Сеньків Т.В.

Луцький національний технічний університет

Фінансово-економічні проблеми забезпечення екологічної безпеки України

Україна належить до кола країн із найбільш високими абсолютними обсягами утворення та накопичення промислових відходів. Домінують при цьому відходи гірничодобувної промисловості. Щороку на підприємствах України утворюється близько 100 млн. тонн токсичних відходів, які містять шкідливі для здоров’я людини важкі метали (хром, свинець, нікель, кадмій, ртуть).

Для запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище чинне законодавство встановлює спеціальний правовий режим поводження з відходами, який передбачає комплекс певних заходів та правил поводження з відходами на усіх стадіях - від їх утворення до знешкодження і захоронення. Цей режим регулюється законами України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про відходи”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про поводження з радіоактивними відходами”, “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про металобрухт”, Кодексом України про надра та іншими нормативно-правовими актами.

Закон України “Про відходи” є базовим у регулюванні правовідносин з відходами. Його норми конкретизовані у підзаконних актах, що були прийняті на його виконання, зокрема: у Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 p., Порядку ведення реєстру місць видалення відходів та Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 p., Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р.

Загальна маса відходів, що утворюються в Україні, в розрахунку на одного мешканця, орієнтовно перевищує середньоєвропейську величину у 4-5 разів, головним чином через багаторічну енергетично-сировинну спеціалізацію а також низький технологічний рівень промисловості України.

Промислові відходи займають основу частку в структурі утворення відходів в Україні. За даними останньої Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища 2007 року, Міністерство охорони навколишнього середовища оцінює концентрацію в Україні всіх видів відходів обсягом близько 35 млрд. тонн, тоді як загальний обсяг накопичення твердих побутових відходів на полігонах України становить, за даними МінЖКГ 2009 року, близько 311 млн. тонн.

Рис. 1. Утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки

Окрему групу відходів складають промислові відходи підприємств оборонної галузі, серед яких частка небезпечних відходів є найбільшою. На даний час за програмою Тасіс розробляється проект регіонального управління такими виходами, стратегія якого передбачає: мінімізацію утворення внутрішньоцехових та позацехових відходів підприємства на місці їх виникнення; максимізацію використання відходів, які все ж таки утворилися на підприємстві; екологічно безпечну одробку та видалення тієї частки відходів, які неможливо використати (розміщення на полігонах, спалювання тощо).

В Україні за 2009 рік утворилось близько 50 млн. куб. м твердих побутових відходів (ТПВ), що дорівнює близько 12 млн. тонн, які захоронюються на 4,5 тис. сміттєзвалищах і полігонах, загальною площею майже 7,8 тис. га. До того ж, в приватному секторі через відсутність належної системи збору твердих побутових відходів утворюються тисячі стихійних звалищ, які не піддаються точному обліку.

Рис.2. Поводження з твердими побутовими відходами в Україні у 2009 році (кількість відходів вказано в тонах). Дані МінЖКГ

Питомі показники утворення відходів за даними Мінжитлокомунгоспу України в середньому становлять 250 кг/рік на душу населення, а у великих містах досягають 330–380 кг/рік і мають тенденцію до зростання. До складу ТПВ входять такі основні компоненти: харчові відходи – 35–5 0 %, папір і картон – 10–15, вторинні полімери – 9–13, скло – 8–10, метали – 2, текстильні матеріали – 4–6, дерево – 1, будівельне сміття – 5, інші відходи – 10 %.

Як бачимо, вторинно можна використовувати до 30-40% усіх твердих побутових відходів. Однак, на практиці в 2009 році заготівельними пунктами вторинної сировини було зібрано лише близько 30 тис. тонн відходів. Додатково збором вторинної сировини займаються також на сміттєпереробних заводах та на самих полігонах. Загальний збір вторинної сировини наближається до 10% від утворених відходів.

Всього на ринку збирання і заготівлі відходів як вторинної сировини в Україні працює близько 1500 підприємств. Основною їх діяльністю є збір і заготівля відходів як вторинної сировини (макулатура, текстильні і полімерні матеріали, склобій, зношені шини, відпрацьовані акуму лятори та ін.). Зібрані відходи використовуються переробними підприємствами для виготовлення картону, офрокартону, туалетного паперу, нетканих матеріалів, поліетиленових труб, тари й упаковки та іншої продукції.

Табл.1

Екологічні платежі

	1996	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Збори пред`явлені підприємствам, організаціям, установам за забруднення навколишнього природного середовища	340,5	228,8	235,0	221,9	265,0	330,6	374,6	863,5	955,7	1065,3
у тому числі:
за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел	264,9	112,8	120,0	107,0	120,6	160,2	189,3	453,5	501,5	563,1
за викиди в атмосферне повітря від пересувних джерел	2,3	12,3	14,2	13,2	15,8	23,5	23,9	48,4	57,2	64,0
за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти	30,8	29,9	25,7	25,4	29,2	36,8	38,4	69,8	75,0	69,7
за розміщення відходів	42,5	73,6	75,1	76,3	99,4	110,1	123,0	291,8	322,0	368,5
Позови за збитки, заподіяні природі та штрафи, пред`явлені за порушення природоохоронного законодавства	12,7	5,6	4,1	4,3	7,2	9,3	5,2	7,9	24,6	6,1
Частка фактично сплачених екологічних зборів у загальній сумі пред`явлених, %	18,3	36,2	64,2	68,6	86,0	88,7	97,6	85,4	102,7	97,8

На жаль, від Закону України “Про відходи” немає таких результатів, яких хотілося б. Адже кількість відходів з кожним роком збільшується, а це в свою чергу призводить до негативного впливу на здоров’я людей. Україна займає 47 місце з 53 країн Європейського регіону за кількістю смертей, спричинених забрудненим довкіллям. А це — 155 тис. смертей в рік. Залишивши позаду сусідок — Білорусь та Росію, котра, до речі, на останньому місці. А от Ісландія, де всього 13% — або 317 смертей пов’язані із небезпечним середовищем, посіла перше місце. Нові дані також свідчать, що тільки в Європі, наприклад, приблизно 1,8 млн. смертей щорічно можна було б запобігти, завдяки покращенню довкілля. У світових масштабах «здорове» навколишнє середовище врятувало б 13 млн. життів.

Показники загальної смертності населення вдвічі перевищують показники країн ЄС, а показники смертності населення в працездатному віці – 2-4 рази.

Вище середнього рівня по Україні показник смертності населення в Чернігівській, Сумській, Кіровоградській, Полтавській, Житомирській, Донецькій, Київській, Луганській, Черкаській і Дніпропетровській областях.