостi використовувати рiзноманiтнi форми операцiй. Водночас розвиток iнформатики, комунiкацiй та транспорту, а також удосконалення управлiнських та органiзацiйних стратегiй сприяли транснацiоналiзацї багатьох фiрм.[2]

Переважна бiльшість сучасних мiжнародних корпорацій мають форму ТНК. Розподіл міжнародних корпорацій на ТНК і БНК досить умовний, оскільки за сучасних умов важливо не те, капіталу скількох країн належать головна компанія корпорації, а глобальність її діяльності, інвестування та отримання прибутку. У цьому сенсі міжнародними можна вважати всі корпорації, що мають хоча б одну закордонну філію, створену на основі прямих інвестицій. Зі 100 найбільших ТНК 38 зосереджені в Західній Європі, 29- у США, 16- в Японії, решта- в Австралії, Канаді, Фінляндії, Новій Зеландії та інших індустріальних країнах.

Якщо ранжувати 100 найбільших ТНК за розмірами іноземних активів, то найбільш істотною є їхня частка в електронній промисловості( 26% від загальної Сіми іноземних активів), у гірничорудній та нафтодобувній промисловості( 24%), автомобілебудуванні(19%), хімічній та фармацевтичній промисловості (15%), харчовій промисловості(9%), торгівлі(4%) і металургійній промисловості (4%).

За остання десятиліття в діловій активності транснаціональних компаній сталися серйозні зміни. Якщо на початку своєї діяльності транснаціональні корпорації формувалися як одно галузеві структури, то сьогодні вони здійснюють свої операції в багатьох галузях промисловості. Перехід на багатогалузеву структуру підсилює економічні позиції ТНК. Розпочавши багатогалузеву справу у своїй країні, вони згодом впроваджують набутий досвід в кілька галузей закордонних країн, що дозволяє їм більш успішно конкурувати з іншими фірмами на території країн, що їх приймають.

Найбільш характерними рисами ТНК є: створення системи міжнародного виробництва, розподіленого між багатьма країнами, але контрольованого з одного центру; висока інтенсивність внутрішньокорпораційної торгівлі між підрозділами, розташованими в різних країнах; відносна незалежність у прийнятті рішень від країн базування та країн, що їх приймають; глобальна структура зайнятості і міждержавна мобільність менеджерів;розроблення, передача та використання технології в рамках замкнутої корпораційної структури. [3]

ТНК для багатьох приймаючих країн відіграють велику роль щодо зайнятості населення, а також щодо їх експортного потенціалу. Особливо помітна роль ТНК у розширенні зайнятості в країнах, що зуміли залучити значні іноземні інвестиції, а також у великих регіонах з вільними економічними зонами. Так, із середини 80-х рр. багато експортерів-виробників у країнах третього світу, передусім у галузі обробної промисловості, розвивалися завдяки ТНК. У Малайзії, Мексиці, Шрі-Ланці, на Філіппінах частка їхніх філій у виробництві експортної продукції перевищувала 50%, а в Сінгапурі - 90%. Діяльність ТНК і пов’язаних із ними національних підприємств дала змогу збільшити експорт одягу з Гонконгу, Сінгапуру, Тайваню і Таїланду, велосипедів і шкіри - з Південної Кореї і Тайваню, одягу і виробів із шкіри - з Колумбії. У другій половині 90-х рр. у філіях ТНК працювало понад 20% зайнятого населення Шрі-Ланки, Сінгапуру й Малайзії, більш як 10%- Тайваню і Гонконгу. Ще більший внесок ТНК роблять у створення робочих місць в обробній промисловості. У Шрі-Ланці на їхню частку припадало 54% місць, у Сінгапурі – 52%, у Малайзії – 44%, на Тайвані – 22%, у Мексиці – 18%, у Гонконзі – 16%.[1].

На мою думку ТНК- це теперішнє і майбутнє світової економіки, і в залежності від того наскільки ефективно ми навчимося з ними співпрацювати, багато в чому буде визначатись економічний розвиток України. На сьогоднішньому етапі розвитку світового господарства все більшу роль у міжнародному масштабі починають відігравати ТНК. Деякі з них уже нині є потужнішими гравцями у світовій економіці ніж багато країн. Загалом, аналіз діяльності ТНК свідчить, що вони справляють двоякий вплив на країни, в яких працюють. З одного боку, в їх діяльності присутньо і багато небезпек для приймаючих країн. Для уникнення багатьох проблем, пов’язаних з діяльністю ТНК, потрібно впершу чергу рухатись у напрямку розробки сучасного інвестиційного законодавства.

Список використаної літератури:

1. Андрійчук В. Г., Оніщенко В. П., Фабрика І. В., Власюк О. С., Голубєва В.О., Циганов С. А. Зовнішня торгівля: Право та економіка. №4(39/2008

2. Рогач Олександр Р59 Міжнародні інвестиції:Теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій: підручник.- К.:Либідь, 2005.-720с.

3. Сазонець І.Л., Джусов О.А., Сазонець О.М. С11 міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник – К,: Центр учбової літератури, 2007-304 с.