Шеремета М.О.,Савчук М.О.

Науковий керівник: Репужинська Т.І.

Буковинська державна фінансова академія

Основні проблеми житлово – комунального господарства України: та шляхи їх вирішення.

Постановка проблеми. Механізм регулювання житлової сфери складався в радянський період і з деякими змінами зберігся аж до наших днів. Розвиток житлово-комунального господарства впливає на інші сфери міської економіки й через ціни й тарифи на житлово - комунальні послуги впливає на структуру грошових витрат населення, формуючи цим самим масштаби й структуру ринку споживчих товарів і послуг. Стан ЖКГ є результатом діючої системи управління будівництвом, капітальним ремонтом, експлуатацією житлового фонду й сфери комунального господарства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розгляду питань, щодо реформування житлово-комунального господарства присвячені наукові дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних учених Безлюдова А.І., Манцевича Ю.М., Косматенко Н.Л., Качали Т.Н., Осипенко І.Н., Титяєва В.І., Фаршатова І.І., Шейкіна А.В.

Метою статті є розглянути деякі актуальні проблеми реформування житлово-комунального господарства України. Обгрунтувати необхідність створення конкурентного середовища в цій сфері. Запропонувати ряд відповідних заходів, здійснення яких поліпшить побутові умови життя населення.

Основні результати дослідження. Житлово-комунальне господарство України є складним об’єктом управління, що включає комплекс послуг, направлених на забезпечення першочергових життєвих потреб населення, і забезпечує комунальними послугами всю інфраструктуру міста, селища і сільського населеного пункту.

У житлово – комунальне господарство як галузь національного господарства входять такі види діяльності : експлуатація житлового фонду, централізоване водопостачання і каналізація, міський електротранспорт, теплопостачання, газопостачання, дорожньо-мостове господарство і впорядкування, озеленення населених пунктів, санітарне очищення і прибирання доріг і територій, освітлення вулиць, надання тимчасового житла в готелях тощо [3, 103]

Житлово – комунальне господарство покликане вирішувати соціально –економічні завдання суспільства. У зв’язку з цим життєво важлива і необхідна корінна перебудова цієї галузі, враховуючи, що в Україні триває трансформація економічних процесів. На сьогодні рівень розвитку житлово- комунального господарства не задовольняє потреби населення, а матеріально – технічна база об’єктів комунального призначення, підприємств і організацій цієї галузі вимагає оновлення, розширення і вдосконалення.

На сьогодні основна проблема житлово – комунального господарства полягає в тому, що вся його система управління була і залишається в одних руках. ЖЕКи самі надають послуги, отримують гроші і самі себе контролюють. Тому нині особливо актуальним посідає дослідження стратегічних аспектів, проблем і перспектив реформування і розвитку житлово-комунального господарства [1, 78]

Реформу ЖКГ доведеться проводити у винятково складних умовах, пов’язаних з рядом екзогенних (зовнішніх) та ендогенних (внутрішніх) факторів. Найважливішим екзогенним фактором є неодноразове підвищення ціни на російський газ. Слід підкреслити, що в європейських країнах вже давно запроваджуються енергоощадні технології. Проте в нашій країні у диверсифікації джерел енергопостачання склалася критична ситуація в ЖКГ, яка вимагає неординарних заходів.

Щодо ендогенних факторів, які перешкоджають реформі ЖКГ, зокрема збитковості цієї сфери, то останнім часом на перший план висунулося виникнення недавньої хвилі інфляції [1, 78].

Також важливим моментом є те, що в даний момент виникає ситуація, коли у населення завжди є обов’язок платити, а ось право отримувати послуги є достатньо розмитим поняттям. Але згідно положенням ринкової економіки споживач не зобов’язаний оплачувати послуги, які не надані. Тому існуючу систему оплати послуг в ЖКГ потрібно переглянути і вдосконалити.

Невирішеною проблемою залишається тарифоутворення на послуги, що надаються підприємствами ЖКГ. При цьому слід підкреслити, що основною складовою проблеми тарифоутворення на житлово-комунальні послуги, є їх обґрунтованість, тобто переглядати тарифи необхідно не у бік їх зниження ( точка зору споживачів) або поступового підвищення ( точка зору підприємств, що надають послуги), а з метою їх економічної обґрунтованості, віддзеркалення в тарифах не тільки собівартості послуг, а й підвищення якості послуги у відповідності до тарифів[6, 5]

Перспективним напрямом реформування житлово-комунального господарства в Україні є створення і розвиток об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), оскільки сприяє появі ефективного власника. Відповідно, з появою обов’язків, пов’язаних із здійсненням всіх необхідних ремонтних і інших робіт по утриманню будинку, власники отримують право на розпорядження фінансовими коштами на ці потреби. Необхідно створювати інститут керівників будинками, об’єднаннями будинків, щоб грошові кошти залишалися в цих будинках, і мешканці могли за власним розсудом замовляти послуги, а також сприяти появі нових підприємств, які захочуть ці гроші отримати, надаючи якісні послуги.

На думку деяких фахівців, щодо покращення стану ЖКГ та їх ефективного реформування потрібно провести приватизування відповідних підприємств , а потім перевести їх на комерційний розрахунок, стрижнем якого є самофінансування .

Природно, самофінансування передбачає досить високий рівень рентабельності і збереження в розпорядженні підприємства всього прибутку за мінусом податку на прибуток і відрахування в соціальні сфери. Характерно, що в Україні фірми –резиденти, які цілком або вирішальною мірою спираються на іноземний капітал, функціонують на основі самофінансування [1, 84]

З іншої сторони, що стосується фінансів, то для модернізації ЖКГ можна залучати також фінанси центрального бюджету, органів місцевого самоврядування, різні види позик. Для цього потрібно оцінити борги підприємств, щоб вони могли брати позики як внутрішні, так і зовнішні. Необхідно також відпрацювати механізм, який дозволить вкласти гроші, допомогти підприємствам виплатити відсотки за позики.

Висновок. Переведення відносно великих та середніх комунальних і будівельних підприємств на комерційний розрахунок та самофінансування означатиме, утворення в центральній ланці сфери ЖКГ ринкового середовища. Взагалі, вирішення вище вказаного кола проблем дозволить забезпечити ефективне здійснення реформ у сфері житлово – комунального господарства, підвищити якість послуг, що надаються населенню і вирішити ряд завдань економічного і соціального розвитку.

писок використаної літератури

1. Волинський , Р., Про деякі напрями реформування ЖКГ// Економіка України. – 2009. №8. – с.78-84.

2. Драган І.О., Аналіз нормативно – правового забезпечення ефективності розвитку ЖКГ в Україні//Економіка і Держава. – 2009. №4.-с.87-90.

3. Драган І.О., Напрямки науково – технічного розвитку ЖКГ// Економіка і Держава. – 2009. №6. – 103-105.

4. Забаштанський М.М., Концептуальні підходи до формування політики фінансового забезпечення суб’єктів господарювання комунальної сфери// Актуальні проблем економіки. – 2010. №1. – с.103-108.

5. Качала Т., Реформування ЖКГ в контексті регіонального розвитку // Економіка України. – 2010. №9. – с.84-93.

6. Рибак В.В., Проблеми реформування ЖКГ в Україні // Економіка та держава. – 2008. - №12. – с.5-6.